Спадкові матеріали

Ukrainian English French German Italian Polish Portuguese Russian Spanish

ІГОР СМУТОК (Дрогобич)

Матеріали до історії виникнення прізвиськ шляхетських родів Перемишльської землі (XV-XVIII ст.)

 

Використання прізвиськ у дрібношляхетському середовищі впродовж XV- XIX ст. було загальнопоширеним явищем. Тому вивчення цього феномену є необхідною складовою комплексного дослідження історії дрібношляхетського стану Перемишльської землі періоду Давньої Речі Посполитої. Очевидно, що вирішення цього завдання допоможе розв’язати, або, принаймні, полегшити зۥясування багатьох питань генеалогічного характеру, що є першою й необхідною умовою узагальнюючих досліджень з історії дрібношляхетських родів.

Виникнення, особливості функціонування та класифікація прізвиськ попередньо розглядалася нами у статті, присвяченій прізвиськам кількох шляхетських родів Самбірського підгір’я1. Дана публікація є продовженням вивчення даної проблематики й має на меті з’ясувати один з її аспектів: час появи прізвиськ, які побутували серед шляхти наприкінці XVIIIXIX ст. й потрапили до шляхетських легітимацій та офіційної документації австрійських властей.

Коли у 1857 році з’явився Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej”, з-поміж іншого він містив перелік прізвиськ легітимізованої шляхти. Всього – близько 20002. На долю вихідців з колишньої Перемишльської землі припадало 272 таких прізвиськ. Однак, як слушно зауважив Р. Бучко, ця цифра далеко не повна. Це засвідчується документами кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., зокрема, метричними книгами. Вивчивши книги народжень, одружень та смерті с. Кульчиць, дослідник дійшов висновку, що з 62 прізвиськ лише 34 потрапили до “Почту…”3. Решта, як припускає Р. Бучко, не змогли вивести своє шляхетство, відповідно, не отримали легітимації й не були вписані до шляхетських метрик4. Таке пояснення заслуговує на увагу. Однак це не єдина причина того, що частина прізвиськ не потрапила до шляхетських легітимацій. Існували й інші, що добре ілюструє випадок з Ільницькими, які проживали в с. Верхньому Гусному за 30 км на південь від м.Турки.

На зламі XVIII-XIX ст. кільканадцять родин Ільницьких, які мешкали в цьому селі, послуговувалися кількома прізвиськами: Павлович (Павлович Каплун), Пилипович (Пилипович Іванків), Ляхович (Ляхович Олексович), Сапіжинець, Жук, Дзьогало, Кепінич, Лучинець (Лочинець). Частина з них з’явилися ще в в першій половині XVII ст. Але в актах легітимації й "Почті…" жодного Ільницького з такими прізвиськами немає. Логічно припустити, що вони не отримали підтвердження шляхетства, що не відповідає дійсності. Всі відгалуження Ільницьких з с. Верхнього Гусного (Павловичі, Ляховичі, Кепіничі, Пилиповичі), довели свою приналежність до шляхти у 1794, 1801, 1809, 1810 рр. у Становому комітеті5. При цьому всі без винятку вказали прізвисько Телеп’янович. Дійсно, всі згадані відгалуження Ільницьких в с. Верхньому Гусному виводилися від Телеп’яновичів. Отже, перед ними був вибір: взяти одне з двох прізвиськ. Й вони обрали те, що з’явилося раніше, ним послуговувалося ширше коло осіб (Ільницькі Телеп’яновичі наприкінці XVIII ст. проживали також у сусідніх селах – Івашківцях, Мохнатому, Маткові, Висоцькому Верхньому). Таким чином, це полегшувало процедуру підтвердження шляхетства, оскільки віднайти інформацію про Ільницьких Телеп’яновичів було набагато легше, аніж, наприклад, про Ільницьких Павловичів або Пилиповичів.

Здається, міркування такого характеру відігравали не останню роль серед решти шляхетських родів6. На користь такого припущення промовляє і дата першої згадки прізвиськ, вміщених у таблиці: 2 з них з’явилося у XV ст., 107 – у XVI ст., ще 60 у першій чверті XVII ст., а до кінця вказаного століття – 53. Таким чином, дві третини їх усіх – давні й широко вживані прізвиська, які можна віднайти в актах перемишльських гродських і земських судів XVI – першої чверті XVII ст.

Частина шляхти отримала легітимацію та вписалася до шляхетських метрик одночасно з кількома прізвиськами. У всіх без винятку випадках маємо справу з використанням саме кількох прізвиськ, а не одного, яке складалося б з двох і більше лексем. Одним з них позначали відгалуження в рамках роду, іншим – окрему гілку в рамках одного взятого відгалуження роду. Перше, як правило, виникало хронологічно раніше, друге – пізніше. У джерелах поряд з такими комбінаціями зустрічаєься самостійне використання одного з компонентів. Це як правило, ширше прізвисько. Наприклад, Кульчицький Тарасович й Кульчицький Тарасович Гут, Білинський Слотилович – Білинський Слотилович Ванда, Уруський Корбльович – Уруський Корба Побіденчак. Значно менше прикладів, де використовується лише друге вужче прізвисько (Матківський В’язулич Гориздрович – Гориздровичі виводяться від В’язуличів – і Матківський Гориздрович).

Процес легітимації розпочав новий етап в історії прізвиськ. Якщо до цього існувало два типи – особові та родові прізвиська, тобто такі, що використовувалися лише в одному поколінні, як правило, однією особою й такі, що закріпилися в кількох поколіннях однієї родини, - то після цього останні розпалися на дві групи. Кожна з них еволюціонувала по-різному. Ті родові прізвиська, які потрапили до шляхетських легітимацій, незмінно використовувалися в офіційній документації, перетворюючись на складову частину прізвища. Ті, що не потрапили, поступово згасали й пам’ять про них зберігалася лише в наступних поколіннях роду7.

 

***

 

Запропонована нижче таблиця включає 22 шляхетські роди, що використовували 277 прізвиськ й були вихідцями з Перемишльської землі. Прізвища разом з прізвиськами подано у таблиці згідно Почту галицької і буковинської шляхти, виданого у 1857 р.8 та шляхетських метрик9.

Деякі родові відгалуження послуговувалися однаковим прізвиськом, але з певними видозмінами, наприклад, Білинські Слотило і Білинські Слотиловичі, Уруські Корба і Уруські Корбльовичі, Луцький Телькович і Луцький Тельчак, Монастирські Андрійовичі і Монастирські Єнджейковичі, Кобилянський Рачкевич і Кобилянські Рачконевичі. Походження таких прізвиськ не розглядається нарізно. У таблиці поряд з ними у дужках подано всі існуючі його видозміни. Наприклад, Кобилянський Рашкевич (Рачконевич) і т.д.

Як вже зазначалося, частина шляхетських родів послуговувалася одночасно двома прізвиськами. Як засвідчують документи XVI-XVIII ст., усталеної форми їхнього написання не існувало. Наприклад, Білинський Качкенович Гур й Білинський Гур Качкенович, Білинський Мелькович Пашко і Білинський Пашко Мелькович, Винницький Лучник Кімакович і Винницький Кімакович Лучник і т.д. В таблиці усі вони подані таким чином: перше прізвисько – те, що виникло раніше й охоплює ширший відлам роду, друге – те, що виникло пізніше й охоплює вужче коло представників одного роду.

Оскільки у “Почті…” трапляються як комбінації прізвиськ, так і самостійне використання їх окремих компонентів, наприклад, серед Кульчицьких – це Тарасовичі, Тарасовичі Хабки і Хабки, серед Матківських – В’язуличі, В’язуличі Гориздровичі, Гориздровичі і т.д., видається доцільним фіксація двох варіантів прізвиська з трьох: того, де виступає лише ширше прізвисько та комбінованого (наприклад, Тарасович і Тарасович Хабка). За таких умов визначається датування для першого і датування для вужчого у комбінованому варіанті. Визначення дати появи одночасно двох прізвиськ є недоцільним, оскільки, як засвідчує актовий матеріал XVI-XVIII ст., їх використання було довільним. В однаковій мірі їхні носії можуть бути записані як Тарасович Хабка і просто Тарасович або Хабка, В’язулич Гориздрович і В’язулич або Гориздрович і т.д.10

Перша згадка визначається на підставі датування документа, в якому міститься відповідна інформація. До уваги не бралися випадки, що вказують на ймовірність використання прізвиська до часу появи самого документа. Наприклад, вислів "Штокайлів син" (див. Кульчицький Штокайло), вказує на вживання цього прізвиська у попередньому поколінні, тобто батьком Яцька Кульчицького Штокайлового сина. На час появи прізвиська Шипович у перемишльських гродських актах його носій – Андрій Матківський Шипович – був вже покійником. Очевидно, що прізвисько з’явилося задовго до 1596 р. У таких випадках читачу надається можливість самому визначитися з часом появи таких прізвиськ.

У четвертій графі вміщено інформацію про перших носіїв прізвиська. Оскільки інформація почерпнута з актового матеріалу, за винятком пописів шляхти, прибулої на посполите рушення, фактично, подається стислий зміст того чи іншого акту.

Частина прізвиськ з часу їхньої появи до кінця XVIII – ХІХ ст. зазнала певних морфологічних змін (див., наприклад, № 2 Бачинський Лехнович → Леськович; № 4 Бережницький Гумен → Гуманович; № 77 Комарницький Димон → Демунчак та ін.). У графі "Обставини …" пропонуємо читачу первинні варіанти прізвиськ.

Певні труднощі виникали з датуванням прізвиськ патронімічного походження, оскільки впродовж XVI-XVIII ст. вони могли з’являтися та зникати неодноразово, й навіть співіснувати одночасно. Наприклад, наприкінці XVI – на початку XVIIст. у с. Гордині мешкав такий собі Васько Гординський Антонович, його сучасниками були Василь, Михайло, Павло, Петро Гординські Антоновичі, однак спільного предка в особі Антона вони не мали11. Так само Стась Комарницький Федакович не доводився близькою ріднею Ігнату, Івану, Ваську і Сеньку Комарницьким Федьковичам, що були його сучасниками12. Чимало клопотів виникає у випадку з Кульчицькими. Цей чисельний рід упродовж XVI – першої чверті XVII ст. послуговувався за окремими винятками виключно прізвиськами патронімічного походження. Таким чином, на цей час припадають згадки про кілька родин Васьковичів (Васильовичів), Грицьковичів, Климовичів. Й лише генеалогічні дослідження дали змогу з високою долею вірогідності визначити, які саме з них були предками Кульчицьких Васьковичів, Грициничів, Климовичів, як, зрештою, і Гординських Антоновичів, Комарницьких Федчаковичів, що жили наприкінці XVIII - ХІХ ст.

 

 

 

Прізвища шляхетських родів та їхні прізвиська

Дата першої згадки прізвиська

Обставини, за яких згадуються перші носії прізвиська

Джерело

 

Бандровський Желізкович

1590

Марухна, дочка покійного Івана Бандрівського Залізка (Zielasko), зреклася на користь братів – Миколая, Сенька, Івана Бандрівських, зі своїх прав на материнські і бaтьківські маєтки

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 305, с. 209

 

Бачинський Ігнатович

1594

Грицько Кульчицький Грицькович квитує Павла Бачинського Ігнатовича (Ihnatowicz) за повернуті 15 зл.

ЦДІАУЛ, ф.14, оп.1, спр. 59, с. 322

 

Бачинський Котлович

1576

Роман Сілецький позвав Василя Бачинського Котла (Kocziel) з прводу несплати 3 злотих

ЦДІАУЛ, ф.14, оп.1, спр. 278, с. 117

 

Бачинський Леськович

1563

Федько Бачинський Лехнович (Lechnowicz) дарує своїй дружині Полахні Топільницькій всю свою частку в с. Бачині

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 20, с. 766-767

 

Бачинський Мишкуда

1609

Яцько Бачинський Мишкуда (Miskudа) звинувачений Грицьком Погорецьким у завданні тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 325, с. 475

 

Бачинський Пукшин

1572

Іван Бачинський Пукшин (Puxin) оскаржив Павла Бачинського з приводу 30 злотих, витрачених Іваном на ремонт заставленого йому Павлом млина, й відмови оскарженого повернути вказану суму

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 290, с. 435-436

 

Бережницький Абрамович

1615

Петро Бережницький Абрамівсин (Abramowsÿn) засвідчив у Перемишльському гроді завдання тілесних ушкоджень, отриманих від Івана Бережницького Ігнатковича

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 331, с. 1106

 

Бережницький Ганат

1782

Антон і Базилій Бережницькі Ганати (Ganat) підтвердили своє шляхетське походження у Галицькому гродському суді

Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachty galickiej. Kraków, 1996, сz.1: A-K, nr 263

 

Бережницький Гуманович

1559

Федько Гумен (Humien) та інші Бережницькі оскаржили в Перемишльському гроді Станіслава Жерницького, самбірського підстаросту, за наїзд та побиття

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 29, c. 345

 

Бережницький Кулеша

1671

Григорій Бережницький квитував Івана Бережницького Куприняка і його синів, а також Васька Бережницького Куліша (Kulis), Мартина і Самуїла Ритаровських, Павла Попеля Чорнокожича з приводу судового процесу щодо завдання смертельних ран Стефану Бережницькому, брату позивача

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 125, с. 84-87

 

Бережницький Куприняк

1649

Іван Бережницький Купринячек (Kupryniaczek) – учасник попису шляхти Перемишльської землі, прибулої на посполите рушення

Akta Grodzkie i Ziemskie. Lwów, 1911, t.XXI, s.63

 

Бережницький Мишка (Мишкович)

1782

Олександр з братами, Антон з братами та Ян Бережницькі Мишки (Myszka), а також Антон і Ян, Якуб і Михайло Бережницькі Мишковичі (Myszkowicz) підтвердили своє шляхетське походження у Галицькому гродському суді

Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachty galickiej. Kraków, 1996, сz.1: A-K, nr 272-276.

 

Білинський Геро

1782

Мацей Білинський Геро (Hero) підтвердив своє шляхетське походження у Теребовлянському гродському суді

Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachty galickiej. Kraków, 1996, сz.1: A-K, nr 374

 

Білинський Гродзь (Гродзєвич)

1612

Ілько Білинський Гродзєвич

(Grandziewicz) оскаржив у Перемишльському гроді королівських підданих з Білини Великої з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 328, с.1320-1321.

 

Білинський Качкенович

1523

Настка, дочка покійного Івана Качкина (Kaczkyn) з Білини Великої продала Івашку Білинському за 6 марок свою частку, успадковану від батьків у Білині Великій

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 6, с. 380

 

Білинський Качкенович Гур

1584

Катерина, дружина Сеня Білинського Гуровича (Hurowicz), позвала до суду Тимка Білинського Шафрановича у справі завдання їй тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 300, с. 1122-1123

 

Білинський Мелешевич

1599

Василь Білинський Мелешевич (Mieleczowicz) разом з Миколаєм Білинським Лазуркевичем позвані до суду з приводу побиття Васька Попеля Несторовича

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 315, с.1269-1270

 

 

Білинський Мелешевич Волчак

1661

Антон Білинський Кільчак оскаржив у суді Ілька Білинського Волчака (Wolczak) та інших Білинських з приводу побиття

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 391, c. 541-542

 

Білинський Мелешевич Гедзь

1708

Стефан Білинський Мелешевич Гедзь (MileszewiczGiedz) записав посаг, отриманий Марією Зілинською Слотилович у розмірі 100 злотих, на половині своїх маєтків

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 219, с. 456

 

Білинський Мелькович

1571

Гриць та Федір Білинські Мельков’ята (Mielkowitha) позвані до суду Ленцем і Стасем Винницькими з приводу виділення материнського спадку Винницьких у с. Білині Великій

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 276, с. 188

 

Білинський Мелькович Пашко

1782

Бенедикт, Дмитро, ЯніПавлоБілинськіМельковичіПашко (Mielkowicz Paszko) підтвердили своє шляхетство у Перемишльському гродському суді

Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachty galickiej. Kraków, 1996, сz.1: A-K, nr 426, 427

 

 

Білинський Мелькович Фединяк

1710

Костянтин Білинський Фединяк Мелькович (Fedyniak Melkowicz) дарував Михайлу Білинському Мельковичу 4 загони ріллі в с. Білині Великій

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 220, с. 359

 

 

Білинський Мелькович Шафран

1726

Іоан Чоловський відступив 2 загони орного поля в с. Білині Великій Григорію Білинському Мельковичу Шафрану (Melkowicz Szafran)

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 164, c. 1473-1475

 

Білинський Слотило (Слотилович)

1504

Федько Слотило (Szlothylo) з Білини визнав борг у розмірі 9 угорських флоринів Дашкові Луцькому й заставив півдворища на термін дії боргового зобов’язання

Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1903, t.XVIII, nr 3278

 

Білинський Слотило Ванда

1620

Миколай Яницький звинуватив гурт шляхти, серед них і Івана Білинського Слотиловича Ванду (Wanda Słotyłowicz), у збройному нападі та побитті

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 338, с. 764-766

 

Білинський Тарасович

1557

Іван Білинський Тарасович (Tharaszowicz) заставив свій маєток у с. Білині Великій Сеньку Луцькому Ігнатовичу

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 19, с.50

 

Білинський Тарасович Кілак

1653

Марко Негребецький звинуватив шляхтичів з с. Білини Великої, зокрема, Георгія й Івана Білинських Лободзяків, Павла Білинського Кілачика (Kielaczek), Стефана і Федора Гродзевичів, Дмитра Білинського Царика та інших у незаконному стягненні мита з худоби, яку він переганяв через вказане село

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 379, c. 1769-1770

 

Білинський Тарасович Лободяк

1653

Марко Негребецький звинуватив шляхтичів з с. Білини Великої, зокрема, Георгія й Івана Білинських Лободзяків (Łobodziaki), Павла Білинського Кілачика, Стефана і Федора Гродзевичів, Дмитра Білинського Царика та інших у незаконному стягненні мита з худоби, яку він переганяв через вказане село

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 379, c. 1769-1770

 

Білинський Шафран

1557

Кузьма Білинський Шафран (Schafranowicz) – чоловік Полахни Луцької, якій мати, Федя Луцька, дарувала свої маєтки в с. Луці

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 19, с. 65-66

 

Білинський Ярошевич

1585

Андрій та Іван Білинські Ярошовичі (Jaroszowicze) звинувачені у завданні тілесниих ран Грицьку Білинському Михайловичу

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 300, с. 1726.

 

Блажівський Андрейкович

1595

Ференс Блажівський Андрійович (Andreykowicz) отримав цесію від Миська Блажівського Сохи на чверть поля, названого "Лаврівське", у с. Воля Блажівська

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 62, с. 1538-1539

 

Боярський Чарнота

1733

Ян Боярський Чарнота (Czarnota)депутат Вишенського сеймику

Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1928, t. XXІІI, s. 22

 

Бориславський Канюк

1782

Петро Бориславський Канюк (Каniuk) підтвердив своє шляхетське походження у Львівському земському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 27

 

Винницький Будзяник

1628

Андрій Монастирський Ватущич з Анною Райською, подружжя оскаржило вперемишльському гроді Яцька Скотчака, Іліяша Ілляника і Ігната Будзаника(Budzanik) з приоду нападу та побиття у с. Винники

Лесь, син покійного Андрія Винницького Будзанового (Budzanow) квитував Васька Винницького Миськового з 20 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 347, с. 1834-1835

 

ВинницькийГуль

1600

Самуель Ковальовський квитував шляхту з Винник, з- поміж них – Тимка Гуля (Hul) і Лучка Карпічина з 11 зл. 17 гр.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, c. 1542-1543

 

Винницький Клизович

1515

Васько Винницький Клиш (Klysz) взятий на поруки священиком Васьком з Винник у справі сплати 30 зл. Станіславу Кміті

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 7, с. 91-92.

 

Винницький Лучник

1519

Судова справа між Васьком Винницьким Клишем та Іваном Винницьким Лучковичем (Luczkowicz) зприводу заставленого за 3 марки поля

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 8, с. 252

 

Винницький Кімакович (Лучник Кімакович)

[1605-1630]

У 1782 р. Ян і другий Ян Винницькі Лучниковичі засвідчили у Перемишльському гроді, що є нащадками подружжя Стеця Винницького Лучника та Катерини Кімакович (Kimakowicz), що жили у першій третині XVII ст. Від прізвищевої назви останньої нібито походить їхнє друге прізвисько

Boniecki A. Herbarz polski. Cz.1. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Warszawa, 1987, t. 10, s. 76

 

Винницький Радевич

1550

Справа земельного розмежування в с. Винники між Гринем, Василем, Іванком, Миськом, Іванком, Грицем Лукавськими, Миськом Чоботом, Глібом Іванковичем Винницькими Радовۥятами (Radowietha) та іншими власниками с. Винник

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 25, c. 869-946

 

Винницький Чечель

1583

Станіслав Винницький Сенькович Чечуляк(Czeczuliak) дарував Ігнату Винницькому Клішу всю свою земельну частку у Винниках

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 49, c. 2055-2058

 

Височанський Вережич

1510

Васько, Петро, Йоан та Іван Верига (Verusko), земۥяни і власники сс. Турۥє, Висоцьке і Туряни, відступили мито, що збиралося у сс. Туррۥє і Висоцьке на шляху з Угорщини, самбірському старості Іоану Одровонжу

Matricularum Regni Poloniae Summaria, excussis codicibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservatntur / Ed. Th. Wierzbowski. Varsoviae, 1912, Pars IV, Vol. 2.

№ 10179

 

 

Височанський Дмитрикович

1764

Миколай Созанський Ворона оскаржив у Перемишльському гроді Стефана Височанського Дмитриковича та Височанських Петрушевичів, власників часток у с. Мохнатому, з приводу захоплення своєї нерухомості

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 622, с. 115-116

 

Височанський Мінкович

1648

Іван Височанський Минькович (Mienkowic) – учасник попису шляхти, прибулої під Самбір на посполите рушення

Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 30

 

 

Височанський Петрушевич

1668

Андрій Височанський Швабович оскаржив у суді Іллю Височанського Петровича (Piotrowicz) з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 404, с. 14.

 

Височанський Фагараш

1685

Іван Височанський Фагараш (Fagarasz) та інші Височанські звинувачені Леонтієм Яворським Черваковичем у побитті останнього

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 439, с. 872

 

 

Височанський Швабович

1601

Зізнання возного про уведення Федини Любохірського у володіння Петра, сина Івана Височанського Вережича Шваба (Swab) у Висоцькому Верхньому

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 317, с. 488-489

 

Височанський Янкович

1552

Михайло Комарницький дарує свої частки у Комарниках, Висоцькому Верхньому, Жупаньому тощо вказаним Івану та Микулі Комарницьким Янков’ятам (Janko[wie]thom)

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 17, с. 4

 

 

Волосянський Голонович

1652

Андрій Волосянський

Голон (Hołon) разом з війтами і громадою сіл Либохірської країни Самбірської економії

позиваний до Перемишльського гроду з приводу нападу на Миколая Яворського Негиловича

ЦДІАЛ, ф.13, оп.1, спр. 379, с. 275-276

 

Гвоздецький Павлик

1670

Михайло Вишневецький, польський король, надає Івану і Стефану, синам Івана Павлика (Pawlika), також Василю сину Василя, Грицю Степановому, Грицю Луччиному, Федю сину Гриньовому Гвоздецьким півлану війтівства у с. Стілках Гвоздецької країни Самбірської економії

ЦДІАЛ, ф.13, оп.1, спр. 408, с. 2062-2065

 

Гординський Антонович

1600

Лесь Гординський Антонович (Antonowicz) разом з Гординськими Юхновичами, Юрчовичами, Городиськими Чоботовичами, Зеліборськими був учасником розподілу маєтку у с. Гординя після смерті Костя Гординського

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, с. 1093-1094

 

Гординський Лизда

Кінець XIІІ cт.

Прізвисько у XVI-XVIII ст. не використовувалося. Воно запозичено Базилієм і Еліашом Гординськими Юхновичами з грамоти-фальсифікату князя Лева, якою сс. Гординя і Дорожів надавалися якомусь Стефану Лизді, прибулому з Литви

Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachty galickiej. Kraków, 1996, сz.1: A-K, № 1404, 1406, 1407.

 

 

Гординський Федькович

1601

Грицько Гординський Федьков’ят (Fetkowiąth) разом з рештою співвласників с. Гордині квитує Баковського з судового процесу щодо млина

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 317, с. 481

 

Гординський Юхнович

1591

Івашко Гординський Антонович квитує Івана і Миська Гординських Юхновичів (Juchnowicze) за повернуті 12 злотих

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 307, с. 105

 

Городиський Абрамович

1597

Стецько Гординський Антонович оскаржив у суді Стецька Городиського Абрамовича (Abrahamowicz) з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 313, c. 1538

 

 

Городиський Братко

1661

Симон Городиський Братко (Bratko) заставив Дмитру Городиському, своєму брату, певну частку землі в с. Сільці

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 112, c. 20-22

 

 

Городиський Журавель

1636

Федько Городиський Журавлик (Zurawlik) заставив брату Василю усю свою частку у с. Городище за 100 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 90, c. 967-969

 

Городиський Каматяк

1676

Ярош Монастирський Ватущак квитує з судового процесу Федя Городиського, подружжя Федя Городиського Камотяка(Kamotiak) і Марію Підгородецьку, Івана Городиського Камотяка і Мандзю Сілецьку, а також Базилія Попеля Пастувчака і Настю Матишовську з приводу побиття позивача

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 131, с. 1664-1665

 

 

Городиський Мацейчак

1624

Павло Городиський Мацейович (Macieiowicz) зобов’язався ставити у Перемишльському гроді на визначений термін свою дружину – Фенну Городиську – у справі її зречення й китування з батьківського і материнського майна

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 96, с. 97-98

 

Городиський Мацейчак або Чоботович

1526

Священик Сенько з Лопушної продав Федору Чоботу (Czoboth) свою материнську частку у с. Гордині за 3 гривні

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 9, c. 527-528

 

Городиський Прокоп’як

1679

Ілля Городиський Прокопۥяк (Prokopiek) від свого імені та імені Петра і Катерини Городиських заставив Івану Білинському Тарасовичу півчверті ріллі, 4 грядки і 3 сіножаті у с. Гординя за 70 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 134, с. 628-636

 

Городиський Ядвіщак

1648

Семіон Городиський Ядвіщак (Jadniszczak) – учасник попису шляхти, прибулої на посполите рушення

Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 32

 

Зубрицький Пом’янович

1807

Прізвисько Пом’янович, похідне від назви гербу Пом’ян, що вживався Зубрицькими. Ймовірно, воно виникло під час підтвердження шляхетства одним з представників роду у 1807 р. У джерелах XVI – XVIII ст. Пом’яновичі не зустрічаються

Poczet szlachty Galicyjskiej i Bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 299

 

Ільницький Гулянович

1679

Іван Комарницький Павликович квитує спадкоємців покійного Івана Ільницького Гуляновича (Hulanowicz)

 

 

Ільницький Гучилович

1570

Грицько Ільницький Училов (Uczyłow) в якості свідка присутній при укладенні угоди між Павлом Ільницьким Рибкою та Сеньком Ільницьким Скобичем

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 289, с. 359-360

 

Ільницький Занкович

1534

Василь Ільницький Заникович (Zanykowycz) разом з іншими власниками сс. Ільник, Мельничне, Завадка, Ільничек заставив свої земельні частки Станіславу Оріховському

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 11, с. 444-446.

 

Ільницький Лепех

1577

Лукаш Ільницький Лепеш (Liepesz) згаданий у зв’язку із судовим процесом між його синами та внуком з одного боку, та Савою Ільницьким - з іншого, у справі заставленої земельної частки у с.Ільник

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 277, с. 1116-1117

 

Ільницький Микитич

1577

Онуфрій Ільницький Микитич (Mikothicz) позваний до суду Юрком Ільницьким Олександровичем за потраву жита

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 277, с. 583

 

Ільницький Пузьович

1620

Лесько Ільницький, син Івана Ільницького Пуза(Puzÿ) поповича дaрує Петру Ільницькому Фединичу третину дідівського та батьківського спадку

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 90, с. 937-939

 

Ільницький Рибчич

1541

Іван та Мисько Ільницькі Рибчата (Hrebcetha) позвані Василем Ільницьким Футром з приводу відмови здійснити розподіл маєтку у сс. Ільнику та Мельничному

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 264, с. 121

 

Ільницький Рибчич Коланович

1648

Гриць Ільницький Колганович (Kołhanowic) – учасник попису шляхти, прибулої на посполите рушення

Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 33.

 

 

Ільницький Сенюшкевич

1582

Михайло, Федько, Тимко Ільницькі Сеньков’ята (Sienkowietha) позвані Андрієм, Іваном, Костем та Якимом Ільницькими з приводу несплати 70 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 280, с. 58

 

Ільницький Телеп’янович

1554

Василь та Іван Ільницькі Телеп’яни (Telepiani) отримали привілей від королеви Бони на заснування с. Гусне у Самбірському старостві

Matricularum Regni Poloniae Summaria, Varsoviae, 1961, Pars V, vol.2,

nr 8340

 

Ільницький Фединич

1592

Іван Ільницький Фединич (Fedinicz) присутній під час розподілу маєтку в с. Ільнику між рештою співвласників цього села

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 309, с. 1627-1629

 

Ільницький Ферелетич

1601

Анушка, дружина Івана Ільницького Ферелетича (Tereletycz), відступила свою частку у с. Яворі Хомі Яворському Лучковичу

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 67, с. 901-903

 

 

Ільницький Черчьович

1577

Грицько Ільницький Чернець (Czerniеcz) заручився за Дмитра Комарницького перед Миколаєм Тарло, щодо сплати Комарницьким 22 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 42, с. 1279-1280

 

Ільницький Янінович

1594

Федько, Іван, Петро, Михайло Ільницькі Янінчата (Janinczeta) згадані серед решти власників Ільника і Мельничного під час судового процесу з приводу розмежування своїх земельних часток

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 310, с. 957

 

Ільницький Ярошевич

1620

Сенько Ільницький Ярошович (Jaroszowicz) записав 40 зл. посагу дружини на половині маєтку в с. Ільник

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 90, с. 908-909

 

Коблянський Рачкевич (Рачконевич)

1590

Федько Коблянський Рашкович (Raskowicz)разом з Грицьком, Іваном і Михайлом Коблянськими Яцьковичами визнав борг перед Грицем Яворським Петрашевичем у розмірі 181 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 56, с. 77-78

 

Коблянський Соха

1782

Ян Коблянський Соха (Socha) підтвердив своє шляхетське походження у Перемишльському гродському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 111

 

Коблянський Якимович

1605

Михайло Коблянський Якимович (Jakimowicz) звинуватив Лукаша і Миська Терлецьких у тому, що вони насильно відібрали в нього 37 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 321, с. 351-352

 

Комарницький Беденік

1661

ФедькоКомарницький Беденич (Bedenicz) відступив Адамові Тарло четверту частину поля з осідком в с. Маткові, успадковану від матері

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 112, c. 300-303

 

Комарницький Блажкевич

1658

У заповіті Ференса Гнилянського згадується Стефан ЛюбохірськийаБлажкович (Błazkowicza), одружений з дочкою Гнилянського Катериною

Наукова бібліотека Львівського Національного університету ім. І. Франка. Відділ рідкісної книги і рукописів, Архів Самбірської економії, спр. 520\ІІІ, арк. 374зв.-375

 

Комарницький Демунчак

1576

Андрій, Стець, Яцько, Іван, сини покійного Івана Комарницького Димона (Gimon) – учасники судового процесу між власниками с. Комарники з приводу земельного розмежування у цьому селі

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 292, c. 335

 

Комарницький Друдзь

1677

Олександр Якубовський

квитував Івана Комарницького Щиковича, інакше Друдзя (SzczykowiczseuDziurdzi), та його синів з приводу процесу у Перемишльському гроді щодо насильницького захопення Комарницькими 2 волів та інших речей

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 132, c. 2158

 

Комарницький Дружбич

1575

Павло Комарницький Дружба (Druzba) позваний Павлом Ільницьким з приводу неповернення 1гривні

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 276, c. 660

 

Комарницький Дудич

1526

Васько Комарницький Дуда (Duda) позваний до суду Федьком Комарницьким

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 16, c. 8-9

 

Комарницький Івашечкович

1601

Свідчення возного в Перемишльському суді про побиття Леська Комарницького Сташковича та завдання йому ран, нанесених Іваном Комарницьким Дмитровичем Івашковичем (Iwaskowicz)

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 317, c. 1428

 

Комарницький Климовчак

1559

Васько Комарницький Климович (Klymowycz) записав посаг (80 зл.) своєї дружини, Василини Комарницької, на половині своїх маєтків

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 19, c. 402-403

 

Комарницький Павликович

1594

Гриць Комарницький Дудич Павлович (Pawłowicz) визнав борг у розмірі 60 зл. Петру Комарницькому Стецьовичу

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 60, c. 518-519

 

Комарницький Стачкевич

1568

Матвій Комарницький Сташкович (Staszkowicz) повернув борг у розмірі 22 зл. Михалку Комарницькому Дудичу

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 24, c. 435

 

Комарницький Татаринович

1570

Семіон Татарчин (Tatarczin) згаданий як чоловік Маргарети Комарницької

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 29, c. 143-144

 

 

Комарницький Фагараш

1682

Андрій Комарницький Фагараш (Fagarasz) позваний Чернецькими з приводу законного володіння війтівством у с. Ботельці Самбірської економії

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 436, c.2502

 

Комарницький Федчак

1600

Стась Комарницький Федакович (Fedakiwicz) згаданий у справі побиття його дружини Насті якимось робітним Романом з Комарник

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, c. 878-879

 

Комарницький Ядчишич

1706

Ян Матківський Федашкович записав дружині Анні, дочці Федя Комарницького Ядчишака (Jadczyszak) 200 зл. на половині своїх маєтків у с. Матків

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 219, с. 142

 

Комарницький Якса

1668

Іоан Комарницький Яшович (Jaszowicz) згаданий як чоловік Настасії Яворської

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 404, c. 1351

 

Корчинський Бібик

1609

Стась Корчинський Іванович Бібик (Bybyk) відступив Миколаю Дверницькому третину своїх дідичних маєтків у с. Корчині

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 74, c. 1399.1400

 

 

*Корчинський Германович

1529

Васько Корчинський Германович (Hermanowicz) записав Стахні, дочці Івашка Височанського Думки, посаг у розмірі 30 гривень на половині своїх маєтків

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 9, c. 711-712

 

Корчинський Лопотич

1782

Ян, Яцек, Михал, Ян Гжегож Корчинські Лопотичі (Łopotycz) підтвердили своє шляхетське походження у Львівському земському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 117

 

Корчинський Сенькевич

1589

Стецько і Матіаш Корчинські Сеньковичі (Sienkowicze) звинуватили Анну Корчинську Германович, дружину у першому шлюбі покійного Федора Корчинського, рідного брата позивачів, у привласненні майна свого першого чоловіка

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 305, с. 83-4

 

 

Корчинський Яцькович

1633

Олекса, син покійного Сеня Корчинського Яцьковича (Jackowic), квитував Якима Попеля і Федину Лепешовича Крушельницького з суми 40 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 106, с. 254-255

 

*Красницький Думич

1604

Іван Блажівський Мигович і Шимко Красницький Думич (Dumicz), спадкоємці покійного Олекси Красницького, взаємно квитують один одного

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 320, с. 163

 

Криницький Адамчак

1621

Миколай Криницький Адамович (Adamowicz) - учасник попису самбірської і дрогобицької шляхти, прибулої на посполите рушення

Akta Grodzkie i Ziemskie… T.XXI. - S.198

 

Криницький Еліашович

1589

Петро Криницький Іляшович (Iliaszowicz) квитує Івана Блажівського Миговича з 100 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 48, c. 211

 

Криницький Тимкович

1615

Ілля Криницький Тимкович (Tymkowicz) визнав борг Стецьку Городиському у розмірі 50 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 81, c. 1083-1084

 

 

Кропивницький Рашків

1519

Миколай Рашко (Raschko), дідич з Кропивника, разом з братом Станіславом квитують Юрка і Андрія, своїх двоюрідних братів, із судового процесу

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 9, c. 181-182

 

Кропивницький Рашко-Гербанович

1573

Петро Турянський квитує Грицька Кропивницького Гербаша (Herbasz ) з суми 17 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 291, c. 32

 

Кропивницький Храпка

1594

Стась Бориславський Костович квитує Васька Кропивницького Храпку (Chrapla) з 110 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 61, c. 71

 

Кропивницький Чоложич

1586

Іван Кропивницький Черкасович засвідчив перед возним і шляхтою у Перемишльському гроді тілесні ушкодження, завдані Ленем і Сеньком Кропивницькими Чоложатами (Czołozotha)

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 302, с. 415-416

 

Крушельницький Зеневич

1553

Шляхетний Еліаш Лукович з Крушельниці позивав до Перемишльського земського суду Івашка Крушельницького Іляшовича,інакше Зеня (IlesszoviczalsZen), з приводу несплати 2 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 268, c. 15

 

 

Крушельницький Лазаревич

1599

Лесько Крушельницький Лазорович (Lazorowycz) квитує Стася Семигинівського Васильковича з 50 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 64, c. 617

 

Крушельницький Лепішевич

1609

Мась Крушельницький Власович демонстрував у Перемишльському гроді рани, завдані Антоном Винницьким, слугою Івана Крушельницького Лєпєшана (Liepiesan)

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 325, c. 1535

 

Крушельницький Процевич

1645

Іван Крушельницький Процевич (Procewic) разом з Крушельницькими Зеневичами і Сурулевичем оскаржили Сигізмунда Загурського, Миколу Нагуйовського, Прокопа Яворського з приводу нападу та завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 371, сю 941-942

 

Крушельницький Ставнікович

1648

Іван Крушельницький Ставнікович (Stawnikowic) присутній на пописі шляхти Перемишльської землі під Медикою

Akta Grodzkie i Ziemskie… T.XXIІ. - S.32

 

Крушельницький Сурулевич

1633

Ілько Крушельницький відступив Петру Яворському будинок з осідком і ріллею, що розміщені між межами Петра Крушельницького Сурулевича(Surulewicz) і Павла Крушельицького Лазуровича

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 105, с. 1472-1474

 

Крушельницький Чулевич

1613

Возний Перемишльсьского гроду засвідчив завдання тілесних ушкоджень Фесі, попаді з Крушельниці, завдані Павлом Крушельницьким Чулейовичем (Czuleiowicz)

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 329, c. 1379-1380

 

Крушельницький Фризович

1662

Прокіп Крушельницький Фрезович (Frеzowicz), син покійного Михайла Крушельницького Фрезовича, відступив Станіславу Яворському пустуючий лан землі у с. Крушельниця

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 398, c. 64-67

 

Кульчицький Абрамович

1585

Гриць Кульчицький Тарасович заставив Федьку Кульчицькому Абрамовичу (Abramowicz) частину поля за 5 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 44, c. 1981-1982

 

Кульчицький Васькович

1584

Настасія, дружина покійного Іванка Кульчицького Васьковича (Waszkowicz) квитує Яцька Кульчицького Дашковича за судовий процес з приводу її побиття

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 44, c. 414-415

 

Кульчицький Вачинич

1510

Ванко Вачина (Vaczyna) та Андрій Кульчицькі заставили Василю, попу з Винник за 2 марки поле, що називається Ликово

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 6, c. 158

 

Кульчицький Волчко

1598

Іван Кульчицький Волчек (Wołczek) дозволив своєму синову Іванку записати посаг його дружини Ганни Луцької у розмірі 70 зл. на половині свого маєтку у Кульчицях

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 63, c. 1425-1426

 

Кульчицький Гавич

1626

Яцько Кульчицький засвідчив у перемишльському гроді завдання ран отриманих від Костя Кульчицького і Леся Кульчицького Гави (Hawa)

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 346, c. 2355

 

Кульчицький Грицинич

1597

Васько Кульчицький Міськович позвав до суду Лучку Кульчицького Грицинича (Hryczynicz) Івашковича з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 313, c. 1025-1026

 

Кульчицький Губяк

1628

Гринь і Лука Кульчицькі заставили за 8 злотих Федькові Кульчицькому Міхалковичу загін поля у місцевості Засув’є між межами Яця Губина (Hubin) і Гриця Кульчицьких

ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. О.Чоловського, оп.1, спр. 37/І, с. 72

 

Кульчицький Густ

1600

Васько Кульчицький Густ (Hust) відступає половину свого маєтку в с. Кульчицях брату Іванові Кульчицькому Костьовичу

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 65, c. 626-628;

ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. О.Чоловського, оп.1, спр. 37/І, с.18.

 

Кульчицький Дашинич (Дашкович)

1568

Іван Кульчицький Дашкович (Daskowicz) оскаржив Яцька Кульчицького Стецьовича з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп.1, спр. 287, c. 683

 

Кульчицький Дашинич Гнида

1649

Сенько Кульчицький Гнида(Hnida) – учасник попису шляхти, прибулої на посполите рушення

Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 62

 

Кульчицький Дашинич Окопський

1710

Андрій Кульчицький Дашинич відступив Петру Кульчицькому Костику певні земельні частки, що між межами Петра Кульчицького Дашинича Окопського (Daszynicz seu Okopski) та вказаного Андрія,

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп.1, спр. 220, с. 408

 

Кульчицький Жигайло

1601

Лукаш Кульчицький відступив Івану Кульчицькому Жигаловому сину (Zyhalowemu sÿnowi) 18 ліктів поля, званого Купина, в Кульчицях

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп.1, спр. 66, с. 831-833

 

Кульчицький Жигайло Смук

1649

Федір Кульчицький Смулік (Smulik) – учасник попису шляхти, прибулої на посполите рушення

Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 61

 

Кульчицький Климович

1593

Тахна, дружина Гриця Кульчицького Климовича (Klimowicz), звинувачує у побитті Яця Кульчицького Тимковича

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 309, c. 899

 

Кульчицький Колодчак

1620

Яцько Кульчицький Колодка (Kołodko) дозволяє своєму сину Федьку записати посаг його дружини на батьківському маєтку у с.Кульчицях

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 90, c. 1800-1801

 

Кульчицький Костик

1652

Маруся Кульчицька, дружина Стефана Кульчицького Костика (Kostik) відступає Павлові Кульчицькому Кульчику свої права на 150 злотих, записаних її батькові у вигляді застави на певних маєтностях в Кульчицях якимось Іваном Кульчицьким

ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. О. Чоловського, оп. 1, спр. 37/І, с. 112.

 

Кульчицький Макарович

1782

Павло Кульчицький Макарович підтвердив своє шляхетське походження у Львівському земському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 134

 

Кульчицький Поливка

1580

Іван Кульчицький Горейда позиває Яцька Кульчицького Половку (Polowko) з приводу шкод, заподіяних підданим позваного, та недопущення до судового процесу із цим підданим

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 279, c. 180-181

 

Кульчицький Сметанка

1556

Микита та Стась Унятицькі позивають Ігната, сина покійного Андрія Кульчицького Сметанки (Ssmiothanka), з приводу спадку своєї баби з роду Кульчицьких

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 269, c. 49

 

Кульчицький Сметанка Ручка

1600

Сенько Кульчицький Тарасович звинуватив Грицька Вачинича та Іванка Сметанчича Ричку (smiotanczÿczRiczka) Кульчицьких у завданні тілесних ран

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, c. 368-369

 

Кульчицький Тарасович

1545

Василь, син Василя Тараса (Tharosz) Кульчицького оскаржив Дашка, сина Миська Кульчицького з приводу побиття

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 266, c. 787

 

Кульчицький Тарасович Гут

1649

Мисько Кульчицький Гутів (Gutow) – учасник попису шляхти, прибулої на посполите рушення

Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 62.

 

Кульчицький Тарасович Мелькович

1628

Стець Свирид, син Луки з Кульчиць, заставив Павлу та Іоану Кульчицьким Мельковичам (Mielkowicz) за 500 марок всю свою земельну частку у с. Кульчицях

ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. О.Чоловського, оп. 1, спр. 37/І, с. 21.

 

Кульчицький Тарасович Хапка

1619

Станіслав Уруський, Пашко Кульчицький Стеців син і Дучка Кульчицький Грицинин син Івашкович визначають своїми пленіпотентами у Перемишльському гроді Павла Кульчицького Хапку (Habka) і Василя Кульчицького Бречку

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 336, c. 722-723

 

Кульчицький Тарасович Шумило

1608

Павло Погорецький відступає Міськові Кульчицькому Шумило (Szumiło) одну четверту маєтку в Кульчицях, отриманого після смерті брата Васька Погорецького

ЛНБ ім. В. Стефаника, відділ рукописів, ф. О. Чоловського, оп. 1, спр. 37/І, с. 49.

 

Кульчицький Тулук

1652

Стефан Кульчицький Волчек від себе та Івана, Михайла, Івашка і Сеня Кульчицьких з одного боку, та Павло Кульчицький Тулук (Tułuk) від себе та своїх синів взаємно квитують один одного

ЛНБ ім. В. Стефаника, відділ рукописів, ф. О. Чоловського, оп. 1, спр. 37/І, с. 113

 

Кульчицький Цмайло

*1613

Миколай Кульчицький Цмайло (Smayło) записав дружині Насті Волошиновський посаг у розмірі 100 зл. на половині своїх маєтків

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 77, c. 185-186

 

Кульчицький Чопик

1671

Базилій Яворський Ісипович квитував братів Базилія і Симеона Кульчицьких Чопів(Czopy) з судового процесу в Перемишльському гроді з приводу побиття позивача

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 125, с. 219-220

 

Кульчицький Шелестович

1602

Іванко Кульчицький Петрович квитує Миська Кульчицького Шелеста (Slelest) Івановича за повернуті 150 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 318, с. 437

 

Кульчицький Штокайло

1626

Яць Кульчицький Тарасович оскаржив у Перемишльському гроді Яцька Вачинича Гриньового сина Штокалова (Słokałow) та інших Кульчицьких з приводу побиття його матері Анни Кульчицької

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 345, с. 787

 

Лісковацький Михалів

1782

Михал, Андрій, Шжегож, Ян, Ян, Єжи, Андрій, Францішек, Андрій Лісковацькі Михайлові (Michałowię) підтвердили своє шляхетське походження у Перемишльському гродському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 144

 

Літинський Піскорович

1581

Ярош Літинський, син покійного Васька Літинського Піскора (Piskorz), засвідчив у Перемишльському гроді завдання собі тілесних ушкоджень невідомими особами

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 297, с. 666

 

Лопушанський Гемуйнович

1782

Міхал, Самуель, Олександр, Єжи, Антон, Базилій, Міхал, Степан і Ян Лопушанські з Комарник Гемуйновичі (Giemujnowic) підтвердили своє шляхетське походження у Перемишльському земському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s 150

 

Лопушанські Гомичі

1532

Станіслав Одровонж, самбірський староста, дозволяє учтивому Процеві Гомичу (Humicz) з Комарників осадити нове село Лопушанку на волоському праві і надає йому князівство в новозаснованому селі

Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України. Ч. 1-2 (1531-1574 рр.) // Записки НТШ, 1905, т. 63, № 82.

 

Лужецький Зиків

1782

Міхал, Андрій, Базилій, Лукаш Лужецькі Зикові (Zikow) підтвердили своє шляхетське походження у Бузькому земському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 155

 

Луцький Антонович

1604

Прокіп Луцький оскаржив у суді Васька Луцького Антоновича (Antonowicz) та інших з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 320, с. 1430

 

Луцький Вадяк

1626

Стефан Луцький Вадяк (Wadziak) засвідчив у Перемишльському гроді завдання собі ран, отриманих від Михайла Білинського Слотиловича і Павла Луцького Щербака

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 345, с. 1201

 

Луцький Дашкович

1554

Оришка Луцька позивала Федька Луцького Дашковича (Daskowicz), який взяв на поруки Станіслава Білинського Чернеця. Останній не повернув борг позивачці

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 268, c. 744-745

 

*Луцький Ігнатович

1550

Стецько Луцький Глібкович відступив свої права на частку, отриману від Марухни Майницької, Стецьку Луцькому Ігнатовичу (Ihnatowicz)

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 14, c. 183-184

 

Луцький Одинак

1590

Петро Добрянський Процевич дарував Сенькові Луцькому Телці та Стецькові Луцькому Єдиначику (Jedinaczek) всю своє земельну частку у с. Луці.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 50, c. 275-277

 

Луцький Телькович (Тильчак)

1571

Роман Майникович уступив свої права на частку в с.Білині, отриману у вигляді застави від Полахни Майницької, Сенькові Луцькому Телці (Thelka)

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 24, с. 941-942

 

Луцький Щерб’як

1607

Іван Винницький Дашкович та його дружина Анна Кунашова демонстрували в Перемишльському гроді тілесні ушкодження, завдані Процем Луцьким Щербою(Sczerba), Васьковим сином та його дружиною Марусею Луцькою та сином Антоном Луцьким

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 323, с. 1152

 

Любенецький Глода

1782

Степан, Йозеф, Ян Любенецькі Глоди (Hłoda) підтвердили своє шляхетське походження у Галицькому гродському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 146

 

Любенецький Літванович

1589

Дмитро Рисинок та Іван і Івашко Литвинчата (Litwincząt) – власники 2 ланів у Любимцях Стрийського повіту Перемишльської землі

Źródła dziejowe, tom XVIII, cz. 1 . Jabłonowski Alexander. Polska XVI wielu pod względem geograficzno-statystycznym. Tom. VII, część 1: Ziemie Ruskie. Ruś Czerwona, 1902, s. 41

 

Матківський Барзейович

1596

Іван Матківський Ігнатович Барза (Bierza) оскаржив Іллю Матківського Стецьковича Леськовича з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 312, c. 1482

 

Матківський Бліщович

1580

Лесько Матківський Бліщ (Blescz) згаданий у зв’язку з оскарженням його сином Стецьком Леськовичем Андрія Матківського з приводу побиття

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 296, c. 528

 

Матківський Будзевич

1592

Васько Матківський Буч (Bucz) оскаржений Павлом Білинським з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 308, c. 787

 

Матківський Богушович

1596

Федько-старший Матківський Богуш (Bogisz) відступає Федькові- молодшому Матківському Богушові стаю поля в с. Маткові

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 62, c. 245-247

 

Матківський В’язулич

1562

Івашко Матківський В’язулич (Vyassovÿcz) відступає сину Олексі свої права у процесі з Братковськими стосовно своєї земельної частки у сс. Братковичах, Наньові тощо

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 285,c. 562

 

Матківський Гагулович

1591

Олекса Матківський Файович дарував Масьові, Костеві, Яцькові і Хомі Матківським Гахлов’ятам (Hachlowiethom) 8 прутів ріллі в Мохнатому

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 53, c. 179-181

 

Матківський Гориздрович

1623

Яцько Матківський Молчанович дарував Михайлові Матківському Ориздровичові (Orizdrowcowi) 6 прутів і 4 ліктя поля у Маткові

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 95, c. 1613-1617

 

Матківський Грегерович

1620

Яцько Матківський Гаюлович заставив Петру Матківському Григеровичу(Grygierowic) 3 ютрини поля у с. Маткові за 30 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 91, c. 1442-1445

 

Матківський Гриневич

1596

Яцько Матківський Гриньович (Hryniowiecz) – учасник нападу на Стефана Чернецького, здійсненого в с. Гусному групою Матківських

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 312, c. 690-693

 

Матківський Зайончкович

1624

Петро Матківський відступив Грицю Матківському Зайончковичу (Zaiączkowicz) свої права на дві ютрини поля в Маткові, заставлені йому Іваном Матківським Ференцовичем за 20 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 95, c. 581-584

 

Матківський Каприєвич

1605

Павло і Гриць Матківські Дуньков’ята позвали до суду Івана і Федька Каприйовичів та Яцька Капрея (Kaprei), синів і батька, Матківських з приводу нападу та завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 321, c. 358-359

 

Матківський Кобильневич

1588

Васько Матківський Кобилка (Kobelka) звинувачений Іваном Павловичем у викраденні худоби

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 304, c. 746-747

 

Матківський Кунторович

1575

Сенько Матківський Кунтур (Kunthur) відступає свою земельну частку в с. Жупаньому Миколаю Тарло

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 33, c. 39-40

 

Матківський Малишович

1583

Іван Матковський Масьович заставив Івану Матківському Малишовичу (Maliszowicz) за 21 зл. половину дворища у с. Маткові

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 41, c. 49-50

 

Матківський Миклашевич

1603

Іван і Михалко Матковські визнали борг Ігнату Матківському Миклашовичу (Miklaszowicz) у розмірі 24 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 69, c. 509-510

 

Матківський Скібанович

1583

Петро Матківський Скібан (Skiban) оскаржений Яцьком Матківським Ляхом з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 299, c. 1785-1786

 

Матківський Тимкович

1568

Федько Матківський Тимкович (Tymkowycz) заставив Івану Комарницькому Дубцю за 20 зл. поле в с. Маткові

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 25, c. 660-661

 

Матківський Чучепкович

1604

Федько Матківський Чучепкович (Czuczabkowicz) звинувачений Костем Матківським у викраденні коня

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 320, c. 1746

 

Матківський Федашкович

1624

Васько Матківський Масьович дарував Івану Матківському Федашковичу(Fedaszkowic) маєтки, отримані у спадок від покійного Дмитра Матківського

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 95, c. 1950-1952

 

Матківський Шипович

1596

Зізнання возного про введення Романа і Олекси, синів покійного Андрія Матковського Шиповича (Sipowicz) у володіння маєтності Костя Матковського, що у с. Маткові

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 312, с. 1079-1080

 

Монастирський Андрійович (Єнджейкович)

1601

Василь та Федько Монастирські Андрійов­­­­ята (Andreiowięta) позвані разом з іншими співвласниками сс.Урожа, Заріччя, Лопушної Василем Винницьким Антоновичем з приводу несплати 2000 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 317, с. 1170

 

Монастирський Валагін

1671

Миколай Рембертовський, адміністратор війтівства у Підбужі Самбірської економії квитує Федора Монастирського Валагеніва (Wałageniow), Якима Монастирського Валагеніва та інших з судового процесу у справі нападу Монастирських на слуг Северина Погрошевського, посесора війтівства, у корчмі села Підбужа

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 125, c. 905-906

 

Монастирський Ватушкович

1574

Грицько, Яцько, Дмитро, Юрко Монастирські Ватушиновичі (Wathuszÿnowiczowie) звинуватили й засвідчили перед возним Перемишльського гроду

завдання шкоди Андрієм Монастирським Конем, а саме – знищення 50 кіп ячменю й поорання поля

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 291, c. 767

 

Монастирський Петрович

1567

Хома Монастирський Петрикович (Petrikowicz) оскаржив Андрія Монастирського Рашковича за завдання тілесних ран

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 287, c. 114-115

 

Нановський Олександрович

1725

Стефан Височанський Петрушевич дарував Теодорові Нанівському Олександровичу (Alexandrowicz) чверть поля у Висоцькому Верхньому

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 164, с. 1236-1239

 

Ортинський Куспряк

1681

Петро і Базилій Чернецькі з одного боку та Іван Куспряк (Kuspriak), Лука, Михайло Ортинські – з іншого, взаємно квитували один одного з судового процесу

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 136, с. 545

 

*Ортинський Лебідь

1532

Михайло Шептицький позвав до Перемишльського суду Івана Ортинського Лебідя (Lebyed)

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 615, c. 305

 

Паславський Жид

(Жидикович)

1608

Іван Пацлавський Упир звинуватив Федька Пацлавського Жида (Zyd) у викраденні коня

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 324, с. 1620-1621

 

Паславський Попкович

1608

Іван Пацлавський Попкович (Popkowicz) разом з возним та Себестіаном Незабитовським присутній при огляді шкод, заподіяних Іваном Пацлавським Дмитровичем, Грицем Пацлавським Івановичем Федьку Пацлавському Дмитровичу у с. Пацлав

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 324, с. 1599-1600

 

Підгородецький Бичкович

1629

Іван Підгородецький Бичко (Byczko) з сином Лесем та іншими Підгородецькими визнали своїм пленіпотентом у перемишльському городсбкому суді Миколая Борковського

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 348, с. 498

 

Підгородецький Дорошевич

1577

Яцько Макогонович, Роман Хичович, Івашко Чикович, Марко Старович, Калин Олексович, Васько Дорошович (Doroszowicz) Підгородецькі дарували Петру Татомиру і Яцьку Уруському дві чверті поля у Підгородцях

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 34, с. 255-256

 

Підгородецький Кармазин

1608

Гаврило Корчинський Олешкович відступив Іванку Карамазину (Кaramanowicz) Болоховському свою земельну частку у с. Корчині

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 73, с. 356-358

 

Підгородецький Макогон

1577

Яцько Макогонович (Makohonowicz), Роман Хичович, Івашко Чикович, Марко Старович, Калин Олексович, Васько Дорошович Підгородецькі дарували Петру Татомиру і Яцьку Уруському дві чверті поля у Підгородцях

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 34, с. 255-256

 

Підгородецький Мазевич

1668

Андрій Підгородецький Мазевич (Mazewicz) присутній при даруванні земельної частки Магдаленою Радиловською Григорію Підгородецькому Бичковичу у с. Підгородцях

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 404, с.294

 

Попель Брошньовський

1551

Федько Попель Колодруб дарує Сцибору, Іліашу, Івану і Лавру Попелям Олехновۥятам та Іліашу і Павлу Попелям Брошньовським (Broszniowskym), Панасу Попелю Мальовичу (Malowycz) та іншим представникам роду Попелів половину маєтку в с. Котів, набуту від Сигизмунда Попеля Платковича

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 16, с. 92

 

Попель Грицалович

1604

Іван Попель Грицилович (Grycziłowicz) дарував Якиму, попу в с. Опаках, 2 прути поля, розміщених на так званому долішньому краї у с. Котові

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 70, с.1511-1514

 

Попель Гунчак

1559

Зізнання возного про вручення позову Яцьку Попелю Мальовичу, прозваному Гунька(hunka), з приводу вбивства Васька Попеля Лехновича

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 29, с. 286

 

Попель Думич

1579

Васько Попель Кунашович Петелчич засвідчив перед Перемишльським гродом завдання ран Климом Попелем Стиборовичем Думою (Duma)

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 295, с. 1515-1516

 

Попель Зозуля

1618

Іван і Максим Попелі Зозулі (Zezule) позвані до Перемишльського гроду як співучасники вбивства Павла Кульчицького Сметанки

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 335, с. 1987-1988

 

Попель Кіселевич

1591

Мелько, Роман, Павло Попелі Кісельовичі (Kisielowiczow) разом з іншими членами роду Попелів здійснили акт розподілу маєтків у сс. Попелях та Котові

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 53, c. 285-290

 

Попель Кіщак

1600

Яць і Петро Попелі Вахновۥята дарували Роману Попелю 9 прутів поля в Попелях, розташованих між межами з одного боку Попелів Кіщат (Kiszczath), з іншого - Попелів Степановۥят

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 65, c. 459-460

 

Попель Колодруб

1492

Сенько Попель продав Петрові Колодрубовичу (Golodrubovycz) три чверті поля в Попелях за 20 гривень

Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej z Archiwum t.zw. Bernardyńskiego we Lwowie, wydane staraniem Galicijskiego Wydziału krajowego. Lwów, 1904. Т.XVIII. № 2310

 

Попель Ластовчак

1607

Сень Попель Грицькович Бернатович дарував Грицю Попелю Кальчевичу Ластовці (Łastowcze) 10 прутів поля у с. Котові

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 72, с. 152.154

 

Попель Малевич

1494

Улька Попель визнала борг Васькові Попелю Мальовичу (Malovycz) у розмірі 6 гривень, під які заставила півлану

Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej z Archiwum t.zw. Bernardyńskiego we Lwowie, wydane staraniem Galicijskiego Wydziału krajowego. Lwów, 1904. Т.XVIII. № 2304

 

Попель Олешкович

1551

Федько Попель Колодруб дарує Сцибору, Іліашу, Івану і Лавру Попелям Олехновۥятам (Oliechnowiatha) та Іліашу і Павлу Попелям Брошньовським, Панасу Попелю Мальовичу та іншим представникам роду Попелів половину маєтку в с. Котів, набуту від Сигизмунла Попеля Платковича

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 16, с. 92

 

Попель Петрикач

1782

Яцек Попель Петрикач (Petrykacz) підтвердив своє шляхетське походження у Перемишльському гродському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 200

 

Попель Романович

1590

Яцько Уруський Козарович визнав борг Івану Попелю Романовичу (Romanowicz) у розмірі 50 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 56, с. 614-615

 

Попель Салович

1595

Анна, дружина Федька Білинського Сеничина звинуватила Андрія Попеля Салевича (Salewicz) у завданні тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 311, с.1366

 

Попель Степаняк

1581

Іван Попель Степанович (Stephanowicz) записав своїй дружині Марухні Попель 60 зл. посагу на половині своїх маєтків

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 38, с.1785-1786

 

Попель Фединчак

1586

Дмитро Унятицький заборгував Марухні, дочці Андрія Попеля Фединчака (Fedynczak) 60 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 46, с.433-434

 

Попель Хвостик (Хостяк)

1552

Васько Попель дарує Миську Попелю Хвосту (Chwosth) півпрута поля в с. Попелях

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 17, с. 37-38

 

Семаш Дриневич

1521

Сигизмунд І, польський король, зберігає за Семашем Дриньовичем (Drinyowicz)володіння земельної частки у с. Ваневичі, отриманої ще його батьком Васьком Дриневичем від короля Казимира

Matricularum Regni Poloniae Summaria, excussis codicibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservatntur / Ed. Th. Wierzbowski. Varsoviae, 1910, Pars IV, Vol. 1.

№ 3925

 

Семигиновський Лущ

1800

Антон, Міхал, Якуб, Теодор Семигинівські Лущі (Łuszcz) підтвердили своє шляхетське походження у Відділі Станів

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 330

 

Середницький Семашович

1709

Базилій Терлецький Шимкович заставив Андрію Смеречанському Шемашковичу (Siemaszkowicz) пів ріллі двірської, що в осідку у с. Либохова за 100 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 220, с. 114

 

Смеречанський Лесьович

1630

 

Михайло Терлецький заставив Роману Смеречанському Лесьовичу (Lesiowic) Дашківське дворище за 100 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 100, с. 192-193

 

Сілецький Джурдж

1517

Федько Джурдж (Dzurdz), чоловік шляхетної Олени з Сільця, власниці поля "Рудничка", отриманого від Беати Одровонж

MatricularumRegniPoloniaeSummaria, Pars. IV, vol.1, nr 2633

 

Сілецький Шкребетич

1569

Іван Сілецький Шкребетич (Skrebeczÿcz) оскаржив Федька Сілецького Джурзя з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 288, c. 118

 

Созанський Ворона

1549

Павло Созанський Ворона (Wrona) оскаржений Яцьком Яменським з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 25, c. 254

 

Созанський Ворона Волко

1679

Матковські Заяцьковичі звинуватили Андрія і Михайла Созанських Волків (Wołk) у наїзді та побитті

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 428, с. 2508

 

Созанський Ворона Місік

1680

Марина, вдова покійного Іллі Бачинського, заставила Івану Созанському Мисичку, сину Петра Созанського Місіка (Misik), півчверті ріллі у с. Созані за 250 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 135, с. 196-1929

 

Созанський Гуйтинович

1609

Анна Созанська Фашулова, в першому шлюбі дружина покійного Романа Созанського Гутина (Huthin), а в другому – Федька Коблянського Міськовича, квитувала свого сина від першого шлюбу – Грицька – з суми 150 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 325, c. 893-894

 

Созанський Лютий

1726

Базилій Созанський Лютий (Luty) відступив Олександру Грабовському четверту частину ріллі в Сеньовській частині, що у с. Созані

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 164, c. 2619-2621

 

Созанський Фашула

1569

Іван Созанський Фашула (Fassula) оскаржений Романом Сілецьким Клецьковичем з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 288, c. 453

 

Стебницький Голодзяк

1782

Йозеф і Бальтазар Стебницькі Голодзяки (Hołodziak) підтвердили своє шляхетське походження у Перемишльському гродському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 239

 

Стрільбицький Данилович

1782

Cамуель Стрільбицький Данилович (Danyłowicz) підтвердив своє шляхетське походження у Львівському земському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 243

 

Стрільбицький Михалкович

1671

Король Михайло Вишневецький дозволив Захарії Стрільбицькому відступити свої права на частку війтівства у с. Стрільбичах, розміщену між межами Радя Стрільбицького та Базилія Стрільбицького Михаловича (Michałowicz), Яну Стрільбицькому і Яну Стрільбицькому Ревковичу

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 125, с. 1950-1954

 

Ступницький Васькевич

1735

Єжи Ступницький Васькевич (Waszkieiwcz) – депутат Вишенського сеймику

AktaGrodzkie i Ziemskie… z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego w dalszym ciągu Wydawnictwa fundacyi Al. Hr. Stadnickiego. Lwów, 1928. T. 23. Lauda sejmikowe wiszeńskie, lwowskie, przemyskie i sanockie 1731-1772, s. 130

 

Ступницький Ломець

1782

Cтепан Ступницький Ломець (Łomiec) підтвердив своє шляхетське походження у Львівському земському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 244

 

Ступницький Мишкович

1583

Іван Ступницький Мишко (Misko) заставив Івану Ступницькому Корбелю ріллю на “Масьовій горі” у Ступницькій Волі за 2 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 49, c. 1733-1735

 

Ступницький Міськевич

1782

Дмитро, Олександр, Станіслав Супницькі Міськевичі (Miskiewiwcz) підтвердили своє шляхетське походження у Львівському земському суді

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 244

 

Ступницький Сатурнус

1629

Іван Ступницький Сатурн (Saturn) квитував Теодора Копистинського зі сплати 266 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 348, с. 1073-1074

 

Терлецький Заневич

1593

Іван Терлецький Заньович (Zaniowicz) записав Анні Терлецькій, своїй дружині, 100 зл. віна і 100 зл. привінку на половині своїх маєтків

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 57, с. 894-895

 

Терлецький Міськович (Ниськович)

1609

Яцько Терлецький Міськович (Miskowicz) через возного вніс скаргу до Перемишльського гроду проти Лехна і Леська Терлецьких з приводу кривавих ран, завданих підданим Яцька

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 325, с.106

 

Терлецький Петрилович

1582

Грицько Терлецький Петрилович (Petrÿlowicz) засвідчив у Перемишльському гродському суді рани, завдані Васьком Терлецьким Макаровичем

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 299, с. 526-527

 

Терлецький Прокопович

1612

Галко Терлецький Прокопович (Prokopowicz) оскаржив у Перемишльському гроді Павла Нанівського з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 328, с. 1005-1006

 

Терлецький Прокопович Каплун

1687

Микола Лісковацький разом з братами оскаржив Базилія і Михайла Терлецьких Прокоповичів Каплуників (Prokopowicze als Kapłuniki) з приводу безпідставних претензій та вимагання сплати вигаданого боргу

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 446, с. 2612-2613

 

Терлецький Савчич

1569

Павло Терлецький Петрович заборгував СтецьковіТерлецькому Савчичу (Szawczycz) 110 зл., під які заставив 2 кметів у с. Либохова

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 36, с. 201-203

 

Терлецький Петричак Савчич

1725

Андрій Терлецький Петрик, інакше Савчич (Petryk alias Sawczycz) відступив всі свої маєтки у сс. Терло і Росохи сину Семену Терлецькому Петрику

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 164, с. 1336-1339

 

Терлецький Шимкович

1535

Лаврентій, перемишльський владика, визнав отримання 450 зл. від Сенька Юровського, Яцька попа, Івана Шимковича (Symkowycz), а також Романа і Лехна, дідичів з с. Терла

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 12, с. 57

 

Турянський Бучич

1568

Федько Турянський Бучович (Buczowicz) оскаржений робітним Стецьком з Топільниці з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 287, c. 552

 

Турянський Каханович

1557

Лехно Турянський Кахан (Kuhan) звинувачений Миколаєм Тарло у незаконному стягненні належного М. Тарлу мита у с. Кривка

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 269, c. 505

 

Тустанівський Гвоздяк

1626

Васько Тустанівський Гвоздович (Chwozdowic) звинувачений разом з Іваном Попелем Шепиком у вбивстві Анни Монастирської, дружини Ілька Тустанівського

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 345, с. 1347-1348

 

Тустанівський Коткович

1612

Федько Чоловський Грицькович відступив Прокопу поповичу чверть поля, розташованого в Тустановичах між межами Васька Тустанівського Котковича (Kotkowicz) і Івана Тусанівського Тютковича

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 76, c. 202

 

Тустанівський Котонос (Котоносович)

1600

Павло Попель Хвостович квитував Івана Тустанівського Котоноса (Kotonos) зі сплати 40 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 65, с. 700-701

 

Унятицький Дмитрович

1600

Анна Гординська, дружина Івана Унятицького Дмитриковича (Dmitrikowicz), зреклася своїх прав на батьківські маєтки на користь свого батька Васька Гординського

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 65, с. 1425-1426

 

Уруський Губа (Губۥяк)

1609

Іван Уруський Губа(Huba) заставив певну земельну частку в Урожі Яворському

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 74, с. 1494-1496

 

Уруський Дмитрикович

1581

Федько Уруський Дмитрович (Dmitrowicz) позваний Федьком Уруським Маликовичем з приводу зламання шаблі

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 280, c. 175

 

Уруський Корба Побіденчак (Одемчак)

1601

Павло Тустановський Сенькович квитує Івана Уруського Обіденку (Obedenka) за 30 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 317, c. 470-471

 

Уруський Корбльович (Корба)

1537

Іван Урозький Корбель (Corbel) позвав до Бальтазара Глови з приводу сплати 3 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 262, c. 856

 

Чернецький Головачик

1673

Прокіп Ільницький Скобович оскаржив синів покійного Івана Чернецького Головатого (Hołowaty) та інших зприводу нападу на свій двір та побрання рухомого майна і худоби

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 415, с. 1767

 

Чернецький Лонтик

1809

Ілля, Ян, Данило Чернецькі Лонтики (Lontyk) підтердили своє шляхетське походження у Відділі Станів

Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 322

 

Яворський Бальович

1580

Сенько, Гриць, Васько, Федько, Мелько Яворські Бальов’ята (Balÿowietha) – учасники розподілу маєтку в сс..Яворі і Турці разом з Яворськими Ігнатовичами, Іванковичами тощо

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 38, c. 105-107

 

Яворський Бобронич

1600

Яцько Білинський квитував Дмитра Яворського Бобронича (Bobronicz) за повернення 17 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, c. 150

 

Яворський Голдич

1599

Грицько Яворський Петрашович квитував Івахна Яворського Дмитровича Голду (Golda) за повернення 200 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 315, c. 190

 

Яворський Голдич Ворончак

1687

Теодор Попель зі Ступниці звинуватив шляхту с. Сілець, серед них і Петра, Михайла, Івана Ворончаків (Woronczaki) у зруйнуванні власного млина та греблі

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 445, с. 991-994

 

Яворський Горошкович

1576

Іван Яворський Горошкович (Halaszkowicz) позваний Іванком Яворським Андрійовичем з приводу недопущення до судового процесу зі своєю підданою, звинуваченою у несплаті 2 зл. позивачу

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 277, c. 224

 

Яворський Давидович

1563

Грицько Яворський Давидович (Dawidowicz) оскаржив Сенька та Михайла Турецьких за заподіяні шкоди

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 285, c. 780

 

Яворський Дубик

1603

Васько Яворський Файович квитує Тимка Яворського Дубовича зі сплати 35 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 319, c. 507-508

 

Яворський Зубович

1588

Грицько, Стець, Сенько, Олекса Яворські Давидовичі звинуватили Тимка Яворського Зубовича (Zubowicz) з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 304, c. 1512-1515

 

Яворський Ігнацевич

1575

Яцько Яворський Ігнатович (Iсhnatowicz) отримав цесію від Дмитра Яворського на півдворища в Яворі, заставлене Миськом Яворським за 30 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 33, c. 681-682

 

Яворський Косачович

1594

Петро Яворський квитував Грицька Яворського Козачовича (Kozacowicz) за повернення 20 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 310, c. 375-376

 

Яворський Котарбич

1584

Грицько Пришляк з Турки уступає Івану, Васькові, Тимкові Яворським Котарбичам (Kotharbiczom) певну частку в с.Турці

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 43, c. 532-533

 

Яворський Леневич

1668

Григорій Яворський Леньович (Leniowicza) – свідок у справі між війтами волосянськими з с. Великої Волосянки Самбірської економії

НБ ЛНУ. Відділ рукописів, Архів cамбірської економії, спр. 520/ІІІ, Арк. 558зв.-559

 

Яворський Лискович

1577

Іван Яворський Лискович (Lyskowicz) заставив Івану Яворському за 27 зл. півдворища у с.Яворі

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 35, c. 154-156

 

Яворський Мартич

1593

Священик Андрій Яворський Мартич (Martycz) – учасник розмежування між співвласниками сс. Ільника та Мельничного

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 309, c. 1627-1679

 

Яворський Мірейович (Мірович)

1606

Федько, син Івана Яворського Міри(Mira) Давидовича заставив Онофрею Топольницькому третину дворища у с. Явора за 80 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1. cпр. 72, с. 745-748

 

Яворський Острашович

1584

Васько Яворський Остреш (Ostresz) оскаржений Сеньком Турянським за побиття його підданим Івашком Трушевичом того ж Турянського

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 300, c. 45

 

Яворський Петрашович

1579

Грицько Яворський Петрашович (Petrassowicz) разом з кількома Яворськими Грицьковичами, Васьковичами, Юрковичами звинувачений у неповерненні 45 зл. Яцьку Яворському Іванковичу

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 278, c. 957-958

 

Яворський Піркович (Пиркевич)

1617

Іван Ільницький Скобич заставив Івану Турецькому Михайловичу певні маєтності у Мельничному розташовані поряд із землевласністю Івана Яворського Перки (Pіrkа)

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, cпр. 87, c. 394-396

 

Яворський Пішкович (Піскевич)

1534

Михайло Яворський Піший(Piesi)– учасник розмежування маєтків Петра Кміти та шляхти Явори, Турки та Ільника

Stadnicki A. O wsiach tak zwanych wołoskich na północnym stoku Karpat. – Lwów, 1848. – S. 33 (Nr 4)

 

Яворський Романович

1551

Андрій Яворський Романович (Romanowicz) заставив Дмитру Яворському за 18 зл. двох кметів та поле у с. Яворі

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 16, c. 114-116

 

Яворський Червакович

1619

Сини покійного Стеця Яворського Шмигеля квитували з материнських маєтків Олексу Яворського Черваковича (Czerwakowyc) і Івана Яворського Хоминого сина

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 336, c. 204

 

Яворський Червакович Худа

1687

Ян Яворський Худа (Chuda) разом з іншими власниками с. Сільця звинувачений у зруйнуванні млина Теодора Попеля та побитті його дружини – Анни Гошовської

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 445, с. 991-994

 

Яворський Цибович

1583

Іван Яворський Слонинка відступив Павлу Цибу (Czib) свою частку в с. Турка

ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 43, c. 436-440

 

Яворський Файович

1592

Стецько Яворський Грицькович квитує Стеця Яворського Файовича (Faiewicz) зі сплати 20 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 308, c. 255

 

Яворський Шустейович

1584

Яцько Яворський Салігович звинуватив Федора Яворського Шустея (Szustey) з приводу неповернення 70 зл.

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 300, c. 117-118

 

Яворський Юсипович

1600

Андрій Федькович, слуга Іллі Гошовського, оскаржив у Перемишльському гроді Сенька і Павла Яворських Юсипов’ят (Jsipowietha) з приводу завдання тілесних ушкоджень

ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, c. 1069-1070

 

 

Ihor Smutok. Materials on history of nicknames origin of noble families in the Peremyshl' province (the XVth - XVIIIth centuries). The article is devoted to the first references of nicknames with which gentry from the Peremyshl' province were legitimated in the Austrian government institutions at the end of XVIIIth – beginning of XIXth centuries. Most of them date back to the XVIth – first third of the XVIIth centuries. The author believes that it is related to such subjective factors as gentry 's attempts to get confirmation of the privileged status as soon as possible. Thus, mostly chosen were the nicknames which appeared a long time ago, were used by several kin generations and more frequently occured in the documents of the XVI – XVIIIth centuries. In addition, the data presented in the article highlight the history of circulation of nicknames among minor gentry of the Peremyshl' province and support historical and genealogical searches.

 

1 Смуток І. Виникнення та використання прізвиськ серед шляхти Турківщини у XVI-XVIII ст. (на прикладі родів Ільницьких, Комарницьких, Височанських, Матківських тощо) // Генеалогічні записки Українського гкральдичного товариства. - Львів, 2004. - Вип. IV. - С.23-32.

2 Бучко Р. Дрібна шляхта Прикарпаття на зламі XVIII - XIXст. (за метричними книгами ЦДІА України у Львові) // Шоста наукова геральдична конференція (Львів, 27-29 березня 1997 року). Матеріали. Львів, 1997. - С. 108.

3 Там само. - С. 108. Автор наводить дані з парафіяльних метрик інших шляхетських сіл, однак вживає термін "прізвища". Можливо, йдеться все-таки про прізвиська, адже такої кількості шляхетських прізвищ, наприклад, в Росохах – 84, або у Попелях – 66, не могло бути. За даними К. Слюсарека, загальна кількість шляхтичів у Росохах становила: у 1790 р. – 219 осіб,у 1807 р. – 296, у 1816р. – 299, у Попелях – у 1807 р. – 69, 1816 – 81, 1824 – 79 (ŚlusarekK. DrobnaszlachtawGalicji 1772-1848. – Kraków, 1994. – S. 212, 217). Отже, за даними Р. Бучка співвідношення, як він висловлюється, прізвищ, згаданих в метриках, й прізвищ, що потрапила до “Почту…”, було таким: у Росохах 84 – 30, у Попелях 66 – 23, у Созані 58 – 20, у Терлі 50 – 17, у Блажові 41 – 16, у Комарниках 32 – 4, у Висоцькому Вижньому 32 – 8, у Ступниці 36 – 5, у Лаврові 20 – 7, у Страшевичах 23 – 3, у Ясениці Замковій 13 – 3, у Витвиці 17 – 4, у Лопушниці 43 – 13 (Бучко Р. Дрібна шляхта Прикарпаття … С. 108)

4 Бучко Р. Дрібна шляхта Прикарпаття … С. 108.

5 Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. – Lwów, 1857. – S. 325. Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachnty galickiej. – Kraków, 1996. – Cz.1: A-K. – Nr 1511.

6 Наприклад, заповітОлександраМатківськогоГриневича 1791 р. середродичівтасусідівостанньогозгадує: ЯнаМатківськогоПестурового, ТомашаМатківськогоГошака, ЕліяшаІльницькогоДовганьового, СтефанаБілинськогоФерцина, ЯнаЯворськогоГусакового (Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів. – Ф. 141. А. Чоловський. – Оп. 3. – Спр. 323. – Арк. 13-14зв.). Парафіяльні метрики сс. Маткова, Мохнатого кінця XVIIІ ст. додатково повідомляють про Олександра Матківського Тура, Івана Матківського Чловачкового, Яна Матківського Починого, Івана Комарницького Мриклада, Івана Матківського Костіва, Івана Матківського Миклашевича Феніва, Івана Матківського Самусьового, Івана Височанського Малюка, Ільницьких Кекошів (ЦДІАЛ у м. Львові. – Ф. 201. – Оп. 4а. – Спр. 2307. – Арк. 1-3зв.). Зайве говорити, що жодне з цих прізвиськ шляхти с. Маткова не потрапило до шляхетських легітимацій.

7 Наприклад, з-поміж згаданих Ільницьких із с. Верхнього Гусного прізвисько Жук востаннє згадується у парафіяльних метриках у 1830 р., Дзьогало і Іванків - 1828 р., Сечинець – 1829 р., Каплун – 1830 р., натомість прізвисько Телеп’янович регулярно фіксується впродовж 1809 -1927 рр. (ЦДІАУЛ. – Ф. 201. – Оп. 4а. – Спр. 1445. – А рк. 90-91, спр. 1446. – Арк. 41–136. Відділ реєстрації актів цивільного стану у м. Турці. - Метрика с. Гусного, книга народжень, одружень та шлюбів (1892-1894, 1914-1927 рр.)

8 Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. – Lwów, 1857.

9 Окремі роди, що отримали легітимацію, не потрапили до „Почту…”. На це вказують матеріали справ щодо підтвердження шляхетства, які знаходяться у Центральному державному історичному архіві у м. Львові, фонді 165 „Крайовий комітет м. Львів”, опис 3. Ці роди у таблиці відзначені зірочкою.

10 Див. детальніше: Смуток І. Вступ до генеалогії шляхти Самбірського повіту XVI – початку XVII ст. (Шляхетські прізвиська). – Львів, 2008.

11 Смуток І. Вступ до генеалогії шляхти Самбірського повіту XVI – початку XVII ст. (Шляхетські прізвиська). – Львів, 2008. – С. 101-102.

12 Див. детальніше: Смуток І. Рід Комарницьких наприкінці XV – на початку XVII ст.: спроба генеалогічної реконструкції // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич, 2004. – Вип. VIII. – С.127-145.

а Комарницькі Блажкевичі у XVII – першій половині XVIII ст. були посесорами війтівства у с. Либохора Самбірської економії, звідси прізвище Либохірський, яке регулярно зустрічається в актах поряд з прізвищем Комарницький.

Атрибутика роду Драго-Сас

© 2015 - 2018 Vysochanskiy-SAS | Всі права захищені

Joomla template created with Artisteer.