ІГОР СМУТОК (Дрогобич)

Шлюби дрібношляхетських родів самбірського повіту у XVI ст.:

шлюбні партнери

 

Однією зі складових історії дрібношляхетської шляхетської сім’ї Прикарпатського регіону є питання з ким одружувалися вихідці з гніздової шляхти. Відповідь на нього допоможе суттєво скоретувати уявлення про соціальні та демографічні процеси, які відбувалися у цьому середовищі.

Дотепер такі дослідження не проводилися, що зумовлене значним обсягом інформації, опрацювання якої стало можливим лише з появою комп’ютерних технологій та зародженням в історичній науці нового методологічного напрямку ­– кліометрії.¹

Увазі читача пропонуються кількісні дані про шлюбних партнерів представників шляхетських родів самбірського повіту XVI ст. Оперюючи ними, спробуємо з’ясовувати як демографічні соціальні, географічні фактори впливали на вибір дружини або чоловіка, а також, спираючись на кількісні показники, показати окремі якісні характеристики цієї соціальної групи, тобто дрібної (гніздової) шляхти.

Список шляхетських родів запропонованих до аналізу, містить 32 позиції. Він укладений за такими критеріями:

1. розміщення родових маєтків на території самбірського повіту.

2. прізвища, похідні від назви родових маєтків, розташованих на території самбірського повіту

3. гніздовий характер розселення і землеволодіння кожного з роду.

До списку включені кілька родів, які не мають всіх цих ознак. Зокрема, Татомири, Коблянські, Страшівські. Два перші, замешкали на королівщинах (Татомири – на війтівстві у Підбужі, Коблянські – на війтівстві у Коблі та Коблянській Волі), останні – на попівстві у с. Старшевичах – маєтках перемишльського єпископа. Однак є підстави вважати їх відгалуженням котрогось зі шляхетських родів самбірського повіту. Правда, невідомо якого саме.

Далі, Ступницькі і Новошицькі, попри спільне походження, зазначені як окремі роди, зрештою, Яворські-Ільницькі-Турецькі та Матківські-Височанські-Комарницькі – так само. Окремі родини, переселяючись й вливаючись у інші роди змінювали прізвища. Наприклад, одна з родин Вінницьких започаткувала рід Сілецьких Скребетичів, з родини Яворських – відгалуження Сілецьких Голдичів і Цибульчичів, Попелів – Кульчицьких Олешковичів, Созанських – Яменських тощо. В таких випадках, обрахунки велися за приналежністю вихідців цих родин до останніх, тобто не Яворські – а Сілецькі і т.д.

З метою отримання необхідної інформації були опрацьовані акти перемишльського земського суду та гроду за період з 1506 по 1605 рр.² Всього вдалося виявити 1636 шляхетських подруж, зі згадками, як чоловіка, так і дружини. Очевидно, що їхня кількість була більшою, оскільки до уваги не бралася група шляхтичів (в поодиноких випадках – шляхтянок), які, як засвідчують джерела, мали прямих нащадків, однак відсутні будь-які відомості про їхніх дружин (чоловіків).

На 1636 шлюбів припадає 239, де відомості про одного з партнерів обмежується лише його іменем та вказівками про приналежність до привілейованого (непривілейованого) стану. В абсолютній більшості випадків ними були дружини (234). Лише у п’яти подружжях ситуація діаметрально протилежна: відомі імена й прізвище дружини, її родинні зв’язки, наприклад, імена батьків, братів, сестер тощо, натомість відсутня всяка інформація про чоловіка, окрім його імені³. Це зумовдено, насамперед, тогочасною практикою ведення документації, що передбачала обов’язкову вказівку на шлюбний або позашлюбний стан жінки із зазначенням імені і прізвиська чоловіка, навіть, якщо він був покійним.

Наявність вказаної категорії шлюбів є серйозим недоліком, який доведеться враховуваи під час подальшого аналізу. Відповідно, коректувати дані, шляхом порівнянь з шлюбами жінок-шляхтянок самбірського повіту зазначеного періоду.

Кількісні показники за родами ілюструє таблиця № 1

 

Таблиця № 1

Кількісні показники шлюбів шляхетських родів самбірського повіту

	роди	Кількість шлюбів чоловіків	Кількість шлюбів жінок	Кількість шлюбів у середині роду	Загальна кількість шлюбів
	Винницькі	126	54	27	207
	Яворські	101	86	16	203
	Кульчицькі	104	51	30	185
	Ільницькі	78	66	9	153
	Матківські	75	36	14	125
	Сілецькі	74	42	8 124
	Турянські	47	60	2	109
	Комарницькі	52	47	9	108
	Білинські	56	41	9	106
	Луцькі	40	50	5	95
	Уруські	42	42	3	87
	Блажівські	37	38	3	78
	Монастирські	31	35	1	77
	Ступницькі	32	43	2	77
	Бачинські	33	29	4	66
	Гординські	31	25	4	60
	Созанські	31	27 2	60
	Городиські	18	22	1	41
	Височанські	18	21	0	39
	Коблянські	19	12	0	31
	Бережницькі	8	14	0	22
	Ортинські	8	12	0	20
	Татомири	13	6	0	19
	Радиловські	10	8	0	18
	Турецькі	9	8	0	17
	Новошицькі	10	5	0	15
	Топільницькі	11	2	0	13
	Ясеницькі	7	6	0 13
	Хлопецькі	8	2	0	10
	Страшівські	3	6	0	9
	Кальньофойські	5	3	0	8
	Шептицькі	4	1	0	5

 

За кількістю шлюбів вказані роди утворюють декілька груп:

1. 150 – більше 200 шлюбних пар (Винницькі, Яворські, Кульчицькі, Ільницькі).

2. Від 100 – до 150 шлюбних пар (Матківські, Сілецькі, Турянські, Комарницькі, Білинські).

3. Від 50 – до 100 шлюбних пар (Луцькі, Уруські, Блажівські, Монасирські, Ступницькі, Бачинські, Созанські і Гординські)

4. Від 20 до 50 шлюбних пар (Городиські, Височанські, Коблянські, Бережницькі, Ортинські).

5. Від 1 до 20 шлюбних пар (Татомири, Радиловські, Турецькі, Новошицькі, Ясеницькі, Топільницькі, Хлопецькі, Страшівські, Кальньофойські, Шептицькі)

У перших двох групах кількість шлюбів чоловіків переважає над кількістю шлюбів жінок того самого роду. Винятком є Турянські, де співвідношення не на користь чоловіків. У третій – спостерігається певна збалансованість (Уруські, Блажівські), з незначними відхиленнями або накористь чоловіків (Созанські, Бачинські, Гординські), або жінок (Луцькі, Монастирські, Ступницькі). Цікаво, що в останньому випадку представлені роди, де кількість шлюбних пар коливається в межах 77-95, натомість у Созанських, Бачинських і Гординських – 60-66. Нарешті, серед останніх двох груп можна спостерігати всі три варіанти, однак зі значними відхиленнями. Тут маємо і відносно збалансоване співвідношення (Ясеницькі, Турецькі, Радиловські, Височанські, Городиські), й переважання шлюбів чоловіків (Кальньофойські, Коблянські, Новошицькі, Топільницькі, Хлопецькі, Шептицькі), або жінок (Бережницькі, Ортинські, Страшівські) однак з суттєвою перевагою або тих, або інших. За цим усім криються доволі складні демографічні процеси, які потребують бульш детального вивчення.

Дані таблиці № 1 дозволяють виокремити певну географічну специфіку: з-поміж родів південної гірської частини самбірського повіту двоє належать до першої групи, троє – до другої, по одному – до четвертої і п’ятої груп. Натомість роди північної частини повіту – Винницькі і Кульчицькі – потрапили до першою групи; Сілецькі, Білинські – до другої, натомість більшість – до трьох останіх груп. Це дозволяє стверджувати про більший демографічний потенціал гірських родів та про відсутність впливу географічного фактора на репрезентативність інформації актів перемишльського гроду та земського суду. Адже територія сучасної Турківщини була набільш віддаленою від Перемишля частиною однойменної землі.

Таблиця № 2 демонструє дані щодо кількості родів з якими виникали шлюби

Таблиця № 2

Кількісні показники шляхетських родів, з якими виникали шлюби у представників шляхетських родів самбірського повіту

	роди	Кількість шляхетських родів, з якими виникали шлюби у чоловіків	Кількість шляхетських родів, з якими виикали шлюби у жінок	Кількість шляхетських родів, з якими виикали шлюби у чоловіків і жінок	Співвідношення Загальної кількості шлюбів з шляхетськими родами й кількістю шляхетських родів
	Яворські	30	36	50	3,3
	Ільницькі	33	31	50	2,58
	Блажівські	27	28	45	1,57
	Турянські	30	33	43	2,42
	Винницькі	35	22	43	3,37
	Ступницькі	18	29	41	1,75
	Уруські	27	30	39	2,02
	Кульчицькі	31	20	37	3,78
	Монастирські	19	24	36	2,91
	Білинські	26	19	32	2,28
	Комарницькі	18	22	31	2,96
	Гординські	20	20	31	1,74
	Луцькі	20	19	30	2,66
	Созанські	21	15	26	1,96
	Матківські	19	13	25	3,76
	Бачинські	17	12	24	2,75
	Височанські	9	16	22	1,5
	Городиські	12	16	22	1,61
	Сілецькі	20	12	21	4,19
	Коблянські	11	11	19	1,42
	Татомири	10	6	15	1,13
	Турецькі	8	8	15	1,13
	Ортинські	7	10	15	1,2
	Бережницькі	7	12	14	1,28
	Радиловські	10	5	13	1,38
	Новошицькі	8	5	12	1,08
	Ясеницькі	7	4	10	1,2
	Топільницькі	7	2	9	1,22
	Хлопецькі	6	2	8	1,25
	Кальньофойські	4	3	6	1,33
	Страшівські	2	5	5	1,8
	Шептицькі	3	1	4	1,25

 

Максимальні показники, як засвідчують дані третьої колонки таблиці дотягували до півсотні. Порівняння даних таблиці № 1 і 2 демонструє прямий зв’язок між чисельністю шлюбних пар і кількістю шляхетських родів, які були представлені у цих шлюбних парах або чоловіком, або жінкою: перші 16 родів таблиці № 2 (за винятком Сілецьких, які опинилися на 19 позиції) належать до перших трьох груп (від 50 і більше подружж), виокремлених вище. Однак, цей зв’язок не такий однозначний. Якщо Яворські і Ільницькі зберегли свої чільні позиції, то Винницькі поступилися Блажівським і Турянським, а Кульчицькі опинилися на 8 позиції, пропустивши Уруських і Ступницьких. Це спричинено значним відсотком шлюбів між самими Винницькими і Кульчицькими.

До тих, хто в порівнянні з даними таблиці № 1, в таблиці № 2 перемістився на кілька щаблів вище, належать: Блажівські (з 12 на 3), Ступницькі (з 14 на 6), Уруські (з 11 на 7), Монастирські (з 13 на 9), Гординські (з 16 на 12), Турянські (з 7 на 4), Созанські з (17 на 14), Турецькі (з 25 на 22), Ільницькі (з 4 на 2), Височанські (з 19 на 17), Татомири (з 23 на 21).

Група тих, хто навпаки втратив свої позиції складається з Сілецьких (з 6 на 19), Матківських (з 5 на 15), Кульчицьких (з 3 на 8), Винницьких (з 1 на 5), Комарницьких (з 8 на 11), Луцьких (з 10 на 13), Бережницьких (з 21 на 24).

Решта залишилися на своїх місцях (Бачинські, Городиські, Коблянські, Новошицькі, Хлопецькі, Шептицькі) або перемістилися на один щабель вгору чи вниз (Білинські, Радиловські, Ортинські, Топільницькі, Ясеницькі, Страшівські, Кальнофойські). За винятком Бачинських, Городиських, Білинських, це все роди з незначною кількістю шлюбних пар.

Для першої групи властивим є низька ймовірність повторних шлюбів (див. останню колонку таблиці № 2). Лише у випадку з Турянськими, Монастирськими, Ільницькими середньостатистичні показники вказували на можливість другого шлюбу з вихідцем одного й того ж роду. Натомість в другій групі завинятком Бережницьких і Ортинських, що більше тяжіють до малочисельних родів третьої групи, середньостатистичні показники можливої повторювальності шлюбів з представниками одного й того ж роду доволі високі: у Сілецьких Матківських в середньому припадало по 4 шлюби на один і той самий шляхетський рід, у Яворських, Винницьких, Кульчицьких – від 3 до 4, Комарницьких – майже 3. Насамкінець варто, вказати Блажівських, Ступницьких, Гординських які, пребуваючи серед тієї категорії, де співвідношення кількості шлюбів з кількістю родів, з якими виникали шлюби перевищувало 2, власне не дотягували до цього показника (див таблицю № 2,останню колонку). Примітно, що це були саме ті роди, де не фіксуються міжстанові шлюби.

Дані наступних таблиць дозволяють перейти до аналізу відомостей про шлюбних партнерів.

 

Таблиця № 3

Шлюби між представниками шляхетських родів самбірського повіту чоловічої і жіночої статті

	Бачинська	Бережницька	Білинська	Блажівська	Винницька	Височанська	Гординська	Городиська	Ільницька	Кальнофойська	Коблянська	Комарницька	Кульчицька	Луцька	Матківська	Монастирська	Новошицька	Ортинська	Радиловська	Сілецька	Созанська	Страшівська	Ступницька	Шептицька	Татомир	Топільницький	Турецький	Турянський	Хлопецька	Уруський	Ясеницька	Явосрська
Бачинський	4	1	3	2				2			1	1	3								3	1				1						2
Бережницький									1					1									1					1
Білинський	1	1	9		3		1	1	1				3	8	2						1									2		3
Блажівський				3	1	1			1		1	1				1			2									3				1
Винницький	1	2	4	1	27		1	4	2		1	1	10	2	1	6				4	1		1		1			2		3	1	5
Височанський									1			3				1		1					1					1
Гординський			1		1		4	1	1		1		2								1		1					1		2		3
Городиський					2	1	1	1	1								1			1			1					1
Ільницький	1		1				2	1	9			7		1	4				1	3			4				1			2		9
Кальнофойський		1	1										1								1
2379101223Коблянський					1				2												3		1					1
Кульчицький Комарницький	6	1	5	2	1		2				1		30	8	2	4		1		5	2	1						1		1		3
Луцький		1	3				3					1	1	5		1		1							1					1
Матківський						1	1	1	8			10	2		14			1				1	2					3				8
Монастирський				1				1			1					1							3							1
Новошицький							1
Ортинський	1		2	1								1												1
Радиловський				1			1		1							1																1
Сілецький	2	1	4		4		1	2				1	3	4		1				8	2		1					2		2		3
Созанський	4			2		2	1		1		1		1						1	2	2	1	1							1		1
Страшівський													2								1
Ступницький				1				2	3					1		1	1	2					2							2
Шептицький																1												2
Хлопецький						1													2
Татомир						1							1	1																1
Топільницький					1								1								1	3						1				1
Турецький				1	1	1
Турянський	1			3	1	1	1		2		2	2	2			1				1			2					2	1			4
Уруський			2	2	1		3		1			2	1	1	1	2		1		2					1			2		3		1
Яворський			1		3		1	1	9		1	2	2	2	3	1				4			3				1	8			1	16
Ясеницький								1	1																		1
Разом	21	8	36	22	47	12	24	18	52	0	10	41	65	34	37	22	2	7	6	31	18	7	26	1	3	1	3	33	1	21	2	64
	675

 

 

Таблиця № 4а

Шлюби з шляхетськими родами самбірського повіту

	Бачинські	Бережницькі	Білинські	Блажівські	Винницькі	Височанські	Гординські	Городиські	Ільницькі	Кальнофойські	Коблянські	Комарницькі	Кульчицькі	Луцькі	Матківські	Монастирські	Новошицькі	Ортинські	Радиловські	Сілецькі	Созанські	Страшівські	Ступницькі	Татомири	Топільницькі	Турецькі	Турянські	Уруські	Хлопецькі	Шептицькі	Яворські	Ясеницькі
Бачинські	4	1	4	2	1			2	1		1	1	9					1		2	6	1			1		1				2
Бережницькі	1		1		2				1	1			1	2						1			1				1
Білинські	4	1	9		7		2	1 2	1			8	11	2			2		4	1							4			4
Блажівські	2			3	2	1			1		1	3	2			2		1	3		2		1				6	2			1
Винницькі	1	2	7	2	27		2	6	2		2	1	11	2	1	6				8	1		1	1	1	1	3	4			8	1
Височанські				1				1	1			6			1	1		1		2		1	1		1	2		1
Гординські			2		2		4	2	3		1		4	3	1		1		1	1	2		1				2	5			4
Городиські	2		1		6	1	2	1	2						1	1	1			2			2				1				1	1
Ільницькі	1	1	2	1	2	1	3	2	9		2	14		1	12				2	3	1		7			1	2	3			18	1
Кальнофойські		1	1										1								1
Коблянські	1			1	2		1		2				1			1					1		1				3				1
Комарницькі	1			3	1	6			14			9		1	20			1		2			2				4	2			5
Кульчицькі	9	1	8	2 11		4			1	1		30	9	4	4		1		8	3	3		1	1		3	2			5
Луцькі		2	11		2		3		1			1	9	5		1		1		4			1	2				2			2
Матківські			2		1	1	1	1	12			20	4		14							1	1				3	1			11
Монастирські				2	6	1		1			1		4	1	1			1	1			4				1	3		1	1
Новошицькі							1	1															1
Ортинські	1		2	1		1						1	1	1									2					1		1
Радиловські				3			1		2							1					1								2		1
Сілецькі	2	1	4		8		1	2	3			2	8	4		1				8	4		1				3	4			7
Созанські	3		1	2	1	2	2		1	1	1		3						1	4	2	2	1		1			1			1
Страшівські	1												2		1						2				3
Ступницькі		1		1	1	1	1	2	7		1	2		1	1	4	1	2		1	1		2			1	2	2			3
Татомири					1	1							1	2														2
Топільницькі	1				1								1								1	3					1				1
Турецькі					1	1			1														1								1	1
Турянські	1	1		6	3	2	2	1	2	1	3	4	3		3	1				3			2		1		2	2	1	2	12
Уруські			4	2	4		5		3			2	2	2	1	3		1		4	1		2	2			2	3			1
Хлопецькі																			2													1
Шептицькі																1		1									2
Яворські	2		4	1	8		4	1	18	1	1	5	5	2	11	1			1	7	1		3		1	1	12	1			16	1
Ясеницькі					1			1	1																	1			1		1

 

Дані таблиця № 4а промовляють самі за себе й не потребують коментарів, однак, тут варто вказати на одну деталь, що наштовхує на ширші висновки. У кожному шляхетському роді кількість одружень в середині роду є доволі високим, однак у Винницьких і Кульчицьких цей показник неймовірно високий. Наприклад, у Яворських і Ільницьких, які також належать до першої групи за кількістю шлюбів, він у двічі нижчий. Це дає підстави припускати, що на відміну від Яворських і Ільницьких, які ведуть свій родовід від одного предка, формування роду Винницьких та Кульчицьких відбувалося інакше. Ймовірно, від початків це були декілька сімей, що не мали спільного предка, однак проживали на одній території й перебували в родинних зв’язках, перманентно їх зміцнюючи й поглиблюючи, з часом прибравши єдини для всіх прізвище, похідне від назви свого родового селища.

 

Таблиця № 4б

Шлюби з шляхетськими родами самбірського повіту

роди	Кількість шлюбів з шляхетськими родами самбірського повіту	% шлюбів з родами самбірського повіту від загальної кількості шлюбів	Кількість родів самбірського повіту з якими виникали шлюби
Бачинські	40	60,6	17
Бережницькі	12	54,5	10
Білинські	63	59,4	16
Блажівські	33	42,3	16
Винницькі	101	48,7	24
Височанські	20	51,2	13
Гординські	39	65	17
Городиські	25	60,9	15
Ільницькі	89	58,1	21
Кальнофойські	4	50	4
Коблянські	15	48,3	11
Комарницькі	71	65,7	14
Кульчицькі	111	60	21
Луцькі	47	49,4	15
Матківські	73	58,4	14
Монастирські	29	37,6	15
Новошицькі	3	20	3
Ортинські	12	60	10
Радиловські	11	61	7
Сілецькі	63	50,8	17
Созанські	30	50	18
Страшівські	9	100	5
Ступницькі	38	49,3	21
Татомири	7	36,8	5
Топільницькі	9	69,2	7
Турецькі	6	35,2	6
Турянські	54	49,5	22
Уруські	44	50,5	18
Хлопецькі	3	30	2
Шептицькі	4	80	3
Яворські	108	53,2	24
Ясеницькі	6	46,1	6

 

Найбільш чисельними були випадки одруження між самими представниками шляхетських родів самбірського повіту. Всього маємо 675 таких подружніх пар, що складало 48-65 % від загальної кількості зафіксованих шлюбів у кожному окремо взятому роді. Більш значні відхилення властиві для родів 4-5-ї груп, де через малочисельність виявлених шлюбів такі відхилення є доволі значними. Таким чином, Страшівські, Шептицькі Топільницькі з максимальними показниками (відповідно – 100, 80, 69,2 %) очолюють список, а Новошицькі, Хлопецькі, Турецькі, Татомири (відповідно – 20, 30, 35,2, 36,8 %) його замикають. Слід звернути увагу на два роди, які не потрапили в межі 48-65 %, з показниками понад 70 зафіксованих шлюбних пар. Це Блажівські і Монастирські. У їхньому випадку відсоток одруженнь в межах самбірського повіту був відносно низьким, що пояснюється більш інтенсивним родичанням за межами самбірського повіту (див. таблиці № 5-8).

Показники останньої колонки таблиці № 4б засвідчують прямий зв’язок між кількістю шлюбів і кількістю родів, з якими таки шлюби виникали. Правда, в окремих випадках ситуація не настільки однозначна. Наприклад, у Турянських Ступницьких, Уруських, Созанських в середньому на кожен рід припадало 2 шлюби й з відповідними показниками вони розмістилися поряд з Яворськими, Винницькими, Кульчицькими, Ільницькими, у яких кількіть родів, з якими виникали шлюби сягала 24 і 21, однак на тлі кількості шлюбів, в середньому на кожен рід у них припадало від 4 до 5 подруж. Інакше склалося у Сілецьких Білинських та Комарницьких, Матківських. З доволі високими показниками одружень за кількістю родів, з якими виникали шлюби вони розмістилися серед тих, хто вдвічі або втричі поступався їм за кількістю шлюбів.

Ті ж самі дані засвідчують широку географію шлюбних зв’язків у межах самбірського повіту. Враховуючи те, що на семеро родів (Новошицькі, Хлопецькі, Кальнофойські, Шептицькі, Турецькі, Ясеницькі, Татомири) припадає разом 33 шлюби, тобто 5 % від загальної кількості шлюбів в межах самбірського повіту, натомість 95 % - це шлюби решта 25 родів, можемо показники останньої колонки таблиці № 5б співставити саме з зазначеними 25 шляхетськими родами. Таким чином, практично в кожному роді можна віднайти більшість представників інших шляхетських родів самбірського повіту, навіть якщо вони проживали далеко один від одного. Наприклад, Білинські одружувалися з Матківськими, Городиські з Матківськими, Гординські з Яворськими, Височанські зі Ступницькими і т.д. Можливо, в цьому криється відповідь на питання щодо високої соціальної консолідації дрібної шляхти перемишльської землі, яка неодноразово проявлялася у XVI і XVII ст. (особливо яскраво, наприклад, під час боротьби між уніатськими і православними перемишльськими владиками).

 

Таблиця № 5

Шлюби з шляхетськими родами дрогобицького і стрийського повіту

 

роди	Дрогобицький повіт											Стрийський повіт
	Боярські	Бориславські	Брошньовські	Криницькі	Кропивницькі	Літинські	Попелі	Тустанівсьі	Унятицькі	Кількість шлюбів	Кількість родів, з якими виникали шлюби	Братківські	Должанські	Дубровлянські	Заплатинські	Корчинські	Крушельницькі	Любенецькі	Підгородецькі	Семигинівські	Тейсарівські	Кількість шлюбів	Кількість родів, з якими виникали шлюби
Бачинські							2			2	1	2						1				3	2
Бережницькі									2	2	1								1			1	1
Білинські	2	1	1			1	3	1		9	6											0	0
Блажівські		1				3	2	2		8	4	1									1	2	2
Винницькі	1	1			3		10	3		18	5			1		3	1		7		1	13	5
Височанські						1				1	1											0	0
Гординські				1				1	1	3	3								1	1		2	2
Городиські		1						1		2	2											0	0
Ільницькі				1	2	3	1	1		8	5	1	1		1	1	2			2		8	6
Кальнофойські						1		1	1	3	3											0	0
Коблянські	1			1		1			2	5	4	1								1		2	2
Комарницькі					2				2	1		1			1	1					3	3
Кульчицькі		1			2		8	1		12	4								2			2	1
Луцькі	3		1				14	1		19	4					1			1			2	2
Матківські	1						3	2		6	3	1				3	1		1			6	4
Монастирські				5		1	3	3	2	14	4	1				3						4	2
Новошицькі				1					1	2	2	2										2	1
Ортинські	1	1					1			3	2											0	0
Радиловські							1			1	1							1				1	1
Сілецькі	4				2		12			18	3											0	0
Созанські							2	1		3 2											0	0
Страшівські										0	0											0	0
Ступницькі		2		1			7	2	3	15	5	3				1				1		5	3
Татомири					1	1				2	2					2	1	1	1			5	4
Топільницькі										0	0											0	0
Турецькі				2					2	4	2											0	0
Турянські		2			1	3	4	2	2	14	6					2				2		4	2
Уруські	1			1	1		4	2		9	5			1		6			1	1		9	4
Хлопецькі										0	0											0	0
Шептицькі										0	0											0	0
Яворські	1				1	3	17		2	24	5					2	2	1	3			8	4
Ясеницькі				1	1		3			5	3											0	0
Кількість шлюбів	15	10	2	14	16	18	97	24	18	214		12	2	2	1	25	8	4	18	8	1	81
Кількість родів, з якими виникали шлюби	9	8	2	9	10	10	18	15	10			8	2	2	1	11	6 4	9	6	1

 

 

 

Таблиця № 6

Шлюби з родами перемишльської землі (окрім самбірського, дрогобицького та стрийського повітів)

 

	Бандрівські	Баранецькі	Бережанські	Гостиславські	Заблоцькі	Замойські	Копистенські	Кречковські	Ловецькі	Негребецькі	Новоселецькі	Пацлавські	Путятицькі	Оріховські	Ритаровські	Рогозинські	Рудницькі	Терлецькі	Устрицькі	Кількість шлюбів	Кількість родів, з якими виникали шлюби
Бачинські												1								1	1
Бережницькі		1															1			2	2
Білинські						1					2									3	2
Блажівські							1		1					1			1	1		5	5
Винницькі												2	1				1			4	3
Височанські																2			2	4	2
Гординські						1	1					2								4	3
Городиські					1															1	1
Ільницькі	1		1			2	2	1		2		1			2			1	1	14	10
Кальнофойські																				0	0
Коблянські				1																1	1
Комарницькі																	1	1	1	3	3
Кульчицькі		3									1	1				1				6	4
Луцькі						1						2	1				1			5	4
Матківські																				0	0
Монастирські						1							2				1	1		5	4
Новошицькі							1				1									2	2
Ортинські															1					1	1
Радиловські										1							1			2	2
Сілецькі																				0	0
Созанські							1	1				1				1				4	4
Страшівські																				0	0
Ступницькі				1			1				1	1				1		1		6	6
Татомири							1													1	1
Топільницькі																				0	0
Турецькі																1				1	1
Турянські	3						5				1				1	1		4		15	6
Уруські						1				2	1	2				2			8	5
Хлопецькі																				0	0
Шептицькі	1																			1	1
Яворські	1			1			3					1				1		3	1	11	7
Ясеницькі						1													2	3	2
Кількість шлюбів	6	4	1	3	1	7	17	2	1	3	8	13	6	1	4	8	9	12	7	113
Кількість родів, з якими виникали шлюби	4	2	1	3	1	6	10	2	1	2	6	10	4	1	3	7	8	7	5

 

 

Шлюбів за межами самбірського повіту, але в межах перемишльської землі всього нараховується 408. Сюди увійшли 214 шлюбів з родами дрогобицького повіту, 81 – стрийського та 113 – інших частин перемишльської землі. Треба зазначити, що окремі вихідці та відгалуження цих родів мешкали на території самбірського повіту. Це стосується також родів з інших земель руського воєводства (таблиця № 7). Зокрема, Тустановські у сс. Созані і Гордині, Підгородецькі – у с. Винниках, Бандрівські – у с. Корналовичах, Баранецькі – у с. Кульчицях, Копистенські і Дубравські – у с. Тур’є і Топільниця, Пацлавські – у сс. Луці, Гордині, Путятицькі – у с. Монастирці, Добрянські – с. Луці, Добрянські Соколовичі й Чернецькі – на війтівствах у Самбірському старостві, Гошівські – у сс. Турка і Явора. Це дає підстави зарахувати їх до шляхти самбірського повіту.

У перших двох випадках шлюбними партнерами були вихідці з того самого середовища – гніздової незаможньої шляхти. Особливої уваги заслуговує рід Попелів, який за кількістю шлюбів (97) залишив далеко позаду Тустановських, Літинських, Корчинських, Підгородецьких з показниками в межах двох десятків шлюбів.

Якщо йдеться про інші шлюби в межах перемишльсьскої землі, то поряд з гніздовою шляхтою натрапляємо на представників інших груп. Такими були Оріховські, Ловецькі, що належали до заможнішої категорії шляхти, Устрицькі, які балансували між гніздовою та середньою шляхтою. Аналогічна ситуація спостерігається у шлюбах з родами інших земель і повітів Руського воєводства (див. таблицю № 7). Тут шлюбних партнерів можна розділити на дві групи: гніздова незаможна шляхта переважно Львіської і Сяноцької земель, на яку припадає близько 90 % усіх шлюбів, та середня шляхта, переважно з Галицької землі (Балабани, Блудницькі, Кісельовські, Честельовські), частково Львівської (Балицькі, Германовські). Очевидно, що в середовищі гніздової шляхти самбірського повіту виокремлювалася група осіб, або відгалужень окремих родів, яка за майновим, згодом – суспільним, становищем займали вищі щаблі у своєму соціальному оточенні. Саме завдяки їм відбувалося соціальне урізноманітнення шлюбних партнерів. Очевидно. й те, що саме на цю групу шляхти припадає більшість шлюбів з представниками зайшлих родів, які через різні обставини прибули з різних куточків Речі посполитої до перемишльської землі (Руського воєводства) й породичалися з шляхетськими родами Самбірщини (див таблицю № 8).

В подальшому формується ситуація, яка остаточно викристалізувалася у другій половині XVII – XVIII ст., і яку можна описати наступним чином. Нечисельна група вихідців з гніздової шляхти продовжує практикувати одруження, географія яких доволі обширна. З кожним поколінням вони залучають до родинного кола все нові й нові шляхетські роди, з-поміж яких домінують немісцеві, римо-католицькі. Наприклад, Височанські Янковичі впродовж XVII-XVIII ст. створювали сім’ї з впредставниками таких родів як Єлитовські, Липницькі, Словінські, Германовські, Луринські, Осташевські, Тустанівські, Лясота, Комарницькі, Яворські, Брошньовські.⁴ Турянські Бучичі – з Комарницькими, Розлуцькими, Монастирськими, Винницькими, Дунін-Борковськими, Бончаками, Вислоцькими, Новоселецькими, Созанськими, Славінськими, Гординськими, Турянськими, Пйонтковськими, Ступницькими, Ясеницькими, Яворськими.⁵ Яворські Петрашовичі у XVII ст. – з Розлуцькими, Блажівськими, Негребецькими, Гуляницькими, Дверницькими.⁶ Інша група – це решта гніздової шляхти, для якої шлюбні зв’язки поступово обмежувалися до представників того самого роду, або вихідців з кількох родів, які проживали розом з нею в одному й тому ж селі, чи навколишніх селах. Наприклад, у Гординських Антоновичів, які у 1782 р. вивели свої шляхетство в перемишльському земському суді, нащадками по жіночій лінії були Кульчицькі, Чайківські, Гординські Федьковичі, Путятицькі. З них Кульчицькі – вихідці з с. Кульчиць, а Путятицькі – с. Сільця, решта мешкали у с. Гордині.⁷ У Ільницьких Фединичів – Ільницькі, Колгановичі, Ільницькі Рибчичі й ще одні Ільницькі без прізвиська.⁸ У Ільницьких Яниновичів – Ільницькі Колгановичі, двоє Яворських і Ільницькі без прізвиська, всі мешканці Лосинцьця та Мельничного.⁹ У Ільницьких Телеп’яновичів – Ільницькі, Матківські різних прізвиськ, Созанські, Білинські, Височанські, Осовські. Всі – мешканці с. Гусного Верхнього й Нижнього та сусідніх сіл Маткова, Мохнатого, Івашківців.¹⁰ У Кульчицьких Жигайлів – Кульчицькі Климовичі, Кульчицькі, Вулстовичі, Кропивницькі, Кульчицькі Густо, Баранецькі¹¹; Кульчицьких Дашиничів – Чайківські, двічі Кульчицькі, Колодчаки, Кульчицькі Цмайли¹²; Кульчицьких Цмайлів – Созанські, Кульчицькі Бучакові, Кульчицькі Жигайло¹³. Всі вони – жителі с. Кульчиць. Таким чином, єдина у XVI – перших десятиліттях XVII ст. спільнота шляхетських родів самбірського повіту розпадається на локальні групи, що об’єдювали родинними зв’язками шляхту, в межах одного родового гнізда або кількох, однак, родинні зв’язки між такими групами були спорадичними й нечисельними.

 

Таблиця № 7

Шлюби з родами Руського воєводства (окрім перемишльської землі)

	Львівська земля													Сяноцька земля			Галицька земля							Всього шлюбів	Кількість родів, з якими виникали шлюби
										Жидачівськй повіт
	Балицькі	Германовські	Добрянські	Лозинські	Погорецькі	Підвисоцькі	Сроковські	Чайківські	Черкавські	Чоловські	Гошовські	Дубравські	Чолганські	Дверницькі	Полянські	Чернецькі	Балабан	Бережовські	Блудницькі	Кісельовські	Сваричівські	Угерницькі	Честельовські
Бачинські								2					1											3	2
Бережницькі																								0	0
Білинські							1	6				1												8	3
Блажівські			2							1	1	2				2	1				1	1	1	12	9
Винницькі								1			1													2	2
Височанські 1														1	3				1				6	4
Гординські						1		2				1												4	3
Городиські			1	1				1																3	3
Ільницькі			1					2			1	2	1	1										8	6
Кальнофойські																							0	0
Коблянські																								0	0
Комарницькі			1											1		1		1						4	4
Кульчицькі			2					3																5	2
Луцькі				3	1	1		1	1															7	5
Матківські																								0	0
Монастирські			1										1			1						1		4	4
Новошицькі		1										1												2	2
Ортинські					1																		1	1
Радиловські												1												1	1
Сілецькі								3																3	1
Созанські								3																3	1
Страшівські																								0	0
Ступницькі			1								2	1	1			1								6	5
Хлопецькі															1									1	1
Шептицькі																								0	0
Татомири			1													1								2	2
Топільницькі																								0	0
Турецькі																			1					1	1
Турянські			2					1			2	3												8	4
Уруські			1					1				1				1								4	4
Яворські			2					1			5	1												9	4
Ясеницькі																								0	0
Кількість шлюбів	1	1	15	4	2	2	1	27	1	1	12	14	4	2	2	10	1	1	1	1	1	2	1	107
Кількість родів, з якими виникали шлюби	1	1	11	2	2	2	1	13	1	1	6	10 4	2	2	7	1	1	1	1	1	2	1

 

 

Таблиця № 8

Шлюби з шляхетськими родами Речі Посполитої

	Беньовські	Бжеські	Хвал	Чарноцькі	Домаразькі	Горковські	Яцінські	Ястребківські	Ковалевські	Любенські	Маковські	Марковські	Мельньовські	Мілевські	Мочарські	Мокрянські	Моравські	Осінські	Островські
Бачинські															1
Бережницькі
Білинські					1	2			1
Блажівські					1			1			1	1	1
Винницькі
Височанські
Гординські
Городиські
Ільницькі
Кальнофойські
Коблянські	1
Комарницькі							1			1
Кульчицькі																1		1
Луцькі
Матківські
Монастирські		1
Новошицькі				1
Ортинські
Радиловські
Сілецькі
Созанські
Страшівські
Ступницькі
Хлопецькі																	1
Шептицькі
Татомири
Топільницькі
Турецькі			1																1
Турянські														1
Уруські
Яворські
Ясеницькі
Кількість шлюбів	1	1	1	1	2	2	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
Кількість родів, з якими виникали шлюби	1	1	1	1	2	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1

 

Таблиця № 8

(продовження)

	Прухніцькі	Раковські	Самбор	Скарковські	Сокольницькі	Соколовські	Стамковські	Стрелецькі	Суловські	Шукавські	Тудоровські	Важовські	Воліцькі	Вислобоцькі	Жавнецькі	Зробек	Всього шлюбів	Кількість родів
Бачинські																	1	1
Бережницькі																	0	0
Білинські																	4	3
Блажівські				1										1			7	7
Винницькі																	0	0
Височанські																	0	0
Гординські			1				1	1									3	3
Городиські																	0	0
Ільницькі																	0	0
Кальнофойські																	0	0
Коблянські																	1	1
Комарницькі															1		3	3
Кульчицькі						1											3	3
Луцькі																	0	0
Матківські																	0	0
Монастирські																	1	1
Новошицькі													1				2	2
Ортинські																	0	0
Радиловські									1								1	1
Сілецькі																	0	0
Созанські																	0	0
Страшівські																	0	0
Ступницькі										1							1	1
Хлопецькі	1										1						3	3
Шептицькі																	0	0
Татомири																	0	0
Топільницькі																	0	0
Турецькі	1	1										1					5	5
Турянські																	1	1
Уруські																	0	0
Яворські					1											1	2	2
Ясеницькі																	0	0
Кількість шлюбів	2	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	38
Кількість родів, з якими виникали шлюби	2	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1

 

Насамкінець, варто поглянути на шлюбні зв’язки під кутом зору домінування тих чи інших родів у кожному окремо взятому шляхетському роді самбірського повіту. Отримані дані (див таблицю № 9) дозволять зробити цікаві висновки, що зайвий раз підкреслюють відмінності, які існували між ними.

Осібну групу творять дев’ять родів (див. таблицю № 9а). У кожного з них шлюбні партнери практично одній ті ж. Це насамперед вихідці з цих дев’яти родів, а також Попелі (присутні у 4 з 9 родів, у Луцьких і Сілецьких очолюють список з макисмальними показниками), Чайківські, Яворські, Гординські (присутні у 2 з 9 родів, однак перебувають на останніх, або передостанніх позиціях) тощо. Серед шлюбних партнерів в таблиці № 9а не має Блажівських, Гординських, Монастирських, Ступницьких, Уруських, Радиловських тощо, родові гнізда яких також розміщувалися у північній частині Самбірського повіту, часом межуючи з володіннями котрогось з дев’яти родів (наприклад, сс. Радиловичі, Блажів, Воля Блажівська біля с. Кульчиць; Ступниця, Котованя, Ступницька Воля біля сс. Сільця і Городища; сс. Монастирець, Уріж, Лопушна і Заріччя біля с. Винник; с. Гординя біля сс. Велика Білина і Луки).

Цікаво, що на відміну від останнніх, надання яких засновникам роду на земельну власність добре відомі, вказані дев’ять родів не мали надавчих актів (Бачинські, Білинські, ВинницькіЛуцькі, Сілецькі, Городиські), принаймні вони не відомі, або послуговувалися грамотами-фальсифікатами князя Лева (Кульчицькі, Бережницькі). Лише Созанські мали у своєму розпорядженні необхідний привілей. Однак, його поява спричинена обміном у 1392 р. с. Яриловичів, попереднього володіння Созанських, включеного до складу новозаснованого міста Нового Самбора на с. Созань. Після цього Спитко з Мельштина, володар самбірщини й ініціатор обміну письмово підтвердив володіння Созанських новими маєтками. Якби не ця обставина, цілком можливо, Созанські також не мали документів на свої дідичні маєтки, або послуговувалися б грамотами “руських князів”, які між іншим вони пред’явили у 1392 р., але які не збереглися.¹⁴

Четверо родів гірської частини Самбірського повіту творять окрему групу, для якої властивий високий ступінь родинних зв’язків між ними. Це Ільницькі, Комарницькі, Матківські, Яворські. Зокрема, кожен третій шлюб у Ільницьких, кожен другий у Комарницьких, Матківських, у Яворських кожен 4 припадав чи то на Яворських, Комарницьких, Матківських, чи Ільницьких. Дещо інакша ситуація у Височанських та Турянських: представники також гірської частини самбірського повіту, вони на відміну від попередніх частіше створювали сім’ї з родами північної частини повіту. Зрештою, перші позиції зі значним відривом у Височанських займають Комарницькі, у Турянських – Яворські. Всі шестеро родів мали мінімальні родинні контакти з представниками згаданих дев’яти родів першої групи.

В таблиці № 9в об’єднані 5 родів північної частини самбірського повіту. Вони є своєрідною сполучною ланкою між родами перших двох груп, оскільки останні присутні в кожному роді, за винятком Монастирських і Уруських, де вихідці з гірської частини самбірського повіту не потрапили до категорії родів, з якими найчастіше виникали шлюби. Попри це ще якихось спільних ознак вони не мають, у кожному з п’яти родів список найпопулярніших шлюбних партнерів доволі строкатий й різниться один від одного.

Складно щось ствердно говорити у випадку з родами об’єднаних у таблиці № 9г і 9д. Показники, за якими ті чи інші роди потрапляли до згаданих таблиць обмежується двома трьома шлюбами й виявлення в подальшому нових шлюбних пар здатне цілком змінити наведений перелік родів.

 

Таблиця № 9

Рейтинг шлюбних партнерів шляхетських родів самбірського повіту

А)

Бачинські

Білинські

Луцькі

Кульчицькі

Сілецькі

Созанські

Винницькі

Городиські

Бережницькі

Кульчицькі (9)

Луцькі (11)

Попелі (14)

Кульчицькі (30)

Попелі (12)

Сілецькі (4)

Винницькі (27)

Винницькі (6)

Луцькі (2)

Бачинські (4)

Білинські (9)

Кульчицькі (9)

Винницькі (11)

Сілецькі (8)

Бачинські (3)

Кульчицькі (11)

Бачинські (2)

Винницькі (2)

Білинські(4)

Винницькі (7)

Луцькі (5)

Луцькі (9)

Винницькі (8)

Кульчицькі (3) Попелі (10)

Сілецькі (2)

Унятицькі (2)

Созанські (3)

Кульчицькі (8)

Сілецькі (4)

Бачинські (9)

Кульчицьк (8)

Чайківські (3)

Сіілецькі (8)

Гординські (2)

Чайковські (6)

Гординські (3)

Сілецькі (8)

Яворські (7)

Яворські (8)

Ільницькі (2)

Боярські (3)

Попелі (8)

Підгородецькі (7)

 

 

Б)

 

Ільницькі	Комарницькі	Матківські	Яворські	Височанські	Турянські
Яворські (18)	Матківські (20)	Комарницькі (20)	Ільницькі (18)	Комарницькі (6)	Яворські (12)
Комарницькі (14)	Ільницькі (14)	Матківські (14)	Попелі (17)	Чернецькі (3)	Блажівські (6)
Ільницькі (9)	Комарницькі (9)	Ільницькі (12)	Яворські (16)	Созанські (2)	Копистенські (5)
Матківські (12)	Височанські (6)	Яворські (11)	Матківські (11)	Рогозинські (2)	Комарницькі (4)
Ступницькі (7)	Яворські (5)	Турянські (12)	Турянські (2)	Попелі (4)
			Винницькі (8)		Терлецькі (4)
			Сілецькі (7)

 

 

В)

Блажівські	Гординські	Монастирські	Ступницькі	Уруські
Турянські (6)	Уруські (5)	Винницькі (6)	Ільницькі (7)	Корчинські (6)
Блажовські (3)	Гординські (4)	Криницькі (5)	Попелі (7)	Гординські (5)
Комарницькі (3)	Яворскьі (4)	Ступницькі (4)	Монастирські (4)	Винницькі (4)
Радиловські (3)	Кульчицькі (4)	Кульчицькі (4)	Яворські (3)	Сілецькі (4)
	Ільницькі (3)	Тустанівські (3)	Братківські (3)	Попелі (4)
	Луцькі (3) Уруські (3)	Унятицькі (3)

 

Г)

Татомири	Страшівські	Радиловські	Турецькі	Коблянський
Луцькі (2)	Кульчицькі (3)	Блажівські (3)	Криницькі (2)	Турянські (3)
Уруські (2)	Топільницькі (3)	Хлопецькі (3)	Унятицькі (2)	Ільницьк (2)
Корчинські (2)		Ільницькі (3)		Винницькі (2)

 

 

Д)

Ясеницькі	Новошицькі	Ортинські	Топільницькі
Попелі (3)	Братківські (2)	Ступницькі (2)	Страшівські (3)

 

 

 

Отже, з наведених кількісних даних перед нами постає шляхетський рід, що впродовж XVI ст. міг мати від кількох до двох сотень шлюбних пар й підтримував шлюбні контакти з кількома десятками аналогічнх за майновим становищем та суспільним статусом шляхетськими родами. Більша частина шлюбів не виходила за межі самбірського повіту, що було одним з суттєвих факторів станової консолідації самбірської шляхти, решта в абсолютній більшості припадали на гніздову шляхту інших частин перемишльської землі та руського воєводства. Невелика кількість шлюбів з вихідцями з інших частин Речі Посполитої була ознакою як певної замкнутості гніздової шляхти, так і початком нових тенденцій, тобто географічного і соціального розширення шлюбних контактів заможно групою осіб та сімей гніздової шляхти. Вивчення різних параметрів шляхетського шлюбу дає змогу також виокремити відмінності в середовищі гніздової шляхти.