Ця родина — стародавня на Русі і поширена в інших воєводствах. Але не маємо достатніх матеріалів для складання докладного родоводу і тому обмежимося поданням кількох окремих фактів. В генеалогії Федьковичів читаємо про Анну, яка була одружена з Михайлом Федьковичем в 1659 році. На елекції (виборчому листі) короля Августа II підписались від воєводства Руського Станіслав і Яцек Матковські. При Станіславі Августі жили Інокентій, абат “Каневський”, і Ян, регент землі Луцької (згідно з Созанським).

В різних судах земських і міських тодішньої Галичини визнано давнє дворянське походження кількох десятків Матковських. З них одні взяли приствавку Бардзійович, а інші Блісевич, Богушевич, Чучепкович, Федашкович, Гориздрович, Гриневич, Каприйович, Кобильневич, Контурович, Малишевич, Миклашевич, Скібанович (з них деякі пишуться “з Маткова”), Шипович і В’язулич.

З лінії Богушевичів: Олександр в 1770 році (згідно з Бобровським) королівський підкоморний був одружений з Олександрою Вишпольською і від неї мав сина Ремігіуша Юзефа, старосту Мокшанського, члена Галицьких Штатів в 1782 році, який мав від Юлії Бобровської сина Станіслава Едмунда. Цей в свою чергу від Петронели Білецької, вдови по Юзефу Броневському, мав сина Юліуша, спадкоємця маєтку Озерян в Станіславському циркулі і одруженого в 1840 році з Софією графинею Дідушицькою (в них було два сина і одна дочка) і дочку Розу, яка в 1835 році вийшла заміж за Казимира графа Дідушицького, якому в посагу принесла маєток Розношиньце. Давні автори і Несецький через незнання їх пропустили. Малаховський описує їх як громадян різних воєводств.

Матковський поміщик в воєводстві Руському. Один з них під цим прізвищем, капітан польського війська під Наполеоном, загинув при штурмі Сарагоси в Іспанії в 1809 році.