Грамота 1633 року містить попередні документи і наступне:

Іван Майтковський дарує брату

Перед теперішнім Перемишльським судом на визначений судовий термін прийшовши особисто шляхетний Іван Майтковський-Левкович, будучи при добрій пам’яті і здоровому тілі […] публічно, добровільно й ніким не приневолений виразно визнав, що він свої дідичні маєтки, а саме ¼ частина цих маєтків, які припали йому між іншими братами його, розміщені в селі Маткові Перемишльської землі.

Котрі по смерті шляхетного Данила Масьовича-Майтковського, його рідного дядька, йому дісталися природнім правом наступника.

З усіма легітимними правами власності, дідичності на ці добра, пожитками, прибутками, ужитками, доходами, данинами, а також полями, луками, сіножатями, пасовищами, дібровами, хащами, частками підсадків і млина до цієї ¼ частини майна належних, нічого не виймаючи і не залишаючи собі і своїм спадкоємцям, в тих межах, вшир і вздовж, як та ¼ частина майна здавна лежала так як він сам володів тримав, користувався, уступив, дарував, навічно віддав шляхетному Івану Федашковичу Масьовичові-Майтковському, своєму двоюрідному брату.