ВИСОКОПОВАЖНІ ПАНОВЕ БРАТЯ!
Дайте знати далеко і широко: Дрібна руська шляхта жиє, хоче і буде жити таки своїм шляхетським житєм: бо могутним голосом сьвятого пророка загомонїло горі Днїстром рікою, би заклекотіло громом понад карпатськє Підгірє;
„НЕ УМРУ но ЖИВЪ буду И НОВЂМЪ ДЂЛА ГОСПОДНЯ".
і збудило мов ходячих трупів — нащадків колишних боярів, та козацьких батьків.
О довго, предовго, Любий Пане брате спала наша дрібна руська шляхта! Вколисували єї до вікового сну незавидна доля руської неньки взагалї; приголомшували преріжні обставини часу; сододонько присьпівували хитро — схлїбяючим голосочком могутні нещирі побратими а вжеж межи ними найбілше може власні свої перевертні; морочили найбільше вас власна байдужість, непорядність.. непостійність, нужда, пиха — нерозум! Всьо і всї разом добиралися до наших шляхотських бумаг, щоби в них заперти початок нашого роду, добувалися до серденька, щоби з него і з ним видерти память про рідну неньку — вітчизну, про свою віру і церков, про свою народну честь. Не дізнавши майже нїякого опору, стали живих краяти на пайки і безцеремонно голосити: „to naszi, bo tylko polska jest szlachta” , інші ” to chlop wołoski” , ще инші перевертні гнали в адин народ — коротко в які хто хотїв, чужі табори!!
Заболїло те . . . З болю і встиду прочуняла дрібна руська шляхта і грімко, крикнула:
„Проч з лапами ворогів від наших шляхотських бумаг непоганїть і некаляйте їх руської чистоти і сьвятости!
Губу на колодку — не говоріть більше про зраду руської шляхти в народних справах, бо дрібна руська шляхта поганого слова „ЗРАДА" зовсім нерозуміє ,.ЗАСЬ"! від нас провокатори та наші опікуни!
МИ СВОЇ ЗРІЛІ РУСКІ ДЇТИ!
Дрібна руська шляхта хоче жити і мусить жити своїм таки шляхоцьким житєм руським, хоче заховувати свої хвальні обичаї і звичаї, хоче на рідній земли тільки з рідними поплакати і забавитись!
Але хоче також научитися шанувати дорогу народну честь, хоче пізнати, що може дотепер в присоню деколи поступала хибно. Проте бажає і такої школи, в якій могла би свобідно згадувати про свою бувальщину, научатися своєї найгарнїйшої на світі україської-руської істориї а з неї і наших старих а гарних шляхотських чеснот і таким чином підносити не свій шляхотський рід, але своє шляхотське поведенє так в дома як і поза домом!
З огляду однак, що одиниця не в силї сповнити такої задачі, взиваєм Вас всїх
Панове Шляхта Братя на загальні ЗБОРИ ДНЯ 24, ЛЮТОГО 1910 року і до громадного вступленя в члени ТОВАРИСТВА руської Шляхти в Самборі, щоби спільними силами розвинути і ширити свою програму (оперту на національно-домократичних основах) і живими учинками вирити на будучім нашім поколїню вірний образ красного русько-шляхоцького житя.
Лаврентий Кульчицький Поливка о.Димитрий Гординський Антонович
секретар містоголова
ВИДЇЛОВІ :
АЛЕКСАНДЕР САС БАРАНЕЦЬКИЙ: о. ПЕТРО САС ПОГОРЕЦЬККЙ
Скарбник
ФРАНЦ СЇЛЕЦКИЙ ДЖУРДЖ ПЕТРО ГОРОДИСЬКИЙ МАЦЄЙЧАК
ЗАСТУПНИКИ ВИДЇЛОВИХ:
ЙОСИФ Білинський - Слотило Николай Бандрівський де Новоселець