Спадкові матеріали

Ukrainian English French German Italian Polish Portuguese Russian Spanish

Директору

Одеського обласного

історико - краєзнавчого музею

Солодовій Вірі Володимирівні

м.Одеса , вул.. Гаванна 4,

oweamuseum@mail.ru

 

 

ЗВЕРНЕННЯ

 

До Вас звертається Михайло Височанський-Янкович, житель Львівської області, м.Сколе, вул. Стрийська 5, кВ. 1. Ось уже 15 років працюю над дослідженням історії роду Височанських. Рід Височанських походить з с.Верхне Висоцьке Турківського району Львівської області.

Вперше в письмових джерелах рід згадується в 1505 році – Думка Височанський. Впродовж 16-18 століть рід дуже розширився не тільки в Галичині а і на терени Польщі та Росії. Про життя одного з представників цього роду, а саме Василя Вериги Петрушевича-Височанського, – цьогоріч припадає 200-літній ювілей з нагоди його народження, – галицький письменник і краєзнавець Іван Филипчак написав повість “Сила волі: повість з купецького життя з другої половини ХІХ віку, на тлі дійсної події” (Жовква: Русалка, 1930. 118 стор.). Згідно цієї повісті Василь, будучи освіченою людиною та володіючи багатьма іноземними мовами, був запрошений до Одеси на посаду прикажчика одеським купцем Харченком Василем Миколайовичем. Працюючи в Харченків Василь Височанський закохався в його дочку та невдовзі з нею одружився. В них народилася донечка. Добре працюючи Василь Верига Петрушевич-Височанський став заможною людиною. Не забував він і про рідні Карпати. Матеріально допомагав громаді села Верхне Висоцьке, сільській парафії та родині Височанських.

За власні гроші в родовому гнізді Височанських, селі Верхне Висоцьке Василь збудував величну церкву, котра була освячена 1 жовтня 1891 року. Перемишльським єпископом…….. на честь святого Миколая…………

Родина має не підтверджену інформацію про те, що схожу церкву за власні гроші Василь збудував ще й в м.Одесі. Нажаль в часи Радянського Союзу ніхто з родини не подбав про інформацію та збереження відомостей про Василя Веригу Петрушевича-Височанського як мецената та будівничого православних храмів. Вищезазначена інформація розміщена також в інтернеті.

В жовті місяці 2013 року я перебував на лікуванні в Одесі і звертався в усній формі до працівників Вашого музею, зокрема до Гави Олега Ігоровича. Проте я зрозумів, що відповідь мені може дати тільки Озерянська Ірина Михайлівна. Та проблема в тому, що саме в той час ця пані пішла у відпустку, а багато фондів були зачинені на ремонт. Таким чином, про Василя мені нічого зясувати не вдалося.

Був ще один варіант в плані допомоги через заступника губернатора Одеської області – Матковського як далекого родича Височанських. Проте зустрітися з ним мені не вдалося через його виклик до Кабінету Міністрів на тривалий час у справі про стихійне лихо в Одесі у вересні 2013 року.

Хочу додати, що один з моїх родичів Височанських приблизно 8-9 років тому перебував на відпочинку в Одесі, де принагідно відвідав Ваш музей. Він стверджує, що потрапив на виставку присвячену меценатству, де був свідком окремого стенду присвяченого Василю Височанському.

Окрім відомостей про основні події життя Василя Височанського, що довгий час черпалися з повісті І. Филипчака, віднедавна з’явилася нова інформація, яка дещо відрізняється від уяви письменника і, можливо, по-новому проливає світло на біографію купця. Опрацьовуючи парафіяльні акти лютеранської кірхи св. Павла, одного з найдавніших храмів Одеси, несподівано виявився такий запис про одного Василя Височанського:

Wysoczansky, Basilius 21 вересня 1861 в Одесі одружився з Markmann, Friedrike Louise (в іншому записі є описка/варіант Martmann). Логічно припустити, що в Одесі на 1861 рік, мабуть, не було багато таких імен і цим Wysoczansky Basilius’ом міг бути таки наш Верига-Петрушевич.

Також, якщо взяти до уваги, що наречена походила з протестантського середовища, яке в історії новочасної Європи славиться бурхливою економічною діяльністю (цікаво, що за записами її батьки приїхали в новозасновану Одесу з Гамбурга), то батьки нареченої навряд чи дали б згоду на шлюб доньки з людиною не пов’язаною з капіталом чи здібністю вести ділові справи. І. Филипчак подає, що в Одесі Василь був підприємцем. Ось тут маємо ще один збіг “за прізвищем”. Польський мемуарист та краєзнавець з Рівненщини Юзеф Дунін-Карвіцький у книзі “Спогади волинянина” (Львів, 1897) описує свою студентську поїздку до Одеси на початку 50-х років XIX ст. за часів губернатора Павла Івановича Фьодорова. В записі за 1851 рік згадується польська цукерня Височанського на вулиці Дерибасівській, в якій полюбляли провадити дозвілля одеські студенти та їхні професори (зокрема професор політичної економії М. Протопопов). Цікаво, що рідний брат Василя Вериги Височанського – Антон Верига Височанський, який на той час оселився в Дрогобичі теж вів кондитерську справу та мав цукерню. Отож, дуже ймовірно, що польська цукерня на Дерибасівській була саме Василя Височанського.

Далі: записи з кірхи св. Павла подають такий факт: 24 червня 1881 р. за швейцарця Карла Льойтценґера (Leutzenger, Karl Gottileb) вийшла заміж Вільгельміна Височанська (Wilhelimene Wysoczansky).

В повісті Филипчака згадується, що у Василя була одна донька, яку він дуже любив, і що вона рано вийшовши заміж, невдовзі померла у Франції разом зі своїм чоловіком. За версією письменника це був син власника однієї французької фірми (можливо”CharleslaPierre“) і що донька своїм заміжжям зміцнила торгівельні зносини свого батька з Францією. Нове свідчення, на яке натрапляємо в архівному записі Інституту досліджень Східної та Південно-Східної Європи (м. Реґензбург, Німеччина) містить повідомлення і про смерть 07.02.1884 одеситки Вільгельміни Височанської у віці 19 років в м. Канни (Франція), і про смерть її чоловіка, швейцарця, Карла Ґотліба Льойтценґера, який помер 11.07.1884 у віці 37 років в Санкт-Петербурзі, через п’ять місяців після Вільгельміни.

Тож на підставі цих свідчень, є надія, що вони прямо стосуються Василя Височанського, і що в одеському краєзнавчому музеї можуть зберігатися якісь згадки про цю людину.

Роки життя та смерті Василя сумнівів не викликають:

Василь Верига-Петрушевич Височанський народився у Івана та Анни Височанських 23 квітня 1814 року в с. Верхнє Висоцьке.

Помер в м. Одеса 25 жовтня 1891 року.

Дуже сподіваюся на Ваше розуміння, співпрацю та допомогу у віднайденні:

  1. Підтвердження чи спростування переказів про існування церковної споруди, зведеної на кошти Василя Височанського в м. Одесі чи можливо її околицях. За непідтвердженою інформацією це Кладбищенська церква.

  1. Могили де спочив мій родич Василь Височанський

  1. Будь-якої інформації про його життєвий шлях в Одесі в якості купця.

 

З повагою :

Михайло Височанський – Янкович - Email: vanchaluh@ukr.net

Атрибутика роду Драго-Сас

© 2015 - 2018 Vysochanskiy-SAS | Всі права захищені

Joomla template created with Artisteer.