СЕМИГОРОД

Трансільванія, історичний край, до 1918 переважно в межах Угорщини ( у її східній частині ), пізніше у північно-західній Румунії; бл. 60 000 кв. км з понад 4 млн мешканців; до Семигороду звичайно включають також Мармарощину і Банат. В античну добу Семигород заселювали даки, 106-271рр. Семигород був римською провінцією ( тоді він зазнав часткової романізації ), згодом опанований готами, гетами, аварами і болгарами, з 6 ст. в Семигород почали заселятися слов’яни. З кінця 9 ст. Семигород був підкорений угорцями, з початком 11 ст. став частиною Угорського Королівства, у складі якого мав широку автономію. З 10 ст. в Семигород почали поселятися угорці (з кінця 11 ст. у східному Семигороді угорці вільні селяни, т. зв. шеклери), з 12 ст. – німці, які дали назву країні (Siebenburgen – Cемигород).

По розпаді Угорського королівства (битва під Могачем, 1526р.) в Семигороді оформилося автономне князівство (1541- 1687рр.) під зверхністю Туреччини. У 17. ст. Семигород був об”єктом боротьби між Османською і Габсбурзькою імперіями. У 1699 – 1867 Семигород був провінцією Австрії, згодом Угорщини, з 1918 Семигородом опанувала Румунія (1940-44 його північну частину приєднано до Угорщини).

Серед слов”ян Семигороду частину творили українці, про що свідчать топографічні назви (Rusz, Reusdorfel , Russdorf,  Rusesti). Перші документальні сліди про українські поселення в Семигороді походять з 13 ст. (гора Ruscia, м. ForumRuthenorum). Ще у 15 ст. в Семигороді існували чималі українські колонії, які пізніше зазнали мадяризації або румунізації; перепис 1930р. виявив у Семигороді (без Мармарощини і Банату) ледве 2 100 українців, найбільше у повіті Орадя. Зв'язки України з Семигородом (політичні і культурні) існували за козаччини. Українські козаки, що служили у валаському війську, допомогли Михайлові Хороброму об'єднати Семигород з Валахією й Молдавією (1593- 1601).

Князь Семигороду Бетлен Габор (1613- 29) вважав у 1628р. за можливе відокремлення України від Польщі і створення окремої держави. Б. Хмельницький був у дипломатичних зв'язках з князями Семигороду – Ю. Ракоці І (1630- 48) і Ю. Ракоці ІІ (1648- 60) і уклав з ним військовий союз проти Польщі (1656). У 18 ст. екзильний гетьман П. Орлик  мав зносини з князем Семигороду Ференцем ІІ Ракоці (1676- 1735; кн. 1704-11). 1699 деякі проповіді Й. Галятовського були перекладені й видані румунською мовою в Алба-Юлія. 1757 Дімітріє Евстатіє Брашовянул створив першу румунську граматику в Семигороді на основі граматики М. Смотрицького; він також переклав ряд слов’янських книг румунською мовою (появилися друком 1792 у Сібіу).

По другій світовій війні українські емігранти живуть у Клужі, Брашові, Ораді.