Спадкові матеріали

Ukrainian English French German Italian Polish Portuguese Russian Spanish

З давніх часів Ільник був у посіданні панів Ільницьких. Пізніше Ільницькі взяли собі різні придомки: Черчович, Фединич, Гоцулович, Гуланович, Гуманський, Яніневич, Ярошевич, Калганович, Лапех, Микитич, Рибчич, Сенюшкевич, Телеп'янович, Занкович, Уцілович.

У 1758 році власниками частини Ільника, Лосинця і Радича були Базилій Ціложич - Кропивницький з жінкою Регіною - дочкою Яська Яворського та Катерини з Височанських.

_____________________________________

І.Юсипович. Турківщина за завісою століть., Видавниче підприємство "Край", Львів, 1993



Ільник зем’янський, запорожський і королевський з присілком Св. Іван, село в Турківському повіті, 12 км на південний схід від Турки. На півночі лежать Лосинець і Радич, на схід Зубриця і Багновате, на південь Риків і Яблунів, на захід Висоцьке Нижнє, Бориня і Мельничне.

Стрий на невеликій відстані утворює границю між Висоцьким Нижнім і Боринею з одної сторони і Ільником з другої, далі входить вглиб села, пливучи на північний схід утворює кілька великих закруглень в його північно-західній частині і прямує до Лосинця. З правого берегу Стрий приймає притоку Ільник (званий гірськими мешканцями Завадка), який тече від південного сходу майже через середину села і приймає до себе багато приток: з правого берегу Фролич (з Кічеркою з правого берегу), Радич; з лівого берегу Локець.

В долинах Стрия, Ільника, Фролича і Радича розложились сільські забудови. На правому березі Ільника між потоками Багноватка і Фроличом знаходиться гірське пасмо Широкий Горб, в значній мірі покрите лісом. На південь хребет найвище піднімається до 915 м, на півночі до 870 м. На захід Широкий Горб спадає в долину Ільника (586 м). Між потоками Фроличом і Радичом підноситься над долиною Ільника лісиста гора Каменець (793 м), на схід від неї лежить ліс Плішка. В північному кінці села, в закутку між Радичом, Ільником і рікою Стрий здіймається Мадрач до 741 м. На лівому березі Ільника здіймаються від півдня на північ Кічера Ільницька (882 м), Вовча (893 м), Гостра Гора (825 м); решта території знижується в долину Стрия (580 м) на правий берег ріки до 749, 674 м, а на лівий до 669 і 592 м.

Великі землевласники (Спілка торгова плодів лісу) займали: ріллі орної 94 морга, луків і городів 59 моргів, пасовиськ 28 моргів, лісу 1047 моргів; дрібні госпподаріріллі орної 3555 моргів, луків і городів 861 морг, пасовиськ 1123 морга, лісу 231 морг.

Згідно перепису, кількість мешканців в 1869 році становила 1582 чоловіка; згідно записів від 1881 року в Ільнику зем’янському був 581 греко-католик, в Ільнику запорожському 398, в Ільнику королівському 441, а мешканців римо-католицького обряду 30 чоловік. Греко-католицька парохія належить до деканату Височанського Пшемисльської дієцезії; парохія римо-католицька знаходиться в Турці. В селі є три церкви, в Ільнику зем’янському і королівському дерев’яні, а в запорожському мурована, крім цього є однокласна школа.

Ільник належав до країни Ільницької, Самбірської економії і землі Пшемисльської. Крім нього належали до цієї країни села: Радич, Молдавсько, Довжки, Завадка, Росохач, Сухий Потік, Мита, Криве, Красне, Задільське, Риків і Багновате. Intrata становила 4147 злотих польських 20 гривень.

Владислав Ягелло надав в 1431 році село Ільник разом з Яворою і Туркою Ванчалухові з Угорщини. Від Ільника перша гілка нащадків взяла назву Ільницьких гербу Сас. Згідно привілею Августа ІІІ від 1760 року Якоб і Антоніна з Тваровських Ільницькі і Базиль Ільницький отримали півтора лану війтовства і пустий лан вільний в довічне уживання. (Додаток до “Газети Львівської від 1856 року № 7). В 1800 році цілу країну Ільницьку приєднано до маєтку Бориня.

_______________________

Słownik geograficzny Królestwa Polskiego innych krajósłowiańskich. – Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914.

Атрибутика роду Драго-Сас

© 2015 - 2018 Vysochanskiy-SAS | Всі права захищені

Joomla template created with Artisteer.