Спадкові матеріали

Ukrainian English French German Italian Polish Portuguese Russian Spanish

 УРУСЬКИЙ СЕВЕРИН: РОДИНА.

ГЕРБОВНИК ШЛЯХТИ ПОЛЬСЬКОЇ.

Том – VІІ , стор. 127, 128; Том – ІХ , стор. 367.

Комарницькі гербу Сас. Графи і шляхта. Пишуться з Комарницькихв Самбірському повіті. Миколай, дружина Катерина Клішовська 1579 р. Васько і Міхалко, спадкоємці Комарників в 1580 р. Павло, спадкоємець на Комарниках, з дочками: Анастасією, дружиною Петра Полепйона, Марухною і Олюхною подав до суду позов на Федка і Андрія Димоновичів за частки Комарників в 1589 р. (WyrTrybLubel.). Андрій Стечович, Федко, Федко і Леско Стаськовичі, Іван Дубіч, Михайло і Павло Дудич, спадкоємці Комарників в 1589 р. (Книги податків). Андрій і Федко, сини Павла в 1597р. Дорота, дружина Яна Бзицького, скарбника Перемишльського в 1640 р. Дмитро мав від Анни Брошньовської синів: Теодора і Базиля, військового, що помер 1709року , котрий залишив від Софії Бахриновської сина Прокопа, в якого було три сина: Стефан, священик василіянин, Єжи - військовий, і Теодор.

Ян, спадкоємець маєтку Угерць, підчаший Теребовлянський в 1761 р. Іоанна, вдова по Юзефу Бушевському в 1762 р. Еліаш, чесник Жидачівський в 1763 р. Базиль, Ян і Михайло Блашкевичі і Ян в 1764 році підписали елекцію з воєводством Руським. Ян, війський молодший, а пізніше чесник Латичовський в 1788 р.

Стефан, підчаший Перемишльський в 1764 р., мав сина Амброзія, по якому від Теклі Роттівни залишились сини: Алоїз, урядник в бюро намісника в Королівстві, легітимований у Королівстві в 1845 р.; Ігнатій, урядник в бюро намісника, а потім директор митниці в Томашові, легітимований у Королівстві в 1844 році, отримав визнання прав нового шляхетства у Королівстві в 1857 р., від дружини Юлії Кюхн мав сина Титуса, урядника в бюро намісника, легітимований у Королівстві в 1854 р.

Лукаш з Комарників Павликович, апеляційний радник у Львові, став австрійським графом в 1803 р. з придомком на Золочеві; його нащадки: Фелікс, урядник у Відні в 1805 р., Александр в 1833 р., а Роман в 1864 р. спадкоємці маєтку Золочева в Галичині.

Кілька десятків членів цієї родини легітимовані в Галичині з різними придомками.

З придомком Беденик: Михайло і Щепан в 1782 р., а Єжи, Томаш і Алексій Татаров’янт в 1812 р.

З придомком Блажкевич: Михайло, Ян і Щепан в 1782 р., а внуки Михайла, Самуель і Ян в 1845 р.

З придомком Демунчак: Миколай, два Яна і Шимон в 1782 р.

З придомком Друдзь: три Яна, шість Базилів, три Андрія, Грегор, три Михайла, три Яцка, Миколай і Петро в 1782 р., а Михайло - син, Базиль, Грегор, Антоній, Шимон, Ян і Андрій - внуки Андрія, і праправнуки - Теодор і Антоній в 1844 р.

З придомком Дружбич: Самуель, два Яна, Дмитро і Александр в 1782 р., Александр, син Самуеля, в 1834 р., Грегор, внук Александра, в 1833 р., Онуфрій – син, Прокіп і Єжи – внуки Александра, в 1845 р.

З придомком Дудич: Адам, Базиль, Ян і Александр в 1783 р., а Петро, внук Яна, в 1831 р.

З придомком Фагараш: Антоній-Михайло в 1782 р., а його внуки: Ян, Ігнатій і Михайло-Геронім в 1831 р.

З придомком Федчак: Ян і Прокіп в 1782 р.

З придомкомІвашечкович: два Єжи, три Яна, Михайло, чотири Теодора, Томаш, Еліаш, внуки Щепана, в 1846 р.

З придомком Ядчишин: два Максиміліана, два Петра, п’ять Янів, Михайло, два Яцка, три Теодора, два Базиля, Ігнатій, два Щепана, Єжи, Александр і Михайло в 1782 р., в Грегор – син, Миколай, Матеуш і Константин – внуки Петра, в 1847 р.

З придомком Якса: Юзеф в 1782 р.

З придомком Клімовчак: два Яна, два Щепана і Петро в 1782 р., а Якоб, внук Яна, в 1838 р.

З придомком Павлікович з Комарників: Лукаш, граф і член Штатів, в 1803 р., граф Фелікс в 1805 р., Ян, підчаший Латичевський і староста Подольський, Миколай, Базиль, Лукаш, Теодор, Андрій, два Яна, Данієль і Єжи в 1782 р., Андрій в 1810 р., Базиль і Ян, внуки Теодора, в 1847 р., Теодор, внук Теодора, в 1848 р. Грегор, син підчашого Яна, спадкоємець Ярославиць в Галичині, маршалок шляхти Подольської губернії, легітимований у Галичині в 1822 р., від Анни графині Комарницької мав сина Болеслава-Александра, легітимованого у Галичині в 1855 р., по якому залишились від Евеліни-Генрики графині Дунін-Борковської сини, Ян і Мечислав, спадкоємці Хлещави; по Мечиславу від Теодори Мазаракі залишились дочки, Ольга і Ванда (граф. Борк.)

З придомком Сташкевич: Томаш, Єжи і Петро в 1790 р., Петро і Теодор, плебан в Бахнотовому, сини Томаша, а також Шимон, внук Томаша, в 1834 – 1847 роках.

З придомком Татаринович: Ян, Теодор, Александр, Михайло, Павло і Щепан в 1782 р., а Базиль, син Павла, в 1843 р., а також Грегор – син, Миколай і Андрій – внуки Теодора, в 1848 р.

Габрієль, Грегор і Теодор легітимовані у Галичині в 1782 р. без придомку (Goł.).

Дмитро, Еліаш і Ян з сином Грегором - сини Павла, Андрій, Домінік, Дмитро і Леон - сини Якоба, Герман, Юзеф, Леон і Стефан - сини Антонія, Іполіт і Войцех - сини Яна, Северин - син Станіслава, з сином Вінцентієм і інші легітимовані в Цісарстві і записані до Книг Шляхти Подольської губернії в 1833 – 1870 роках.
_______________________________________

Uruski Seweryn: Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T. I—XV i Uzupełnienia. Warszawa 1904—32.

Атрибутика роду Драго-Сас

© 2015 - 2018 Vysochanskiy-SAS | Всі права захищені

Joomla template created with Artisteer.