Матеріали до історії виникнення прізвиськ шляхетських родів Перемишльської землі (XV-XVIII ст.)

Автор: Михайло Височанський-Янкович | Печать

ІГОР СМУТОК (Дрогобич)

Матеріали до історії виникнення прізвиськ шляхетських родів Перемишльської землі (XV-XVIII ст.)

Використання прізвиськ у дрібношляхетському середовищі впродовж XV- XIX ст. було загальнопоширеним явищем. Тому вивчення цього феномену є необхідною складовою комплексного дослідження історії дрібношляхетського стану Перемишльської землі періоду Давньої Речі Посполитої. Очевидно, що вирішення цього завдання допоможе розв’язати, або, принаймні, полегшити зۥясування багатьох питань генеалогічного характеру, що є першою й необхідною умовою узагальнюючих досліджень з історії дрібношляхетських родів.

Виникнення, особливості функціонування та класифікація прізвиськ попередньо розглядалася нами у статті, присвяченій прізвиськам кількох шляхетських родів Самбірського підгір’я^¹. Дана публікація є продовженням вивчення даної проблематики й має на меті з’ясувати один з її аспектів: час появи прізвиськ, які побутували серед шляхти наприкінці XVIII – XIX ст. й потрапили до шляхетських легітимацій та офіційної документації австрійських властей.

Коли у 1857 році з’явився “Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej”, з-поміж іншого він містив перелік прізвиськ легітимізованої шляхти. Всього – близько 2000^². На долю вихідців з колишньої Перемишльської землі припадало 272 таких прізвиськ. Однак, як слушно зауважив Р. Бучко, ця цифра далеко не повна. Це засвідчується документами кінця XVIII – першої половини ХІХ ст., зокрема, метричними книгами. Вивчивши книги народжень, одружень та смерті с. Кульчиць, дослідник дійшов висновку, що з 62 прізвиськ лише 34 потрапили до “Почту…”^³. Решта, як припускає Р. Бучко, не змогли вивести своє шляхетство, відповідно, не отримали легітимації й не були вписані до шляхетських метрик^⁴. Таке пояснення заслуговує на увагу. Однак це не єдина причина того, що частина прізвиськ не потрапила до шляхетських легітимацій. Існували й інші, що добре ілюструє випадок з Ільницькими, які проживали в с. Верхньому Гусному за 30 км на південь від м.Турки.

На зламі XVIII-XIX ст. кільканадцять родин Ільницьких, які мешкали в цьому селі, послуговувалися кількома прізвиськами: Павлович (Павлович Каплун), Пилипович (Пилипович Іванків), Ляхович (Ляхович Олексович), Сапіжинець, Жук, Дзьогало, Кепінич, Лучинець (Лочинець). Частина з них з’явилися ще в в першій половині XVII ст. Але в актах легітимації й "Почті…" жодного Ільницького з такими прізвиськами немає. Логічно припустити, що вони не отримали підтвердження шляхетства, що не відповідає дійсності. Всі відгалуження Ільницьких з с. Верхнього Гусного (Павловичі, Ляховичі, Кепіничі, Пилиповичі), довели свою приналежність до шляхти у 1794, 1801, 1809, 1810 рр. у Становому комітеті^⁵. При цьому всі без винятку вказали прізвисько Телеп’янович. Дійсно, всі згадані відгалуження Ільницьких в с. Верхньому Гусному виводилися від Телеп’яновичів. Отже, перед ними був вибір: взяти одне з двох прізвиськ. Й вони обрали те, що з’явилося раніше, ним послуговувалося ширше коло осіб (Ільницькі Телеп’яновичі наприкінці XVIII ст. проживали також у сусідніх селах – Івашківцях, Мохнатому, Маткові, Висоцькому Верхньому). Таким чином, це полегшувало процедуру підтвердження шляхетства, оскільки віднайти інформацію про Ільницьких Телеп’яновичів було набагато легше, аніж, наприклад, про Ільницьких Павловичів або Пилиповичів.

Здається, міркування такого характеру відігравали не останню роль серед решти шляхетських родів^⁶. На користь такого припущення промовляє і дата першої згадки прізвиськ, вміщених у таблиці: 2 з них з’явилося у XV ст., 107 – у XVI ст., ще 60 у першій чверті XVII ст., а до кінця вказаного століття – 53. Таким чином, дві третини їх усіх – давні й широко вживані прізвиська, які можна віднайти в актах перемишльських гродських і земських судів XVI – першої чверті XVII ст.

Частина шляхти отримала легітимацію та вписалася до шляхетських метрик одночасно з кількома прізвиськами. У всіх без винятку випадках маємо справу з використанням саме кількох прізвиськ, а не одного, яке складалося б з двох і більше лексем. Одним з них позначали відгалуження в рамках роду, іншим – окрему гілку в рамках одного взятого відгалуження роду. Перше, як правило, виникало хронологічно раніше, друге – пізніше. У джерелах поряд з такими комбінаціями зустрічаєься самостійне використання одного з компонентів. Це як правило, ширше прізвисько. Наприклад, Кульчицький Тарасович й Кульчицький Тарасович Гут, Білинський Слотилович – Білинський Слотилович Ванда, Уруський Корбльович – Уруський Корба Побіденчак. Значно менше прикладів, де використовується лише друге вужче прізвисько (Матківський В’язулич Гориздрович – Гориздровичі виводяться від В’язуличів – і Матківський Гориздрович).

Процес легітимації розпочав новий етап в історії прізвиськ. Якщо до цього існувало два типи – особові та родові прізвиська, тобто такі, що використовувалися лише в одному поколінні, як правило, однією особою й такі, що закріпилися в кількох поколіннях однієї родини, - то після цього останні розпалися на дві групи. Кожна з них еволюціонувала по-різному. Ті родові прізвиська, які потрапили до шляхетських легітимацій, незмінно використовувалися в офіційній документації, перетворюючись на складову частину прізвища. Ті, що не потрапили, поступово згасали й пам’ять про них зберігалася лише в наступних поколіннях роду^⁷.

***

Запропонована нижче таблиця включає 22 шляхетські роди, що використовували 277 прізвиськ й були вихідцями з Перемишльської землі. Прізвища разом з прізвиськами подано у таблиці згідно Почту галицької і буковинської шляхти, виданого у 1857 р.^⁸ та шляхетських метрик^⁹.

Деякі родові відгалуження послуговувалися однаковим прізвиськом, але з певними видозмінами, наприклад, Білинські Слотило і Білинські Слотиловичі, Уруські Корба і Уруські Корбльовичі, Луцький Телькович і Луцький Тельчак, Монастирські Андрійовичі і Монастирські Єнджейковичі, Кобилянський Рачкевич і Кобилянські Рачконевичі. Походження таких прізвиськ не розглядається нарізно. У таблиці поряд з ними у дужках подано всі існуючі його видозміни. Наприклад, Кобилянський Рашкевич (Рачконевич) і т.д.

Як вже зазначалося, частина шляхетських родів послуговувалася одночасно двома прізвиськами. Як засвідчують документи XVI-XVIII ст., усталеної форми їхнього написання не існувало. Наприклад, Білинський Качкенович Гур й Білинський Гур Качкенович, Білинський Мелькович Пашко і Білинський Пашко Мелькович, Винницький Лучник Кімакович і Винницький Кімакович Лучник і т.д. В таблиці усі вони подані таким чином: перше прізвисько – те, що виникло раніше й охоплює ширший відлам роду, друге – те, що виникло пізніше й охоплює вужче коло представників одного роду.

Оскільки у “Почті…” трапляються як комбінації прізвиськ, так і самостійне використання їх окремих компонентів, наприклад, серед Кульчицьких – це Тарасовичі, Тарасовичі Хабки і Хабки, серед Матківських – В’язуличі, В’язуличі Гориздровичі, Гориздровичі і т.д., видається доцільним фіксація двох варіантів прізвиська з трьох: того, де виступає лише ширше прізвисько та комбінованого (наприклад, Тарасович і Тарасович Хабка). За таких умов визначається датування для першого і датування для вужчого у комбінованому варіанті. Визначення дати появи одночасно двох прізвиськ є недоцільним, оскільки, як засвідчує актовий матеріал XVI-XVIII ст., їх використання було довільним. В однаковій мірі їхні носії можуть бути записані як Тарасович Хабка і просто Тарасович або Хабка, В’язулич Гориздрович і В’язулич або Гориздрович і т.д.^¹⁰

Перша згадка визначається на підставі датування документа, в якому міститься відповідна інформація. До уваги не бралися випадки, що вказують на ймовірність використання прізвиська до часу появи самого документа. Наприклад, вислів "Штокайлів син" (див. Кульчицький Штокайло), вказує на вживання цього прізвиська у попередньому поколінні, тобто батьком Яцька Кульчицького Штокайлового сина. На час появи прізвиська Шипович у перемишльських гродських актах його носій – Андрій Матківський Шипович – був вже покійником. Очевидно, що прізвисько з’явилося задовго до 1596 р. У таких випадках читачу надається можливість самому визначитися з часом появи таких прізвиськ.

У четвертій графі вміщено інформацію про перших носіїв прізвиська. Оскільки інформація почерпнута з актового матеріалу, за винятком пописів шляхти, прибулої на посполите рушення, фактично, подається стислий зміст того чи іншого акту.

Частина прізвиськ з часу їхньої появи до кінця XVIII – ХІХ ст. зазнала певних морфологічних змін (див., наприклад, № 2 Бачинський Лехнович → Леськович; № 4 Бережницький Гумен → Гуманович; № 77 Комарницький Димон → Демунчак та ін.). У графі "Обставини …" пропонуємо читачу первинні варіанти прізвиськ.

Певні труднощі виникали з датуванням прізвиськ патронімічного походження, оскільки впродовж XVI-XVIII ст. вони могли з’являтися та зникати неодноразово, й навіть співіснувати одночасно. Наприклад, наприкінці XVI – на початку XVIIст. у с. Гордині мешкав такий собі Васько Гординський Антонович, його сучасниками були Василь, Михайло, Павло, Петро Гординські Антоновичі, однак спільного предка в особі Антона вони не мали^¹¹. Так само Стась Комарницький Федакович не доводився близькою ріднею Ігнату, Івану, Ваську і Сеньку Комарницьким Федьковичам, що були його сучасниками^¹². Чимало клопотів виникає у випадку з Кульчицькими. Цей чисельний рід упродовж XVI – першої чверті XVII ст. послуговувався за окремими винятками виключно прізвиськами патронімічного походження. Таким чином, на цей час припадають згадки про кілька родин Васьковичів (Васильовичів), Грицьковичів, Климовичів. Й лише генеалогічні дослідження дали змогу з високою долею вірогідності визначити, які саме з них були предками Кульчицьких Васьковичів, Грициничів, Климовичів, як, зрештою, і Гординських Антоновичів, Комарницьких Федчаковичів, що жили наприкінці XVIII - ХІХ ст.

Прізвища шляхетських родів та їхні прізвиська	Дата першої згадки прізвиська	Обставини, за яких згадуються перші носії прізвиська	Джерело
Бандровський Желізкович	1590	Марухна, дочка покійного Івана Бандрівського Залізка (Zielasko), зреклася на користь братів – Миколая, Сенька, Івана Бандрівських, зі своїх прав на материнські і бaтьківські маєтки	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 305, с. 209
Бачинський Ігнатович	1594	Грицько Кульчицький Грицькович квитує Павла Бачинського Ігнатовича (Ihnatowicz) за повернуті 15 зл.	ЦДІАУЛ, ф.14, оп.1, спр. 59, с. 322
Бачинський Котлович	1576	Роман Сілецький позвав Василя Бачинського Котла (Kocziel) з прводу несплати 3 злотих	ЦДІАУЛ, ф.14, оп.1, спр. 278, с. 117
Бачинський Леськович	1563	Федько Бачинський Лехнович (Lechnowicz) дарує своїй дружині Полахні Топільницькій всю свою частку в с. Бачині	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 20, с. 766-767
Бачинський Мишкуда	1609	Яцько Бачинський Мишкуда (Miskudа) звинувачений Грицьком Погорецьким у завданні тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 325, с. 475
Бачинський Пукшин	1572	Іван Бачинський Пукшин (Puxin) оскаржив Павла Бачинського з приводу 30 злотих, витрачених Іваном на ремонт заставленого йому Павлом млина, й відмови оскарженого повернути вказану суму	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 290, с. 435-436
Бережницький Абрамович	1615	Петро Бережницький Абрамівсин (Abramowsÿn) засвідчив у Перемишльському гроді завдання тілесних ушкоджень, отриманих від Івана Бережницького Ігнатковича	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 331, с. 1106
Бережницький Ганат	1782	Антон і Базилій Бережницькі Ганати (Ganat) підтвердили своє шляхетське походження у Галицькому гродському суді	Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachty galickiej. Kraków, 1996, сz.1: A-K, nr 263
Бережницький Гуманович	1559	Федько Гумен (Humien) та інші Бережницькі оскаржили в Перемишльському гроді Станіслава Жерницького, самбірського підстаросту, за наїзд та побиття	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 29, c. 345
Бережницький Кулеша	1671	Григорій Бережницький квитував Івана Бережницького Куприняка і його синів, а також Васька Бережницького Куліша (Kulis), Мартина і Самуїла Ритаровських, Павла Попеля Чорнокожича з приводу судового процесу щодо завдання смертельних ран Стефану Бережницькому, брату позивача	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 125, с. 84-87
Бережницький Куприняк	1649	Іван Бережницький Купринячек (Kupryniaczek) – учасник попису шляхти Перемишльської землі, прибулої на посполите рушення	Akta Grodzkie i Ziemskie. Lwów, 1911, t.XXI, s.63
Бережницький Мишка (Мишкович)	1782	Олександр з братами, Антон з братами та Ян Бережницькі Мишки (Myszka), а також Антон і Ян, Якуб і Михайло Бережницькі Мишковичі (Myszkowicz) підтвердили своє шляхетське походження у Галицькому гродському суді	Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachty galickiej. Kraków, 1996, сz.1: A-K, nr 272-276.
Білинський Геро	1782	Мацей Білинський Геро (Hero) підтвердив своє шляхетське походження у Теребовлянському гродському суді	Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachty galickiej. Kraków, 1996, сz.1: A-K, nr 374
Білинський Гродзь (Гродзєвич)	1612	Ілько Білинський Гродзєвич (Grandziewicz) оскаржив у Перемишльському гроді королівських підданих з Білини Великої з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 328, с.1320-1321.
Білинський Качкенович	1523	Настка, дочка покійного Івана Качкина (Kaczkyn) з Білини Великої продала Івашку Білинському за 6 марок свою частку, успадковану від батьків у Білині Великій	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 6, с. 380
Білинський Качкенович Гур	1584	Катерина, дружина Сеня Білинського Гуровича (Hurowicz), позвала до суду Тимка Білинського Шафрановича у справі завдання їй тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 300, с. 1122-1123
Білинський Мелешевич	1599	Василь Білинський Мелешевич (Mieleczowicz) разом з Миколаєм Білинським Лазуркевичем позвані до суду з приводу побиття Васька Попеля Несторовича ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 315, с.1269-1270
Білинський Мелешевич Волчак	1661	Антон Білинський Кільчак оскаржив у суді Ілька Білинського Волчака (Wolczak) та інших Білинських з приводу побиття	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 391, c. 541-542
Білинський Мелешевич Гедзь	1708	Стефан Білинський Мелешевич Гедзь (MileszewiczGiedz) записав посаг, отриманий Марією Зілинською Слотилович у розмірі 100 злотих, на половині своїх маєтків	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 219, с. 456
Білинський Мелькович	1571	Гриць та Федір Білинські Мельков’ята (Mielkowitha) позвані до суду Ленцем і Стасем Винницькими з приводу виділення материнського спадку Винницьких у с. Білині Великій	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 276, с. 188
Білинський Мелькович Пашко	1782 Бенедикт, Дмитро, ЯніПавлоБілинськіМельковичіПашко (Mielkowicz Paszko) підтвердили своє шляхетство у Перемишльському гродському суді	Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachty galickiej. Kraków, 1996, сz.1: A-K, nr 426, 427
Білинський Мелькович Фединяк	1710 Костянтин Білинський Фединяк Мелькович (Fedyniak Melkowicz) дарував Михайлу Білинському Мельковичу 4 загони ріллі в с. Білині Великій	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 220, с. 359
Білинський Мелькович Шафран	1726	Іоан Чоловський відступив 2 загони орного поля в с. Білині Великій Григорію Білинському Мельковичу Шафрану (Melkowicz Szafran)	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 164, c. 1473-1475
Білинський Слотило (Слотилович)	1504	Федько Слотило (Szlothylo) з Білини визнав борг у розмірі 9 угорських флоринів Дашкові Луцькому й заставив півдворища на термін дії боргового зобов’язання	Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1903, t.XVIII, nr 3278
Білинський Слотило Ванда	1620	Миколай Яницький звинуватив гурт шляхти, серед них і Івана Білинського Слотиловича Ванду (Wanda Słotyłowicz), у збройному нападі та побитті	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 338, с. 764-766
Білинський Тарасович	1557	Іван Білинський Тарасович (Tharaszowicz) заставив свій маєток у с. Білині Великій Сеньку Луцькому Ігнатовичу	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 19, с.50
Білинський Тарасович Кілак	1653	Марко Негребецький звинуватив шляхтичів з с. Білини Великої, зокрема, Георгія й Івана Білинських Лободзяків, Павла Білинського Кілачика (Kielaczek), Стефана і Федора Гродзевичів, Дмитра Білинського Царика та інших у незаконному стягненні мита з худоби, яку він переганяв через вказане село	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 379, c. 1769-1770
Білинський Тарасович Лободяк	1653	Марко Негребецький звинуватив шляхтичів з с. Білини Великої, зокрема, Георгія й Івана Білинських Лободзяків (Łobodziaki), Павла Білинського Кілачика, Стефана і Федора Гродзевичів, Дмитра Білинського Царика та інших у незаконному стягненні мита з худоби, яку він переганяв через вказане село	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 379, c. 1769-1770
Білинський Шафран	1557	Кузьма Білинський Шафран (Schafranowicz) – чоловік Полахни Луцької, якій мати, Федя Луцька, дарувала свої маєтки в с. Луці	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 19, с. 65-66
Білинський Ярошевич	1585	Андрій та Іван Білинські Ярошовичі (Jaroszowicze) звинувачені у завданні тілесниих ран Грицьку Білинському Михайловичу	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 300, с. 1726.
Блажівський Андрейкович	1595	Ференс Блажівський Андрійович (Andreykowicz) отримав цесію від Миська Блажівського Сохи на чверть поля, названого "Лаврівське", у с. Воля Блажівська	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 62, с. 1538-1539
Боярський Чарнота	1733	Ян Боярський Чарнота (Czarnota) – депутат Вишенського сеймику	Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1928, t. XXІІI, s. 22
Бориславський Канюк	1782	Петро Бориславський Канюк (Каniuk) підтвердив своє шляхетське походження у Львівському земському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 27
Винницький Будзяник	1628	Андрій Монастирський Ватущич з Анною Райською, подружжя оскаржило вперемишльському гроді Яцька Скотчака, Іліяша Ілляника і Ігната Будзаника(Budzanik) з приоду нападу та побиття у с. Винники Лесь, син покійного Андрія Винницького Будзанового (Budzanow) квитував Васька Винницького Миськового з 20 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 347, с. 1834-1835
ВинницькийГуль	1600	Самуель Ковальовський квитував шляхту з Винник, з- поміж них – Тимка Гуля (Hul) і Лучка Карпічина з 11 зл. 17 гр.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, c. 1542-1543
Винницький Клизович	1515	Васько Винницький Клиш (Klysz) взятий на поруки священиком Васьком з Винник у справі сплати 30 зл. Станіславу Кміті	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 7, с. 91-92.
Винницький Лучник	1519	Судова справа між Васьком Винницьким Клишем та Іваном Винницьким Лучковичем (Luczkowicz) зприводу заставленого за 3 марки поля	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 8, с. 252
Винницький Кімакович (Лучник Кімакович)	[1605-1630]	У 1782 р. Ян і другий Ян Винницькі Лучниковичі засвідчили у Перемишльському гроді, що є нащадками подружжя Стеця Винницького Лучника та Катерини Кімакович (Kimakowicz), що жили у першій третині XVII ст. Від прізвищевої назви останньої нібито походить їхнє друге прізвисько	Boniecki A. Herbarz polski. Cz.1. Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. Warszawa, 1987, t. 10, s. 76
Винницький Радевич	1550	Справа земельного розмежування в с. Винники між Гринем, Василем, Іванком, Миськом, Іванком, Грицем Лукавськими, Миськом Чоботом, Глібом Іванковичем Винницькими Радовۥятами (Radowietha) та іншими власниками с. Винник	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 25, c. 869-946
Винницький Чечель	1583	Станіслав Винницький Сенькович Чечуляк(Czeczuliak) дарував Ігнату Винницькому Клішу всю свою земельну частку у Винниках	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 49, c. 2055-2058
Височанський Вережич	1510	Васько, Петро, Йоан та Іван Верига (Verusko), земۥяни і власники сс. Турۥє, Висоцьке і Туряни, відступили мито, що збиралося у сс. Туррۥє і Висоцьке на шляху з Угорщини, самбірському старості Іоану Одровонжу Matricularum Regni Poloniae Summaria, excussis codicibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservatntur / Ed. Th. Wierzbowski. Varsoviae, 1912, Pars IV, Vol. 2. № 10179
Височанський Дмитрикович	1764	Миколай Созанський Ворона оскаржив у Перемишльському гроді Стефана Височанського Дмитриковича та Височанських Петрушевичів, власників часток у с. Мохнатому, з приводу захоплення своєї нерухомості	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 622, с. 115-116
Височанський Мінкович	1648	Іван Височанський Минькович (Mienkowic) – учасник попису шляхти, прибулої під Самбір на посполите рушення Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 30
Височанський Петрушевич	1668	Андрій Височанський Швабович оскаржив у суді Іллю Височанського Петровича (Piotrowicz) з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 404, с. 14.
Височанський Фагараш	1685 Іван Височанський Фагараш (Fagarasz) та інші Височанські звинувачені Леонтієм Яворським Черваковичем у побитті останнього	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 439, с. 872
Височанський Швабович	1601	Зізнання возного про уведення Федини Любохірського у володіння Петра, сина Івана Височанського Вережича Шваба (Swab) у Висоцькому Верхньому	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 317, с. 488-489
Височанський Янкович	1552 Михайло Комарницький дарує свої частки у Комарниках, Висоцькому Верхньому, Жупаньому тощо вказаним Івану та Микулі Комарницьким Янков’ятам (Janko[wie]thom)	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 17, с. 4
Волосянський Голонович	1652	Андрій Волосянський Голон (Hołon) разом з війтами і громадою сіл Либохірської країни Самбірської економії позиваний до Перемишльського гроду з приводу нападу на Миколая Яворського Негиловича	ЦДІАЛ, ф.13, оп.1, спр. 379, с. 275-276
Гвоздецький Павлик	1670	Михайло Вишневецький, польський король, надає Івану і Стефану, синам Івана Павлика (Pawlika), також Василю сину Василя, Грицю Степановому, Грицю Луччиному, Федю сину Гриньовому Гвоздецьким півлану війтівства у с. Стілках Гвоздецької країни Самбірської економії	ЦДІАЛ, ф.13, оп.1, спр. 408, с. 2062-2065
Гординський Антонович	1600	Лесь Гординський Антонович (Antonowicz) разом з Гординськими Юхновичами, Юрчовичами, Городиськими Чоботовичами, Зеліборськими був учасником розподілу маєтку у с. Гординя після смерті Костя Гординського	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, с. 1093-1094
Гординський Лизда	Кінець XIІІ cт.	Прізвисько у XVI-XVIII ст. не використовувалося. Воно запозичено Базилієм і Еліашом Гординськими Юхновичами з грамоти-фальсифікату князя Лева, якою сс. Гординя і Дорожів надавалися якомусь Стефану Лизді, прибулому з Литви Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachty galickiej. Kraków, 1996, сz.1: A-K, № 1404, 1406, 1407.
Гординський Федькович	1601	Грицько Гординський Федьков’ят (Fetkowiąth) разом з рештою співвласників с. Гордині квитує Баковського з судового процесу щодо млина	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 317, с. 481
Гординський Юхнович	1591	Івашко Гординський Антонович квитує Івана і Миська Гординських Юхновичів (Juchnowicze) за повернуті 12 злотих	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 307, с. 105
Городиський Абрамович	1597 Стецько Гординський Антонович оскаржив у суді Стецька Городиського Абрамовича (Abrahamowicz) з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 313, c. 1538
Городиський Братко	1661	Симон Городиський Братко (Bratko) заставив Дмитру Городиському, своєму брату, певну частку землі в с. Сільці ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 112, c. 20-22
Городиський Журавель	1636	Федько Городиський Журавлик (Zurawlik) заставив брату Василю усю свою частку у с. Городище за 100 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 90, c. 967-969
Городиський Каматяк	1676	Ярош Монастирський Ватущак квитує з судового процесу Федя Городиського, подружжя Федя Городиського Камотяка(Kamotiak) і Марію Підгородецьку, Івана Городиського Камотяка і Мандзю Сілецьку, а також Базилія Попеля Пастувчака і Настю Матишовську з приводу побиття позивача ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 131, с. 1664-1665
Городиський Мацейчак	1624	Павло Городиський Мацейович (Macieiowicz) зобов’язався ставити у Перемишльському гроді на визначений термін свою дружину – Фенну Городиську – у справі її зречення й китування з батьківського і материнського майна	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 96, с. 97-98
Городиський Мацейчак або Чоботович	1526	Священик Сенько з Лопушної продав Федору Чоботу (Czoboth) свою материнську частку у с. Гордині за 3 гривні	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 9, c. 527-528
Городиський Прокоп’як	1679	Ілля Городиський Прокопۥяк (Prokopiek) від свого імені та імені Петра і Катерини Городиських заставив Івану Білинському Тарасовичу півчверті ріллі, 4 грядки і 3 сіножаті у с. Гординя за 70 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 134, с. 628-636
Городиський Ядвіщак	1648	Семіон Городиський Ядвіщак (Jadniszczak) – учасник попису шляхти, прибулої на посполите рушення	Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 32
Зубрицький Пом’янович	1807	Прізвисько Пом’янович, похідне від назви гербу Пом’ян, що вживався Зубрицькими. Ймовірно, воно виникло під час підтвердження шляхетства одним з представників роду у 1807 р. У джерелах XVI – XVIII ст. Пом’яновичі не зустрічаються	Poczet szlachty Galicyjskiej i Bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 299
Ільницький Гулянович	1679	Іван Комарницький Павликович квитує спадкоємців покійного Івана Ільницького Гуляновича (Hulanowicz)
Ільницький Гучилович	1570	Грицько Ільницький Училов (Uczyłow) в якості свідка присутній при укладенні угоди між Павлом Ільницьким Рибкою та Сеньком Ільницьким Скобичем	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 289, с. 359-360
Ільницький Занкович	1534	Василь Ільницький Заникович (Zanykowycz) разом з іншими власниками сс. Ільник, Мельничне, Завадка, Ільничек заставив свої земельні частки Станіславу Оріховському	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 11, с. 444-446.
Ільницький Лепех	1577	Лукаш Ільницький Лепеш (Liepesz) згаданий у зв’язку із судовим процесом між його синами та внуком з одного боку, та Савою Ільницьким - з іншого, у справі заставленої земельної частки у с.Ільник	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 277, с. 1116-1117
Ільницький Микитич	1577	Онуфрій Ільницький Микитич (Mikothicz) позваний до суду Юрком Ільницьким Олександровичем за потраву жита	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 277, с. 583
Ільницький Пузьович	1620	Лесько Ільницький, син Івана Ільницького Пуза(Puzÿ) поповича дaрує Петру Ільницькому Фединичу третину дідівського та батьківського спадку	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 90, с. 937-939
Ільницький Рибчич	1541	Іван та Мисько Ільницькі Рибчата (Hrebcetha) позвані Василем Ільницьким Футром з приводу відмови здійснити розподіл маєтку у сс. Ільнику та Мельничному	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 264, с. 121
Ільницький Рибчич Коланович	1648	Гриць Ільницький Колганович (Kołhanowic) – учасник попису шляхти, прибулої на посполите рушення Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 33.
Ільницький Сенюшкевич	1582	Михайло, Федько, Тимко Ільницькі Сеньков’ята (Sienkowietha) позвані Андрієм, Іваном, Костем та Якимом Ільницькими з приводу несплати 70 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 280, с. 58
Ільницький Телеп’янович	1554	Василь та Іван Ільницькі Телеп’яни (Telepiani) отримали привілей від королеви Бони на заснування с. Гусне у Самбірському старостві	Matricularum Regni Poloniae Summaria, Varsoviae, 1961, Pars V, vol.2, nr 8340
Ільницький Фединич	1592	Іван Ільницький Фединич (Fedinicz) присутній під час розподілу маєтку в с. Ільнику між рештою співвласників цього села	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 309, с. 1627-1629
Ільницький Ферелетич	1601 Анушка, дружина Івана Ільницького Ферелетича (Tereletycz), відступила свою частку у с. Яворі Хомі Яворському Лучковичу	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 67, с. 901-903
Ільницький Черчьович	1577	Грицько Ільницький Чернець (Czerniеcz) заручився за Дмитра Комарницького перед Миколаєм Тарло, щодо сплати Комарницьким 22 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 42, с. 1279-1280
Ільницький Янінович	1594	Федько, Іван, Петро, Михайло Ільницькі Янінчата (Janinczeta) згадані серед решти власників Ільника і Мельничного під час судового процесу з приводу розмежування своїх земельних часток	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 310, с. 957
Ільницький Ярошевич	1620	Сенько Ільницький Ярошович (Jaroszowicz) записав 40 зл. посагу дружини на половині маєтку в с. Ільник	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 90, с. 908-909
Коблянський Рачкевич (Рачконевич)	1590	Федько Коблянський Рашкович (Raskowicz)разом з Грицьком, Іваном і Михайлом Коблянськими Яцьковичами визнав борг перед Грицем Яворським Петрашевичем у розмірі 181 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 56, с. 77-78
Коблянський Соха	1782	Ян Коблянський Соха (Socha) підтвердив своє шляхетське походження у Перемишльському гродському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 111
Коблянський Якимович	1605	Михайло Коблянський Якимович (Jakimowicz) звинуватив Лукаша і Миська Терлецьких у тому, що вони насильно відібрали в нього 37 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 321, с. 351-352
Комарницький Беденік	1661	ФедькоКомарницький Беденич (Bedenicz) відступив Адамові Тарло четверту частину поля з осідком в с. Маткові, успадковану від матері	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 112, c. 300-303
Комарницький Блажкевич	1658	У заповіті Ференса Гнилянського згадується Стефан Любохірський^{^а}Блажкович (Błazkowicza), одружений з дочкою Гнилянського Катериною	Наукова бібліотека Львівського Національного університету ім. І. Франка. Відділ рідкісної книги і рукописів, Архів Самбірської економії, спр. 520\ІІІ, арк. 374зв.-375
Комарницький Демунчак	1576	Андрій, Стець, Яцько, Іван, сини покійного Івана Комарницького Димона (Gimon) – учасники судового процесу між власниками с. Комарники з приводу земельного розмежування у цьому селі	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 292, c. 335
Комарницький Друдзь	1677	Олександр Якубовський квитував Івана Комарницького Щиковича, інакше Друдзя (SzczykowiczseuDziurdzi), та його синів з приводу процесу у Перемишльському гроді щодо насильницького захопення Комарницькими 2 волів та інших речей	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 132, c. 2158
Комарницький Дружбич	1575	Павло Комарницький Дружба (Druzba) позваний Павлом Ільницьким з приводу неповернення 1гривні	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 276, c. 660
Комарницький Дудич	1526	Васько Комарницький Дуда (Duda) позваний до суду Федьком Комарницьким	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 16, c. 8-9
Комарницький Івашечкович	1601	Свідчення возного в Перемишльському суді про побиття Леська Комарницького Сташковича та завдання йому ран, нанесених Іваном Комарницьким Дмитровичем Івашковичем (Iwaskowicz)	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 317, c. 1428
Комарницький Климовчак	1559	Васько Комарницький Климович (Klymowycz) записав посаг (80 зл.) своєї дружини, Василини Комарницької, на половині своїх маєтків	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 19, c. 402-403
Комарницький Павликович	1594	Гриць Комарницький Дудич Павлович (Pawłowicz) визнав борг у розмірі 60 зл. Петру Комарницькому Стецьовичу	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 60, c. 518-519
Комарницький Стачкевич	1568	Матвій Комарницький Сташкович (Staszkowicz) повернув борг у розмірі 22 зл. Михалку Комарницькому Дудичу	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 24, c. 435
Комарницький Татаринович	1570 Семіон Татарчин (Tatarczin) згаданий як чоловік Маргарети Комарницької	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 29, c. 143-144
Комарницький Фагараш	1682	Андрій Комарницький Фагараш (Fagarasz) позваний Чернецькими з приводу законного володіння війтівством у с. Ботельці Самбірської економії	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 436, c.2502
Комарницький Федчак	1600	Стась Комарницький Федакович (Fedakiwicz) згаданий у справі побиття його дружини Насті якимось робітним Романом з Комарник	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, c. 878-879
Комарницький Ядчишич	1706	Ян Матківський Федашкович записав дружині Анні, дочці Федя Комарницького Ядчишака (Jadczyszak) 200 зл. на половині своїх маєтків у с. Матків	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 219, с. 142
Комарницький Якса	1668	Іоан Комарницький Яшович (Jaszowicz) згаданий як чоловік Настасії Яворської	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 404, c. 1351
Корчинський Бібик	1609	Стась Корчинський Іванович Бібик (Bybyk) відступив Миколаю Дверницькому третину своїх дідичних маєтків у с. Корчині ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 74, c. 1399.1400
*Корчинський Германович	1529	Васько Корчинський Германович (Hermanowicz) записав Стахні, дочці Івашка Височанського Думки, посаг у розмірі 30 гривень на половині своїх маєтків	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 9, c. 711-712
Корчинський Лопотич	1782	Ян, Яцек, Михал, Ян Гжегож Корчинські Лопотичі (Łopotycz) підтвердили своє шляхетське походження у Львівському земському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 117
Корчинський Сенькевич	1589 Стецько і Матіаш Корчинські Сеньковичі (Sienkowicze) звинуватили Анну Корчинську Германович, дружину у першому шлюбі покійного Федора Корчинського, рідного брата позивачів, у привласненні майна свого першого чоловіка	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 305, с. 83-4
Корчинський Яцькович	1633	Олекса, син покійного Сеня Корчинського Яцьковича (Jackowic), квитував Якима Попеля і Федину Лепешовича Крушельницького з суми 40 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 106, с. 254-255
*Красницький Думич	1604	Іван Блажівський Мигович і Шимко Красницький Думич (Dumicz), спадкоємці покійного Олекси Красницького, взаємно квитують один одного	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 320, с. 163
Криницький Адамчак	1621	Миколай Криницький Адамович (Adamowicz) - учасник попису самбірської і дрогобицької шляхти, прибулої на посполите рушення	Akta Grodzkie i Ziemskie… T.XXI. - S.198
Криницький Еліашович	1589	Петро Криницький Іляшович (Iliaszowicz) квитує Івана Блажівського Миговича з 100 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 48, c. 211
Криницький Тимкович	1615 Ілля Криницький Тимкович (Tymkowicz) визнав борг Стецьку Городиському у розмірі 50 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 81, c. 1083-1084
Кропивницький Рашків	1519	Миколай Рашко (Raschko), дідич з Кропивника, разом з братом Станіславом квитують Юрка і Андрія, своїх двоюрідних братів, із судового процесу	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 9, c. 181-182
Кропивницький Рашко-Гербанович	1573	Петро Турянський квитує Грицька Кропивницького Гербаша (Herbasz ) з суми 17 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 291, c. 32
Кропивницький Храпка	1594	Стась Бориславський Костович квитує Васька Кропивницького Храпку (Chrapla) з 110 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 61, c. 71
Кропивницький Чоложич	1586	Іван Кропивницький Черкасович засвідчив перед возним і шляхтою у Перемишльському гроді тілесні ушкодження, завдані Ленем і Сеньком Кропивницькими Чоложатами (Czołozotha)	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 302, с. 415-416
Крушельницький Зеневич	1553 Шляхетний Еліаш Лукович з Крушельниці позивав до Перемишльського земського суду Івашка Крушельницького Іляшовича,інакше Зеня (IlesszoviczalsZen), з приводу несплати 2 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 268, c. 15
Крушельницький Лазаревич	1599	Лесько Крушельницький Лазорович (Lazorowycz) квитує Стася Семигинівського Васильковича з 50 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 64, c. 617
Крушельницький Лепішевич	1609	Мась Крушельницький Власович демонстрував у Перемишльському гроді рани, завдані Антоном Винницьким, слугою Івана Крушельницького Лєпєшана (Liepiesan)	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 325, c. 1535
Крушельницький Процевич	1645	Іван Крушельницький Процевич (Procewic) разом з Крушельницькими Зеневичами і Сурулевичем оскаржили Сигізмунда Загурського, Миколу Нагуйовського, Прокопа Яворського з приводу нападу та завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 371, сю 941-942
Крушельницький Ставнікович	1648	Іван Крушельницький Ставнікович (Stawnikowic) присутній на пописі шляхти Перемишльської землі під Медикою	Akta Grodzkie i Ziemskie… T.XXIІ. - S.32
Крушельницький Сурулевич	1633	Ілько Крушельницький відступив Петру Яворському будинок з осідком і ріллею, що розміщені між межами Петра Крушельницького Сурулевича(Surulewicz) і Павла Крушельицького Лазуровича	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 105, с. 1472-1474
Крушельницький Чулевич	1613	Возний Перемишльсьского гроду засвідчив завдання тілесних ушкоджень Фесі, попаді з Крушельниці, завдані Павлом Крушельницьким Чулейовичем (Czuleiowicz)	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 329, c. 1379-1380
Крушельницький Фризович	1662	Прокіп Крушельницький Фрезович (Frеzowicz), син покійного Михайла Крушельницького Фрезовича, відступив Станіславу Яворському пустуючий лан землі у с. Крушельниця	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 398, c. 64-67
Кульчицький Абрамович	1585	Гриць Кульчицький Тарасович заставив Федьку Кульчицькому Абрамовичу (Abramowicz) частину поля за 5 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 44, c. 1981-1982
Кульчицький Васькович	1584	Настасія, дружина покійного Іванка Кульчицького Васьковича (Waszkowicz) квитує Яцька Кульчицького Дашковича за судовий процес з приводу її побиття	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 44, c. 414-415
Кульчицький Вачинич	1510	Ванко Вачина (Vaczyna) та Андрій Кульчицькі заставили Василю, попу з Винник за 2 марки поле, що називається Ликово	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 6, c. 158
Кульчицький Волчко	1598	Іван Кульчицький Волчек (Wołczek) дозволив своєму синову Іванку записати посаг його дружини Ганни Луцької у розмірі 70 зл. на половині свого маєтку у Кульчицях	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 63, c. 1425-1426
Кульчицький Гавич	1626	Яцько Кульчицький засвідчив у перемишльському гроді завдання ран отриманих від Костя Кульчицького і Леся Кульчицького Гави (Hawa)	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 346, c. 2355
Кульчицький Грицинич	1597	Васько Кульчицький Міськович позвав до суду Лучку Кульчицького Грицинича (Hryczynicz) Івашковича з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 313, c. 1025-1026
Кульчицький Губяк	1628	Гринь і Лука Кульчицькі заставили за 8 злотих Федькові Кульчицькому Міхалковичу загін поля у місцевості Засув’є між межами Яця Губина (Hubin) і Гриця Кульчицьких	ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. О.Чоловського, оп.1, спр. 37/І, с. 72
Кульчицький Густ	1600	Васько Кульчицький Густ (Hust) відступає половину свого маєтку в с. Кульчицях брату Іванові Кульчицькому Костьовичу	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 65, c. 626-628; ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. О.Чоловського, оп.1, спр. 37/І, с.18.
Кульчицький Дашинич (Дашкович)	1568	Іван Кульчицький Дашкович (Daskowicz) оскаржив Яцька Кульчицького Стецьовича з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп.1, спр. 287, c. 683
Кульчицький Дашинич Гнида	1649	Сенько Кульчицький Гнида(Hnida) – учасник попису шляхти, прибулої на посполите рушення	Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 62
Кульчицький Дашинич Окопський	1710	Андрій Кульчицький Дашинич відступив Петру Кульчицькому Костику певні земельні частки, що між межами Петра Кульчицького Дашинича Окопського (Daszynicz seu Okopski) та вказаного Андрія,	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп.1, спр. 220, с. 408
Кульчицький Жигайло	1601	Лукаш Кульчицький відступив Івану Кульчицькому Жигаловому сину (Zyhalowemu sÿnowi) 18 ліктів поля, званого Купина, в Кульчицях	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп.1, спр. 66, с. 831-833
Кульчицький Жигайло Смук	1649	Федір Кульчицький Смулік (Smulik) – учасник попису шляхти, прибулої на посполите рушення	Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 61
Кульчицький Климович	1593	Тахна, дружина Гриця Кульчицького Климовича (Klimowicz), звинувачує у побитті Яця Кульчицького Тимковича	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 309, c. 899
Кульчицький Колодчак	1620	Яцько Кульчицький Колодка (Kołodko) дозволяє своєму сину Федьку записати посаг його дружини на батьківському маєтку у с.Кульчицях	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 90, c. 1800-1801
Кульчицький Костик	1652	Маруся Кульчицька, дружина Стефана Кульчицького Костика (Kostik) відступає Павлові Кульчицькому Кульчику свої права на 150 злотих, записаних її батькові у вигляді застави на певних маєтностях в Кульчицях якимось Іваном Кульчицьким	ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. О. Чоловського, оп. 1, спр. 37/І, с. 112.
Кульчицький Макарович	1782	Павло Кульчицький Макарович підтвердив своє шляхетське походження у Львівському земському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 134
Кульчицький Поливка	1580	Іван Кульчицький Горейда позиває Яцька Кульчицького Половку (Polowko) з приводу шкод, заподіяних підданим позваного, та недопущення до судового процесу із цим підданим	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 279, c. 180-181
Кульчицький Сметанка	1556	Микита та Стась Унятицькі позивають Ігната, сина покійного Андрія Кульчицького Сметанки (Ssmiothanka), з приводу спадку своєї баби з роду Кульчицьких	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 269, c. 49
Кульчицький Сметанка Ручка	1600	Сенько Кульчицький Тарасович звинуватив Грицька Вачинича та Іванка Сметанчича Ричку (smiotanczÿczRiczka) Кульчицьких у завданні тілесних ран	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, c. 368-369
Кульчицький Тарасович	1545	Василь, син Василя Тараса (Tharosz) Кульчицького оскаржив Дашка, сина Миська Кульчицького з приводу побиття	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 266, c. 787
Кульчицький Тарасович Гут	1649	Мисько Кульчицький Гутів (Gutow) – учасник попису шляхти, прибулої на посполите рушення	Akta Grodzkie i Ziemskie, Lwów, 1911, t. XXI, s. 62.
Кульчицький Тарасович Мелькович	1628	Стець Свирид, син Луки з Кульчиць, заставив Павлу та Іоану Кульчицьким Мельковичам (Mielkowicz) за 500 марок всю свою земельну частку у с. Кульчицях	ЛНБ ім. В. Стефаника. Відділ рукописів, ф. О.Чоловського, оп. 1, спр. 37/І, с. 21.
Кульчицький Тарасович Хапка	1619	Станіслав Уруський, Пашко Кульчицький Стеців син і Дучка Кульчицький Грицинин син Івашкович визначають своїми пленіпотентами у Перемишльському гроді Павла Кульчицького Хапку (Habka) і Василя Кульчицького Бречку	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 336, c. 722-723
Кульчицький Тарасович Шумило	1608	Павло Погорецький відступає Міськові Кульчицькому Шумило (Szumiło) одну четверту маєтку в Кульчицях, отриманого після смерті брата Васька Погорецького	ЛНБ ім. В. Стефаника, відділ рукописів, ф. О. Чоловського, оп. 1, спр. 37/І, с. 49.
Кульчицький Тулук	1652	Стефан Кульчицький Волчек від себе та Івана, Михайла, Івашка і Сеня Кульчицьких з одного боку, та Павло Кульчицький Тулук (Tułuk) від себе та своїх синів взаємно квитують один одного	ЛНБ ім. В. Стефаника, відділ рукописів, ф. О. Чоловського, оп. 1, спр. 37/І, с. 113
Кульчицький Цмайло	*1613	Миколай Кульчицький Цмайло (Smayło) записав дружині Насті Волошиновський посаг у розмірі 100 зл. на половині своїх маєтків	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 77, c. 185-186
Кульчицький Чопик	1671	Базилій Яворський Ісипович квитував братів Базилія і Симеона Кульчицьких Чопів(Czopy) з судового процесу в Перемишльському гроді з приводу побиття позивача	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 125, с. 219-220
Кульчицький Шелестович	1602	Іванко Кульчицький Петрович квитує Миська Кульчицького Шелеста (Slelest) Івановича за повернуті 150 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 318, с. 437
Кульчицький Штокайло	1626	Яць Кульчицький Тарасович оскаржив у Перемишльському гроді Яцька Вачинича Гриньового сина Штокалова (Słokałow) та інших Кульчицьких з приводу побиття його матері Анни Кульчицької	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 345, с. 787
Лісковацький Михалів	1782	Михал, Андрій, Шжегож, Ян, Ян, Єжи, Андрій, Францішек, Андрій Лісковацькі Михайлові (Michałowię) підтвердили своє шляхетське походження у Перемишльському гродському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 144
Літинський Піскорович	1581	Ярош Літинський, син покійного Васька Літинського Піскора (Piskorz), засвідчив у Перемишльському гроді завдання собі тілесних ушкоджень невідомими особами	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 297, с. 666
Лопушанський Гемуйнович	1782	Міхал, Самуель, Олександр, Єжи, Антон, Базилій, Міхал, Степан і Ян Лопушанські з Комарник Гемуйновичі (Giemujnowic) підтвердили своє шляхетське походження у Перемишльському земському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s 150
Лопушанські Гомичі	1532	Станіслав Одровонж, самбірський староста, дозволяє учтивому Процеві Гомичу (Humicz) з Комарників осадити нове село Лопушанку на волоському праві і надає йому князівство в новозаснованому селі	Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України. Ч. 1-2 (1531-1574 рр.) // Записки НТШ, 1905, т. 63, № 82.
Лужецький Зиків	1782	Міхал, Андрій, Базилій, Лукаш Лужецькі Зикові (Zikow) підтвердили своє шляхетське походження у Бузькому земському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 155
Луцький Антонович	1604	Прокіп Луцький оскаржив у суді Васька Луцького Антоновича (Antonowicz) та інших з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 320, с. 1430
Луцький Вадяк	1626	Стефан Луцький Вадяк (Wadziak) засвідчив у Перемишльському гроді завдання собі ран, отриманих від Михайла Білинського Слотиловича і Павла Луцького Щербака	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 345, с. 1201
Луцький Дашкович	1554	Оришка Луцька позивала Федька Луцького Дашковича (Daskowicz), який взяв на поруки Станіслава Білинського Чернеця. Останній не повернув борг позивачці	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 268, c. 744-745
*Луцький Ігнатович	1550	Стецько Луцький Глібкович відступив свої права на частку, отриману від Марухни Майницької, Стецьку Луцькому Ігнатовичу (Ihnatowicz)	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 14, c. 183-184
Луцький Одинак	1590	Петро Добрянський Процевич дарував Сенькові Луцькому Телці та Стецькові Луцькому Єдиначику (Jedinaczek) всю своє земельну частку у с. Луці.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 50, c. 275-277
Луцький Телькович (Тильчак)	1571	Роман Майникович уступив свої права на частку в с.Білині, отриману у вигляді застави від Полахни Майницької, Сенькові Луцькому Телці (Thelka)	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 24, с. 941-942
Луцький Щерб’як	1607	Іван Винницький Дашкович та його дружина Анна Кунашова демонстрували в Перемишльському гроді тілесні ушкодження, завдані Процем Луцьким Щербою(Sczerba), Васьковим сином та його дружиною Марусею Луцькою та сином Антоном Луцьким	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 323, с. 1152
Любенецький Глода	1782	Степан, Йозеф, Ян Любенецькі Глоди (Hłoda) підтвердили своє шляхетське походження у Галицькому гродському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 146
Любенецький Літванович	1589	Дмитро Рисинок та Іван і Івашко Литвинчата (Litwincząt) – власники 2 ланів у Любимцях Стрийського повіту Перемишльської землі	Źródła dziejowe, tom XVIII, cz. 1 . Jabłonowski Alexander. Polska XVI wielu pod względem geograficzno-statystycznym. Tom. VII, część 1: Ziemie Ruskie. Ruś Czerwona, 1902, s. 41
Матківський Барзейович	1596	Іван Матківський Ігнатович Барза (Bierza) оскаржив Іллю Матківського Стецьковича Леськовича з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 312, c. 1482
Матківський Бліщович	1580	Лесько Матківський Бліщ (Blescz) згаданий у зв’язку з оскарженням його сином Стецьком Леськовичем Андрія Матківського з приводу побиття	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 296, c. 528
Матківський Будзевич	1592	Васько Матківський Буч (Bucz) оскаржений Павлом Білинським з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 308, c. 787
Матківський Богушович	1596	Федько-старший Матківський Богуш (Bogisz) відступає Федькові- молодшому Матківському Богушові стаю поля в с. Маткові	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 62, c. 245-247
Матківський В’язулич	1562	Івашко Матківський В’язулич (Vyassovÿcz) відступає сину Олексі свої права у процесі з Братковськими стосовно своєї земельної частки у сс. Братковичах, Наньові тощо	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 285,c. 562
Матківський Гагулович	1591	Олекса Матківський Файович дарував Масьові, Костеві, Яцькові і Хомі Матківським Гахлов’ятам (Hachlowiethom) 8 прутів ріллі в Мохнатому	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 53, c. 179-181
Матківський Гориздрович	1623	Яцько Матківський Молчанович дарував Михайлові Матківському Ориздровичові (Orizdrowcowi) 6 прутів і 4 ліктя поля у Маткові	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 95, c. 1613-1617
Матківський Грегерович	1620	Яцько Матківський Гаюлович заставив Петру Матківському Григеровичу(Grygierowic) 3 ютрини поля у с. Маткові за 30 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 91, c. 1442-1445
Матківський Гриневич	1596	Яцько Матківський Гриньович (Hryniowiecz) – учасник нападу на Стефана Чернецького, здійсненого в с. Гусному групою Матківських	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 312, c. 690-693
Матківський Зайончкович	1624	Петро Матківський відступив Грицю Матківському Зайончковичу (Zaiączkowicz) свої права на дві ютрини поля в Маткові, заставлені йому Іваном Матківським Ференцовичем за 20 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 95, c. 581-584
Матківський Каприєвич	1605	Павло і Гриць Матківські Дуньков’ята позвали до суду Івана і Федька Каприйовичів та Яцька Капрея (Kaprei), синів і батька, Матківських з приводу нападу та завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 321, c. 358-359
Матківський Кобильневич	1588	Васько Матківський Кобилка (Kobelka) звинувачений Іваном Павловичем у викраденні худоби	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 304, c. 746-747
Матківський Кунторович	1575	Сенько Матківський Кунтур (Kunthur) відступає свою земельну частку в с. Жупаньому Миколаю Тарло	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 33, c. 39-40
Матківський Малишович	1583	Іван Матковський Масьович заставив Івану Матківському Малишовичу (Maliszowicz) за 21 зл. половину дворища у с. Маткові	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 41, c. 49-50
Матківський Миклашевич	1603	Іван і Михалко Матковські визнали борг Ігнату Матківському Миклашовичу (Miklaszowicz) у розмірі 24 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 69, c. 509-510
Матківський Скібанович	1583	Петро Матківський Скібан (Skiban) оскаржений Яцьком Матківським Ляхом з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 299, c. 1785-1786
Матківський Тимкович	1568	Федько Матківський Тимкович (Tymkowycz) заставив Івану Комарницькому Дубцю за 20 зл. поле в с. Маткові	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 25, c. 660-661
Матківський Чучепкович	1604	Федько Матківський Чучепкович (Czuczabkowicz) звинувачений Костем Матківським у викраденні коня	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 320, c. 1746
Матківський Федашкович	1624	Васько Матківський Масьович дарував Івану Матківському Федашковичу(Fedaszkowic) маєтки, отримані у спадок від покійного Дмитра Матківського	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 95, c. 1950-1952
Матківський Шипович	1596	Зізнання возного про введення Романа і Олекси, синів покійного Андрія Матковського Шиповича (Sipowicz) у володіння маєтності Костя Матковського, що у с. Маткові	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 312, с. 1079-1080
Монастирський Андрійович (Єнджейкович)	1601	Василь та Федько Монастирські Андрійов’ята (Andreiowięta) позвані разом з іншими співвласниками сс.Урожа, Заріччя, Лопушної Василем Винницьким Антоновичем з приводу несплати 2000 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 317, с. 1170
Монастирський Валагін	1671	Миколай Рембертовський, адміністратор війтівства у Підбужі Самбірської економії квитує Федора Монастирського Валагеніва (Wałageniow), Якима Монастирського Валагеніва та інших з судового процесу у справі нападу Монастирських на слуг Северина Погрошевського, посесора війтівства, у корчмі села Підбужа	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 125, c. 905-906
Монастирський Ватушкович	1574	Грицько, Яцько, Дмитро, Юрко Монастирські Ватушиновичі (Wathuszÿnowiczowie) звинуватили й засвідчили перед возним Перемишльського гроду завдання шкоди Андрієм Монастирським Конем, а саме – знищення 50 кіп ячменю й поорання поля	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 291, c. 767
Монастирський Петрович	1567	Хома Монастирський Петрикович (Petrikowicz) оскаржив Андрія Монастирського Рашковича за завдання тілесних ран	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 287, c. 114-115
Нановський Олександрович	1725	Стефан Височанський Петрушевич дарував Теодорові Нанівському Олександровичу (Alexandrowicz) чверть поля у Висоцькому Верхньому	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 164, с. 1236-1239
Ортинський Куспряк	1681	Петро і Базилій Чернецькі з одного боку та Іван Куспряк (Kuspriak), Лука, Михайло Ортинські – з іншого, взаємно квитували один одного з судового процесу	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 136, с. 545
*Ортинський Лебідь	1532	Михайло Шептицький позвав до Перемишльського суду Івана Ортинського Лебідя (Lebyed)	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 615, c. 305
Паславський Жид (Жидикович)	1608	Іван Пацлавський Упир звинуватив Федька Пацлавського Жида (Zyd) у викраденні коня	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 324, с. 1620-1621
Паславський Попкович	1608	Іван Пацлавський Попкович (Popkowicz) разом з возним та Себестіаном Незабитовським присутній при огляді шкод, заподіяних Іваном Пацлавським Дмитровичем, Грицем Пацлавським Івановичем Федьку Пацлавському Дмитровичу у с. Пацлав	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 324, с. 1599-1600
Підгородецький Бичкович	1629	Іван Підгородецький Бичко (Byczko) з сином Лесем та іншими Підгородецькими визнали своїм пленіпотентом у перемишльському городсбкому суді Миколая Борковського	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 348, с. 498
Підгородецький Дорошевич	1577	Яцько Макогонович, Роман Хичович, Івашко Чикович, Марко Старович, Калин Олексович, Васько Дорошович (Doroszowicz) Підгородецькі дарували Петру Татомиру і Яцьку Уруському дві чверті поля у Підгородцях	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 34, с. 255-256
Підгородецький Кармазин	1608	Гаврило Корчинський Олешкович відступив Іванку Карамазину (Кaramanowicz) Болоховському свою земельну частку у с. Корчині	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 73, с. 356-358
Підгородецький Макогон	1577	Яцько Макогонович (Makohonowicz), Роман Хичович, Івашко Чикович, Марко Старович, Калин Олексович, Васько Дорошович Підгородецькі дарували Петру Татомиру і Яцьку Уруському дві чверті поля у Підгородцях	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 34, с. 255-256
Підгородецький Мазевич	1668	Андрій Підгородецький Мазевич (Mazewicz) присутній при даруванні земельної частки Магдаленою Радиловською Григорію Підгородецькому Бичковичу у с. Підгородцях	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 404, с.294
Попель Брошньовський	1551	Федько Попель Колодруб дарує Сцибору, Іліашу, Івану і Лавру Попелям Олехновۥятам та Іліашу і Павлу Попелям Брошньовським (Broszniowskym), Панасу Попелю Мальовичу (Malowycz) та іншим представникам роду Попелів половину маєтку в с. Котів, набуту від Сигизмунда Попеля Платковича	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 16, с. 92
Попель Грицалович	1604	Іван Попель Грицилович (Grycziłowicz) дарував Якиму, попу в с. Опаках, 2 прути поля, розміщених на так званому долішньому краї у с. Котові	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 70, с.1511-1514
Попель Гунчак	1559	Зізнання возного про вручення позову Яцьку Попелю Мальовичу, прозваному Гунька(hunka), з приводу вбивства Васька Попеля Лехновича	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 29, с. 286
Попель Думич	1579	Васько Попель Кунашович Петелчич засвідчив перед Перемишльським гродом завдання ран Климом Попелем Стиборовичем Думою (Duma)	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 295, с. 1515-1516
Попель Зозуля	1618	Іван і Максим Попелі Зозулі (Zezule) позвані до Перемишльського гроду як співучасники вбивства Павла Кульчицького Сметанки	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 335, с. 1987-1988
Попель Кіселевич	1591	Мелько, Роман, Павло Попелі Кісельовичі (Kisielowiczow) разом з іншими членами роду Попелів здійснили акт розподілу маєтків у сс. Попелях та Котові	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 53, c. 285-290
Попель Кіщак	1600	Яць і Петро Попелі Вахновۥята дарували Роману Попелю 9 прутів поля в Попелях, розташованих між межами з одного боку Попелів Кіщат (Kiszczath), з іншого - Попелів Степановۥят	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 65, c. 459-460
Попель Колодруб	1492	Сенько Попель продав Петрові Колодрубовичу (Golodrubovycz) три чверті поля в Попелях за 20 гривень	Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej z Archiwum t.zw. Bernardyńskiego we Lwowie, wydane staraniem Galicijskiego Wydziału krajowego. Lwów, 1904. Т.XVIII. № 2310
Попель Ластовчак	1607	Сень Попель Грицькович Бернатович дарував Грицю Попелю Кальчевичу Ластовці (Łastowcze) 10 прутів поля у с. Котові	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 72, с. 152.154
Попель Малевич	1494	Улька Попель визнала борг Васькові Попелю Мальовичу (Malovycz) у розмірі 6 гривень, під які заставила півлану	Akta Grodzkie i Ziemskie z czasów Rzeczypospolitej z Archiwum t.zw. Bernardyńskiego we Lwowie, wydane staraniem Galicijskiego Wydziału krajowego. Lwów, 1904. Т.XVIII. № 2304
Попель Олешкович	1551	Федько Попель Колодруб дарує Сцибору, Іліашу, Івану і Лавру Попелям Олехновۥятам (Oliechnowiatha) та Іліашу і Павлу Попелям Брошньовським, Панасу Попелю Мальовичу та іншим представникам роду Попелів половину маєтку в с. Котів, набуту від Сигизмунла Попеля Платковича	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 16, с. 92
Попель Петрикач	1782	Яцек Попель Петрикач (Petrykacz) підтвердив своє шляхетське походження у Перемишльському гродському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 200
Попель Романович	1590	Яцько Уруський Козарович визнав борг Івану Попелю Романовичу (Romanowicz) у розмірі 50 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 56, с. 614-615
Попель Салович	1595	Анна, дружина Федька Білинського Сеничина звинуватила Андрія Попеля Салевича (Salewicz) у завданні тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 311, с.1366
Попель Степаняк	1581	Іван Попель Степанович (Stephanowicz) записав своїй дружині Марухні Попель 60 зл. посагу на половині своїх маєтків	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 38, с.1785-1786
Попель Фединчак	1586	Дмитро Унятицький заборгував Марухні, дочці Андрія Попеля Фединчака (Fedynczak) 60 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 46, с.433-434
Попель Хвостик (Хостяк)	1552	Васько Попель дарує Миську Попелю Хвосту (Chwosth) півпрута поля в с. Попелях	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 17, с. 37-38
Семаш Дриневич	1521	Сигизмунд І, польський король, зберігає за Семашем Дриньовичем (Drinyowicz)володіння земельної частки у с. Ваневичі, отриманої ще його батьком Васьком Дриневичем від короля Казимира	Matricularum Regni Poloniae Summaria, excussis codicibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservatntur / Ed. Th. Wierzbowski. Varsoviae, 1910, Pars IV, Vol. 1. № 3925
Семигиновський Лущ	1800	Антон, Міхал, Якуб, Теодор Семигинівські Лущі (Łuszcz) підтвердили своє шляхетське походження у Відділі Станів	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 330
Середницький Семашович	1709	Базилій Терлецький Шимкович заставив Андрію Смеречанському Шемашковичу (Siemaszkowicz) пів ріллі двірської, що в осідку у с. Либохова за 100 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 220, с. 114
Смеречанський Лесьович	1630	Михайло Терлецький заставив Роману Смеречанському Лесьовичу (Lesiowic) Дашківське дворище за 100 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 100, с. 192-193
Сілецький Джурдж	1517	Федько Джурдж (Dzurdz), чоловік шляхетної Олени з Сільця, власниці поля "Рудничка", отриманого від Беати Одровонж	MatricularumRegniPoloniaeSummaria, Pars. IV, vol.1, nr 2633
Сілецький Шкребетич	1569	Іван Сілецький Шкребетич (Skrebeczÿcz) оскаржив Федька Сілецького Джурзя з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 288, c. 118
Созанський Ворона	1549	Павло Созанський Ворона (Wrona) оскаржений Яцьком Яменським з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 25, c. 254
Созанський Ворона Волко	1679	Матковські Заяцьковичі звинуватили Андрія і Михайла Созанських Волків (Wołk) у наїзді та побитті	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 428, с. 2508
Созанський Ворона Місік	1680	Марина, вдова покійного Іллі Бачинського, заставила Івану Созанському Мисичку, сину Петра Созанського Місіка (Misik), півчверті ріллі у с. Созані за 250 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 135, с. 196-1929
Созанський Гуйтинович	1609	Анна Созанська Фашулова, в першому шлюбі дружина покійного Романа Созанського Гутина (Huthin), а в другому – Федька Коблянського Міськовича, квитувала свого сина від першого шлюбу – Грицька – з суми 150 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 325, c. 893-894
Созанський Лютий	1726	Базилій Созанський Лютий (Luty) відступив Олександру Грабовському четверту частину ріллі в Сеньовській частині, що у с. Созані	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 164, c. 2619-2621
Созанський Фашула	1569	Іван Созанський Фашула (Fassula) оскаржений Романом Сілецьким Клецьковичем з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 288, c. 453
Стебницький Голодзяк	1782	Йозеф і Бальтазар Стебницькі Голодзяки (Hołodziak) підтвердили своє шляхетське походження у Перемишльському гродському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 239
Стрільбицький Данилович	1782	Cамуель Стрільбицький Данилович (Danyłowicz) підтвердив своє шляхетське походження у Львівському земському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 243
Стрільбицький Михалкович	1671	Король Михайло Вишневецький дозволив Захарії Стрільбицькому відступити свої права на частку війтівства у с. Стрільбичах, розміщену між межами Радя Стрільбицького та Базилія Стрільбицького Михаловича (Michałowicz), Яну Стрільбицькому і Яну Стрільбицькому Ревковичу	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 125, с. 1950-1954
Ступницький Васькевич	1735	Єжи Ступницький Васькевич (Waszkieiwcz) – депутат Вишенського сеймику	AktaGrodzkie i Ziemskie… z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego w dalszym ciągu Wydawnictwa fundacyi Al. Hr. Stadnickiego. Lwów, 1928. T. 23. Lauda sejmikowe wiszeńskie, lwowskie, przemyskie i sanockie 1731-1772, s. 130
Ступницький Ломець	1782	Cтепан Ступницький Ломець (Łomiec) підтвердив своє шляхетське походження у Львівському земському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 244
Ступницький Мишкович	1583	Іван Ступницький Мишко (Misko) заставив Івану Ступницькому Корбелю ріллю на “Масьовій горі” у Ступницькій Волі за 2 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 49, c. 1733-1735
Ступницький Міськевич	1782	Дмитро, Олександр, Станіслав Супницькі Міськевичі (Miskiewiwcz) підтвердили своє шляхетське походження у Львівському земському суді	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 244
Ступницький Сатурнус	1629	Іван Ступницький Сатурн (Saturn) квитував Теодора Копистинського зі сплати 266 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 348, с. 1073-1074
Терлецький Заневич	1593	Іван Терлецький Заньович (Zaniowicz) записав Анні Терлецькій, своїй дружині, 100 зл. віна і 100 зл. привінку на половині своїх маєтків	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 57, с. 894-895
Терлецький Міськович (Ниськович)	1609	Яцько Терлецький Міськович (Miskowicz) через возного вніс скаргу до Перемишльського гроду проти Лехна і Леська Терлецьких з приводу кривавих ран, завданих підданим Яцька	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 325, с.106
Терлецький Петрилович	1582	Грицько Терлецький Петрилович (Petrÿlowicz) засвідчив у Перемишльському гродському суді рани, завдані Васьком Терлецьким Макаровичем	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 299, с. 526-527
Терлецький Прокопович	1612	Галко Терлецький Прокопович (Prokopowicz) оскаржив у Перемишльському гроді Павла Нанівського з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 328, с. 1005-1006
Терлецький Прокопович Каплун	1687	Микола Лісковацький разом з братами оскаржив Базилія і Михайла Терлецьких Прокоповичів Каплуників (Prokopowicze als Kapłuniki) з приводу безпідставних претензій та вимагання сплати вигаданого боргу	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 446, с. 2612-2613
Терлецький Савчич	1569	Павло Терлецький Петрович заборгував СтецьковіТерлецькому Савчичу (Szawczycz) 110 зл., під які заставив 2 кметів у с. Либохова	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 36, с. 201-203
Терлецький Петричак Савчич	1725	Андрій Терлецький Петрик, інакше Савчич (Petryk alias Sawczycz) відступив всі свої маєтки у сс. Терло і Росохи сину Семену Терлецькому Петрику	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 164, с. 1336-1339
Терлецький Шимкович	1535	Лаврентій, перемишльський владика, визнав отримання 450 зл. від Сенька Юровського, Яцька попа, Івана Шимковича (Symkowycz), а також Романа і Лехна, дідичів з с. Терла	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 12, с. 57
Турянський Бучич	1568	Федько Турянський Бучович (Buczowicz) оскаржений робітним Стецьком з Топільниці з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 287, c. 552
Турянський Каханович	1557	Лехно Турянський Кахан (Kuhan) звинувачений Миколаєм Тарло у незаконному стягненні належного М. Тарлу мита у с. Кривка	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 269, c. 505
Тустанівський Гвоздяк	1626	Васько Тустанівський Гвоздович (Chwozdowic) звинувачений разом з Іваном Попелем Шепиком у вбивстві Анни Монастирської, дружини Ілька Тустанівського	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 345, с. 1347-1348
Тустанівський Коткович	1612	Федько Чоловський Грицькович відступив Прокопу поповичу чверть поля, розташованого в Тустановичах між межами Васька Тустанівського Котковича (Kotkowicz) і Івана Тусанівського Тютковича	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 76, c. 202
Тустанівський Котонос (Котоносович)	1600	Павло Попель Хвостович квитував Івана Тустанівського Котоноса (Kotonos) зі сплати 40 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 65, с. 700-701
Унятицький Дмитрович	1600	Анна Гординська, дружина Івана Унятицького Дмитриковича (Dmitrikowicz), зреклася своїх прав на батьківські маєтки на користь свого батька Васька Гординського	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 65, с. 1425-1426
Уруський Губа (Губۥяк)	1609	Іван Уруський Губа(Huba) заставив певну земельну частку в Урожі Яворському	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 74, с. 1494-1496
Уруський Дмитрикович	1581	Федько Уруський Дмитрович (Dmitrowicz) позваний Федьком Уруським Маликовичем з приводу зламання шаблі	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 280, c. 175
Уруський Корба Побіденчак (Одемчак)	1601	Павло Тустановський Сенькович квитує Івана Уруського Обіденку (Obedenka) за 30 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 317, c. 470-471
Уруський Корбльович (Корба)	1537	Іван Урозький Корбель (Corbel) позвав до Бальтазара Глови з приводу сплати 3 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 262, c. 856
Чернецький Головачик	1673	Прокіп Ільницький Скобович оскаржив синів покійного Івана Чернецького Головатого (Hołowaty) та інших зприводу нападу на свій двір та побрання рухомого майна і худоби	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 415, с. 1767
Чернецький Лонтик	1809	Ілля, Ян, Данило Чернецькі Лонтики (Lontyk) підтердили своє шляхетське походження у Відділі Станів	Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. Lwów, 1857, s. 322
Яворський Бальович	1580	Сенько, Гриць, Васько, Федько, Мелько Яворські Бальов’ята (Balÿowietha) – учасники розподілу маєтку в сс..Яворі і Турці разом з Яворськими Ігнатовичами, Іванковичами тощо	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 38, c. 105-107
Яворський Бобронич	1600	Яцько Білинський квитував Дмитра Яворського Бобронича (Bobronicz) за повернення 17 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, c. 150
Яворський Голдич	1599	Грицько Яворський Петрашович квитував Івахна Яворського Дмитровича Голду (Golda) за повернення 200 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 315, c. 190
Яворський Голдич Ворончак	1687	Теодор Попель зі Ступниці звинуватив шляхту с. Сілець, серед них і Петра, Михайла, Івана Ворончаків (Woronczaki) у зруйнуванні власного млина та греблі	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 445, с. 991-994
Яворський Горошкович	1576	Іван Яворський Горошкович (Halaszkowicz) позваний Іванком Яворським Андрійовичем з приводу недопущення до судового процесу зі своєю підданою, звинуваченою у несплаті 2 зл. позивачу	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 277, c. 224
Яворський Давидович	1563	Грицько Яворський Давидович (Dawidowicz) оскаржив Сенька та Михайла Турецьких за заподіяні шкоди	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 285, c. 780
Яворський Дубик	1603	Васько Яворський Файович квитує Тимка Яворського Дубовича зі сплати 35 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 319, c. 507-508
Яворський Зубович	1588	Грицько, Стець, Сенько, Олекса Яворські Давидовичі звинуватили Тимка Яворського Зубовича (Zubowicz) з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 304, c. 1512-1515
Яворський Ігнацевич	1575	Яцько Яворський Ігнатович (Iсhnatowicz) отримав цесію від Дмитра Яворського на півдворища в Яворі, заставлене Миськом Яворським за 30 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 33, c. 681-682
Яворський Косачович	1594	Петро Яворський квитував Грицька Яворського Козачовича (Kozacowicz) за повернення 20 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 310, c. 375-376
Яворський Котарбич	1584	Грицько Пришляк з Турки уступає Івану, Васькові, Тимкові Яворським Котарбичам (Kotharbiczom) певну частку в с.Турці	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 43, c. 532-533
Яворський Леневич	1668	Григорій Яворський Леньович (Leniowicza) – свідок у справі між війтами волосянськими з с. Великої Волосянки Самбірської економії	НБ ЛНУ. Відділ рукописів, Архів cамбірської економії, спр. 520/ІІІ, Арк. 558зв.-559
Яворський Лискович	1577	Іван Яворський Лискович (Lyskowicz) заставив Івану Яворському за 27 зл. півдворища у с.Яворі	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 35, c. 154-156
Яворський Мартич	1593	Священик Андрій Яворський Мартич (Martycz) – учасник розмежування між співвласниками сс. Ільника та Мельничного	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 309, c. 1627-1679
Яворський Мірейович (Мірович)	1606	Федько, син Івана Яворського Міри(Mira) Давидовича заставив Онофрею Топольницькому третину дворища у с. Явора за 80 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1. cпр. 72, с. 745-748
Яворський Острашович	1584	Васько Яворський Остреш (Ostresz) оскаржений Сеньком Турянським за побиття його підданим Івашком Трушевичом того ж Турянського	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 300, c. 45
Яворський Петрашович	1579	Грицько Яворський Петрашович (Petrassowicz) разом з кількома Яворськими Грицьковичами, Васьковичами, Юрковичами звинувачений у неповерненні 45 зл. Яцьку Яворському Іванковичу	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 278, c. 957-958
Яворський Піркович (Пиркевич)	1617	Іван Ільницький Скобич заставив Івану Турецькому Михайловичу певні маєтності у Мельничному розташовані поряд із землевласністю Івана Яворського Перки (Pіrkа)	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, cпр. 87, c. 394-396
Яворський Пішкович (Піскевич)	1534	Михайло Яворський Піший(Piesi)– учасник розмежування маєтків Петра Кміти та шляхти Явори, Турки та Ільника	Stadnicki A. O wsiach tak zwanych wołoskich na północnym stoku Karpat. – Lwów, 1848. – S. 33 (Nr 4)
Яворський Романович	1551	Андрій Яворський Романович (Romanowicz) заставив Дмитру Яворському за 18 зл. двох кметів та поле у с. Яворі	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 16, c. 114-116
Яворський Червакович	1619	Сини покійного Стеця Яворського Шмигеля квитували з материнських маєтків Олексу Яворського Черваковича (Czerwakowyc) і Івана Яворського Хоминого сина	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 336, c. 204
Яворський Червакович Худа	1687	Ян Яворський Худа (Chuda) разом з іншими власниками с. Сільця звинувачений у зруйнуванні млина Теодора Попеля та побитті його дружини – Анни Гошовської	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 445, с. 991-994
Яворський Цибович	1583	Іван Яворський Слонинка відступив Павлу Цибу (Czib) свою частку в с. Турка	ЦДІАУЛ, ф. 14, оп. 1, спр. 43, c. 436-440
Яворський Файович	1592	Стецько Яворський Грицькович квитує Стеця Яворського Файовича (Faiewicz) зі сплати 20 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 308, c. 255
Яворський Шустейович	1584	Яцько Яворський Салігович звинуватив Федора Яворського Шустея (Szustey) з приводу неповернення 70 зл.	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 300, c. 117-118
Яворський Юсипович	1600	Андрій Федькович, слуга Іллі Гошовського, оскаржив у Перемишльському гроді Сенька і Павла Яворських Юсипов’ят (Jsipowietha) з приводу завдання тілесних ушкоджень	ЦДІАУЛ, ф. 13, оп. 1, спр. 316, c. 1069-1070

Ihor Smutok. Materials on history of nicknames origin of noble families in the Peremyshl' province (the XVth - XVIIIth centuries). The article is devoted to the first references of nicknames with which gentry from the Peremyshl' province were legitimated in the Austrian government institutions at the end of XVIIIth – beginning of XIXth centuries. Most of them date back to the XVIth – first third of the XVIIth centuries. The author believes that it is related to such subjective factors as gentry 's attempts to get confirmation of the privileged status as soon as possible. Thus, mostly chosen were the nicknames which appeared a long time ago, were used by several kin generations and more frequently occured in the documents of the XVI – XVIIIth centuries. In addition, the data presented in the article highlight the history of circulation of nicknames among minor gentry of the Peremyshl' province and support historical and genealogical searches.

Генеалогічні записки Українського гкральдичного товариства. - Львів, 2004. - Вип. IV. - С.23-32.

2 Бучко Р. Дрібна шляхта Прикарпаття на зламі XVIII - XIXст. (за метричними книгами ЦДІА України у Львові) // Шоста наукова геральдична конференція (Львів, 27-29 березня 1997 року). Матеріали. Львів, 1997. - С. 108.

3 Там само. - С. 108. Автор наводить дані з парафіяльних метрик інших шляхетських сіл, однак вживає термін "прізвища". Можливо, йдеться все-таки про прізвиська, адже такої кількості шляхетських прізвищ, наприклад, в Росохах – 84, або у Попелях – 66, не могло бути. За даними К. Слюсарека, загальна кількість шляхтичів у Росохах становила: у 1790 р. – 219 осіб,у 1807 р. – 296, у 1816р. – 299, у Попелях – у 1807 р. – 69, 1816 – 81, 1824 – 79 (ŚlusarekK. DrobnaszlachtawGalicji 1772-1848. – Kraków, 1994. – S. 212, 217). Отже, за даними Р. Бучка співвідношення, як він висловлюється, прізвищ, згаданих в метриках, й прізвищ, що потрапила до “Почту…”, було таким: у Росохах 84 – 30, у Попелях 66 – 23, у Созані 58 – 20, у Терлі 50 – 17, у Блажові 41 – 16, у Комарниках 32 – 4, у Висоцькому Вижньому 32 – 8, у Ступниці 36 – 5, у Лаврові 20 – 7, у Страшевичах 23 – 3, у Ясениці Замковій 13 – 3, у Витвиці 17 – 4, у Лопушниці 43 – 13 (Бучко Р. Дрібна шляхта Прикарпаття … С. 108)

4 Бучко Р. Дрібна шляхта Прикарпаття … С. 108.

5 Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. – Lwów, 1857. – S. 325. Marcinek R., Ślusarek K. Materiały do genealogii szlachnty galickiej. – Kraków, 1996. – Cz.1: A-K. – Nr 1511.

6 Наприклад, заповітОлександраМатківськогоГриневича 1791 р. середродичівтасусідівостанньогозгадує: ЯнаМатківськогоПестурового, ТомашаМатківськогоГошака, ЕліяшаІльницькогоДовганьового, СтефанаБілинськогоФерцина, ЯнаЯворськогоГусакового (Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів. – Ф. 141. А. Чоловський. – Оп. 3. – Спр. 323. – Арк. 13-14зв.). Парафіяльні метрики сс. Маткова, Мохнатого кінця XVIIІ ст. додатково повідомляють про Олександра Матківського Тура, Івана Матківського Чловачкового, Яна Матківського Починого, Івана Комарницького Мриклада, Івана Матківського Костіва, Івана Матківського Миклашевича Феніва, Івана Матківського Самусьового, Івана Височанського Малюка, Ільницьких Кекошів (ЦДІАЛ у м. Львові. – Ф. 201. – Оп. 4а. – Спр. 2307. – Арк. 1-3зв.). Зайве говорити, що жодне з цих прізвиськ шляхти с. Маткова не потрапило до шляхетських легітимацій.

7 Наприклад, з-поміж згаданих Ільницьких із с. Верхнього Гусного прізвисько Жук востаннє згадується у парафіяльних метриках у 1830 р., Дзьогало і Іванків - 1828 р., Сечинець – 1829 р., Каплун – 1830 р., натомість прізвисько Телеп’янович регулярно фіксується впродовж 1809 -1927 рр. (ЦДІАУЛ. – Ф. 201. – Оп. 4а. – Спр. 1445. – А рк. 90-91, спр. 1446. – Арк. 41–136. Відділ реєстрації актів цивільного стану у м. Турці. - Метрика с. Гусного, книга народжень, одружень та шлюбів (1892-1894, 1914-1927 рр.)

8 Poczet szlachty galicyjskiej i bukowińskiej. – Lwów, 1857.

9 Окремі роди, що отримали легітимацію, не потрапили до „Почту…”. На це вказують матеріали справ щодо підтвердження шляхетства, які знаходяться у Центральному державному історичному архіві у м. Львові, фонді 165 „Крайовий комітет м. Львів”, опис 3. Ці роди у таблиці відзначені зірочкою.

10 Див. детальніше: Смуток І. Вступ до генеалогії шляхти Самбірського повіту XVI – початку XVII ст. (Шляхетські прізвиська). – Львів, 2008.

11 Смуток І. Вступ до генеалогії шляхти Самбірського повіту XVI – початку XVII ст. (Шляхетські прізвиська). – Львів, 2008. – С. 101-102.

12 Див. детальніше: Смуток І. Рід Комарницьких наприкінці XV – на початку XVII ст.: спроба генеалогічної реконструкції // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – Дрогобич, 2004. – Вип. VIII. – С.127-145.

а Комарницькі Блажкевичі у XVII – першій половині XVIII ст. були посесорами війтівства у с. Либохора Самбірської економії, звідси прізвище Либохірський, яке регулярно зустрічається в актах поряд з прізвищем Комарницький.

Матеріали до історії виникнення прізвиськ шляхетських родів Перемишльської землі (XV-XVIII ст.)

Ільницький Ферелетич