Лопушанські гербу Сас. Прізвище взяли від назви села Лопушанки в землі Перемишльській, в якій були власниками успадкованого війтівства, а вийшли з с.Комарників, від назви якого ще раніше взяли прізвище Комарницькі. Іван Лопушанський в 1600 р. визнав борг дружині, Анні з Височанських. Григорій або Грицько Іванкович-Лопушанський з Комарників в 1617 р. відступив війтівство в Лопушанці своїм синам: Григорію, Яну, Базилю і Адаму в 1633 році.
Брати : Базиль і Еліяш отримали в 1637 р. війтівство в Тисовій в землі Перемишльській. Григорій або Єжи отримав в 1638 р. війтівство в Гвоздці і в 1662 р. дозвіл на поділ війтівства для синів: Мартина і Олександра. Після смерті Мартина в 1667 р. війтівство обійняв сам Олександр, а після нього в 1699 р. його син Ян.
Ян з Комарників, син Грицька в 1662 р. записав певну суму коштів дружині, Мар’яні Вісенській. Андрій підписав з землею Перемишльською виборчий лист короля Михайла. Теодора, дружина Миколи Хановського з 1659 року. Мар’яна, дочка Еліяша і Терези народилася в 1661 р. [метрика в Добромилі]. Дорота отримала в 1666 р. дозвіл на передачу Лопушанки сину Яну і його дружині Софії.
Дочки Миколи і Анни з Лопушанки і Губиць: Катерина, народилася в 1670 р., Барбара народилася в 1679 р., друга Катерина народилася в 1681 р. [метрика в Добромилі].Олександр з Комарників в 1690 р. підписав дошлюбну угоду з Стефаном Турянським. Андрій, син Яна в 1693 р. записав певну суму дружині, Анні Добрянській. Єфросинія, дочка Яна з Арламова і Великого, одружилася в 1682 р. в П’ятницях з Яном Лущинським. Катерина, вдова з П’ятниць вийшла в 1674 р. за Яна Висоцького. Констанція одружилася в 1684 р. з Криницьким. Мар’яна стала дружиною Яна Грудзинського в 1687 р. в Підгайчиках.
Мар’яна Розлуцька з Маткова, отримала в 1701 р. дозвіл на передачу частини війтівства в Лопушанці Самуелю Лопушанському. Ян позичив 500 тинфів Валер’яну Непокойчицькому, брат якого в 1720 р. сплатив залишок боргу Василю-Антонію з Комарників.
Цей Василь Хомич з Комарників отримав в 1719 р. дозвіл від Яновських на викуп їхнього села Козічина від Кореновського. В 1731 р. Василь став мечником Жидачівським і міським регентом, а з 1737 р. — воєводою Городельським.
Олександр з Волині підписав в 1833 р. виборчий лист Лещинського. Ян, одружений з Хеленою Кучковською в 1736 р. мав дочку Мар’яну, котра уступила в 1763 р. в Унятичах певні маєтності Туркулові. Ян отримав в 1753 р. дозвіл на передачу синові війтівства в Гвоздці.
Андрій Хомич, одружений в 1756 р. з Мар’яною Кошлівною з Гулідова, в 1758 р. видав Орецькому квитанцію на посаг дружини, який забезпечив майном в Верхові Луцького повіту. Григорій з Комарників був молодшим військовим Городельським в 1777-1794 р. Антоній був воєводою Кременецьким в 1788 р. Аугуст був воєводою Петриковським в 1788-1793 р.
Олександр, син Григорія, жив в 1716 р. в Перемишлі. Андрій, Михайло і Ян отримали в 1722 р. дозвіл на купівлю частини війтівства в Лопушанці від Мацея Перковського. Андрій, в 1733 р. одружений з Анною Височанською-Мішкевичівною, має справу з братом Михайлом в 1745 р. Михайло, син Олександра Блізняка, Яцек, син Андрія, Михайло, син Олександра, всі Гімучаки-Лопушанські уклали в 1745 р. угоду з Ігнатієм Височанським.
Джозеф, Станіслав, Вікторія Борковська, Мар’яна, Францішка, Бригіда і Ельжбета, діти Теодора, вели в 1786 році судовий процес проти Россовського за 2000 флоринів. З них Станіслав помер неодруженим в 1798 р. в Потилічу. Вікторія вдруге заміжня за Турянським, Мар’яна заміжня за Погорецьким в 1798 р., а Францішка вийшла заміж за Винницького в 1809 р.
Михайло і Ян — рідні брати, Самуель і Григорій — рідні, Олесандр, Антоній і Базиль — рідні, нарешті Стефан і Ян — рідні, а всі між собою дворідні брати, власники війтівств в Лопушанці і Гвоздці, записані дворянами в суді земському Перемишльському за 1782 рік з приставкою Гемуйнович
Один з тих Янів мав сина Луціана, який помер у Гводзці в 1830 р., був одружений з Катериною Лопушанською, сестрою Яна з Комарників, і мав від неї синів: Яна, народився в 1824 р. і Антонія, народився в 1826 р.; Стефан, син священика Олексія, пароха з Недільної помер в 1840 р., мав від Марії Яворської: Мар’яну, вийшла за Стефана Яворського, Миколая, Станіслава, Яна, Базиля і Теодора; Михайло, син Олександра був двічі одружений, перший раз з Марією Стрілецькою, від неї діти — Ян і Миколай, другий з Анастасією - Барбарою Підгородецькою, від неї син Стафан.
Микола, син Михайла і першої дружини, залишив від Євдоксії Лопушанської: Михайла, народився в 1812 р.; Антонія, народився в 1815 р. і найстаршого Базиля народився в 1801 р. і помер в 1833 р. і мав від Катерини з Ратичів або Ратикевичів: Яна, народився в 1824 р. і Теодора, народ. в 1727 р. (метр в Лопушанці).
Стефан, син Михайла і другої дружини від Барбари Лопушанської мав сина Теодора, по якому залишився від Катерини Радецької син Антоній, народився 1822 р.
Михайло, син Яна і Мар’яни Яворської, другий Михайло, брат Євдокії Миколаєвої-Лопушанської, син Теодора і Терези Яворської, разом з рідним дядьком Яном, син Олександра і Анни Розлуцької, а також Теодор і Олександр, син Базиля і Магдалени Розлуцької, всі разом внуки і правнук Андрія Хомича і Анни Височанської, власники частки в Лопушанці-Хоминій, довели своє дворянство в 1782 р., в міськім Перемишльськім суді. З них Михайло, син Яна залишив від Магдалени з Лужецьких: Яна і Еліяша, мали прізвище з придомком Концевич. Базиль, син Еліяша і Анни Н. втратив 1858 р. дворянство; син Базиля, Теодор мав: Григорія, Олександра, Михайла і Теодора.
Михайло, одружений з Мар’яною Н., по другому шлюбі Павлюкова, залишив тільки дочку Анну, народилася в 1838 р., а з 1851 р. була під опікою дядька Олександра; Теодор склав заповіт в 1853 р., за яким призначив довічне утримання для дружини Юстини, дочки Петра Козиброда, а весь маєток племінникові Ясеві, одруженому з Марією Н.
Олександр, другий син Базиля і Магдалени Розлуцької помер в 1827 році і залишив від Терези з Лужецьких: Мар’яну, вийшла за Базиля Яворського; Анну, вийшла за Антонія Лопушанського; Яна, Михайла і Миколая. Згаданий Базиль мав від тієї ж дружини: третього сина Яна, але не записаного в дворяни, він був одружений з Софією з Брошньовських, від неї був син також Ян, який в свою чергу залишив від Анастасії Борковської: Теодора, Яна і Базиля, записаних 1832 р. у відділі штатів Галицьких в дворяни.
Теодор, Самуель і Григорій, молодші сини згаданих вище Андрія і Анни Височанської, внуки Ігнатія і Мар’яни Кобланської, правнуки Базиля, а також Августин, палестрант Белзький в 1780 р., Казимир і Антоній, сини Яна і Мар’яни Левицької, внуки Михайла і Єфросинії Дністрянської засвідчували своє дворянство перед комісією магнатів Галицьких в 1782 р.
З них Антоній залишив від Агнешки або Анни Лопушанської: Вікторію, вийшла за Воячинського; Елеонору, померла в 1859 р.; Мар’яну; Каєтана, проживав в Мощанах; Антонія, проживав в Гребенниках і засвідчив своє дворянське походження у відділі штатів Галицьких.
Джозеф Хомич з Комарників уклав в 1780 р. зі своїм швагром Войцехом Височанським угоду, він був сином Миколая і Анни зі Ставарських, записаний в дворяни у Перемишлі в 1782 р. У 1755 р. купив від Терлецького частку в Дрогобичі, помер в 1793 р., залишивши від Терези з Коберських дочок: Марію-Терезу Булкевичову; Вікторію Голинську, Ельжбету Кульчицьку і сина Миколая-Ігнатія, народженого в 1762 р. в Дрогобичі, помер в 1813 р., по ньому від Анни з Добрівлянських: Юліан, народився в 1794 р.; Фелікс, народився в 1801 р. (метр. в Дорозові); Розалія, вийшла в 1823 р. за Червінського; Юстина, вийшла в 1829 р. за Лискевича і Елеонора, народилася в 1809 р. (метрика в Дорозові). Фелікс мав від Анелі з Рамачів синів: Людвіка в 1843 р. і Августа в 1847 р. народжені в Дрогобичі, довели разом з батьком своє дворянське походження в Галицькому крайовому відділі у 1866 р.
Священик Ян, греко-католицький парох в Плоскім у 1759 р. Павло, син Єжи і Агнешки з Винницьких, внук Петра і Єви з Яворських залишив від Мар’яни з Нанівських Григорія, греко-католицького священика, пароха в Шум’ячу і Єжи, після предків власника війтівства в Плоскім, який записаний дворянином в суді земському Перемишльському у 1782 році з придомком до прізвища Хомич або Хумич.
Джозеф довів дворянське походження в суді Перемишльському земському у 1782 р. Ян та Базиль, а також Стефан і Базиль почали справу в суді у 1790 р., але не закінчили.
Базиль, про якого згадано вище, син Яна і Мар’яни Турчинівської, Жидачівський мечник, регент Городельський міський, залишив від Мар’яни Негребецької: Онуфрія, який мав від Мар’яни зі Стралківських дочку Вінцентію і сина Кароля з Комарників., народився у 1782 р., записаний з приставкою Хомич в Галицьких штатах у 1808 р., літератор, помер неодруженим у Львові 1818 р.
Не вдається поєднати з вище згаданими наступних осіб, які згадуються в актах Львівського Forym Nobilium: Анна з Войтівських, по першому шлюбі Янова-Сільська, по другому Лопушанська, обирала у 1795 р. депутатів. Агнешка, дочка Джозефа вийшла за Яна Романівського у 1805 році. Священик Павло, греко-католицький парох у Великополі, помер у 1813 р., після нього від Мар’яни з Кучинських були: Миколай, Михайло, Матронела-Мар’яна, перший шлюб зі священиком Яном Малчевським, другий — зі священиком Яном Лепецьким, померла в Топільниці у 1813 р.
Андрій, Стефан і Базиль — рідні брати. З них Базиль помер у 1817 р., залишив від померлої перед ним Агафії з Лужецьких: Анастасію, вийшла за Яцка Кундика; Катерину, померла молодою; Яну; Стефана, одружився у 1830 р. з Анною з Крушевських і Яна, народженого у 1805 р., одруженого у 1827 р. з Анною з Кульчицьких, дочкою Теодора і Мар’яни-Янівни-Лужецької.
Ян одружений з Мар’яною з Тучапських, вдовою по Вавринцю-Новосільському з Тустоглів, померла у 1828 році.
Ян Хомич помер в Лопушанці-Хоминій у 1831 р., залишив від першої дружини, Марії з Дубровських: Анастасію Кульчицьку з Лужка, Антонія і Михайла, померлого в Лопушанці у 1849 р., після нього від Марії з Малковських: Марія, вийшла за Сенева; Катерина, народжена у 1836 р., і Ян були під опікою його брата Антонія; Ян Хомич від другої дружини Катерини Яворської мав: Андрія, Миколу (помер 1843 р.), Яна, Юстину (вийшла заміж за Халевича) і Єву.
Елеонора з баронів Потен, по першому шлюбі Чермакова у 1854 р., по другому Лопушанська. Фелікс, у 1854 р. одружений з Юзефою Йорданівною, дочкою померлого у 1847 р. Вінцентія, майора військ польських. Болеслав з Комарників, інженер залізниці, народився у 1854 р., помер у 1907 р. в Станіславові.
Григорій з синами, Ян з синами, Базиль з синами, Теодор і Антоній сини Єжи, Теодор з синами, Юстин з синами, Ян з синами, сини Стефана, всі разом внуки Яна, правнуки Стефана, праправнуки Вавринця, у 1836, 1841 та у 1847 рр. записані в дворяни у Подольській губернії; велика кількість їхніх нащадків записані до книг дворянства у 1854–1879рр.
Войцех-Юліан з синами: Владиславом; Антонієм; Вітом-Модестом-Олександром і Войцехом-Єжи; син Яна, внук Базиля, правнук Константина, у 1836, 1837, 1851, 1855 рр.; Войцех-Юліан, син Антонія, у 1867 р. , а діти останнього: Михайло-Титус, Ванда-Марія, Олександра, Софія, Олександр, Євгеній і Михайло в 1888–1904 рр., записані до книг дворянства у Волинській і Київській губерніях.
Йоб і Ян, сини Базиля, внуки Яна у 1853 р.; Петро, Генріх, Володимир, Калікст і Зенон, сини Яна у 1853–1888рр.; Петро і Войцех, сини Петра у 1897 р. записані до дворянства на Волині.
____________________________________________________
Bonecki A.: Herbarz polski. Cz. I. Wiadomosci historyczno-genealogiczne
o rodach schlacheckich. T. I-XVI. Warszawa 1899-1913