ДОДАТКИ

Документи, які публікуються у додатках, зберігаються у фонді самбірського товариства „Бойківщина” (ДАЛО, ф. 1245). Їхні тексти подаємо автентично, дотримано орфографію прізвищ і населених пунктів з тим, щоб зберегти особливість тогочасного письма і мови. У квадратних дужках подана назва документа, відсутня в ориґіналі.

№1.

Поклик до руської шляхти!¹

По розлогих руских нивах

Грімкі кличі гомонять

Пробуди ся, Руска Шляхто

Лучись разом, ставай в ряд!

 

Покажи, що пливе в Тобі

Ще давна, шляхоцка кров !

Що Твій руский меч шляхоцкий

В чужу службу не пішов!

 

Було колись, руский Шляхтич

Мечем в сьвітї воював,

Та з літами меч свій буйний

На плуг мирний заміняв

 

Меч спочив, за то плуг тихий

Від Карпат аж ген по Дон

Краяв землю, а по працї

Вколисав нас в тихий сон.

 

Ми утихли .... Но днесь брате

Сьвята Русь знов кличе нас.

Ей знов свого війска треба!

Тож вставай! лучи ся враз!

 

Покажи, що серце Твоє

Все ще бєсь за рідний край,

Що у Тебе руска віра —

Руска мова і звичай.

 

Відозви ся, Руска Шляхто,

Піднеси свою долонь!

А знов блиснуть в рускім сьвітї

Твої Герби – як огонь!

 

автор о. Петро Сас Погорецький

 

№2.

С Т А Т У Т

Товариства рускої Шляхти в Галичинї

 

§ 1. Назва Товариства

Товариство називає ся: „Товариство рускої Шляхти в Галичинї”

§ 2. Цїль Товариства

Цїлею Товариства єсть консолїдация рускої Шляхти в Галичині в цїли обезпеченя і піднесеня єй національних, культурних і економічних інтересів.

§ 3. Средцтва до осягнення тої цїли

суть слідуючі: А./ Уряджуванє зборів, віч, відчитів, забав товариских, представлень театральних, концертів і т.п., що все відбуватись може в кождій місцевості замешканой через членів Товариства. В./ Видаванє газет, відозв і брошур популярних як також висиланє петиций і депутаций. В./ Закладанє бурс і институтів для учачой ся молодїжи шляхоцкої. Г./ Закладанє і підпиранє спілок економічних, промислових і купецких, як також закладанє кас пожичкових по всїх місцевостях замешкалих через членів Товариства. Д./ Зорґанїзованє дешевої, правної оборони.

§ 4. Місцем перебування

Товариства єсть місто Самбір.

§ 5. Маєток Товариства

складає ся: з вкладок членів, записів, дарів і фундаций як також з доходів підприємств ведених через Товариство.

§ 6. Члени Товариства

Товариство складає ся з членів: а./ дїйстних; б./ спомагаючих і в./ почетних.

§ 7. Членом Товариства

дїйстним може бути повнолїтний австрийский горожанин / або горожанка/ шляхотского роду, обряду і народности рускої. Членом спомагаючим може бути кожда особа фізична або моральна запомагаюча материяльно або морально Товариство, а членом почетним єсть той, котрому загальні збори Товариства на внесенє Видїлу тую гідність удїлять.

§ 8. Членом Товариства

перестає бути, хто з Товариства виступить, або кого Видїл з Товариства виключить, виключеному прислугує право відклику до загальних зборів.

§ 9. Права членів.

Член має право:

а./ вибирати і бути вибраним до Видїлу.

б./ брати участь у всїх зборах Товариства з голосом рішаючим промавляти і ставити свої внесеня.

в./ користати зі всїх інституций і добродійств Товариства.

Члени спомагаючі і почетні мають на всїх зборах Товариства голос дорадчий.

§ 10. Обовязки членів.

Кождий член має обовязок:

а. \ підпирати з усїх сил цїли і змаганя Товариства.

б./ підчиняти ся рішеням Загальних зборів

в./ платити 1 К. річної вкладки, а 1 К. вписового до каси Товариства.

г./ іти рука в руку із нешляхтою хлїборобами, научати і спомагати їх морально своїм добрим приміром.

д./ писемно повідомляти Видїл про своє евентуальне виступленє з Товариства.

§ 11. Заряд Товариства.

Справами Товариства управляє Видїл і Загальні збори.

§ 12. Видїл Товариства

складає ся зі 7 членів і двох заступників, вибираних через Загальні збори на протяг одного року. Члени Видїлу вибирають з помеже себе голову Товариства, єго заступника, секретара і касиєра. Видїл Товариства приймає і виключає членів, скликує Загальні збори, устроює товарискі сходини, управляє маєтком Товариства, укладає річні справозданя і виконує рішеня Загальних зборів. На внї представляє Товариство голова /або єго заступник/ котрий проводить також всїм зборам, та підписує разом з секретаром всї письма Товариства. До важности ухвал потреба чотирох членів - ухвали більшістію.

§ 13. Загальні збори

членів Товариства відбувають ся раз в роцї, а скликує їх Видїл Товариства. В важних случаях прислугує Видїлови право скликувати кождого часу надзвичайні збори членів, а мусить їх скликати, єсли писемно зажадає їх цо найменше 35 членів Товариства. О скликаню загальних зборів повідомляє Видїл членів Товариства через часописи на 14 дней перед зборами.

§ 14. Загальним зборам

застерігає ся право:

а./ приймати справоздання Видїлу до відомости і удїлити уступаючому Видїлу абсолюториюм;

б./ вибирати Виділ Товариства;

в./ рішати внесеня ставлені через Видїл або через членів Товариства, обговорювати справи просьвітні і економічні і ухвалювати відповідні резулюциї;

г./ іменувати членів почетних і рішати відклики членів виключених з Товариства;

д./ рішати о зміні статутів.

§ 15. До важности ухвал

Загальних зборів потреба присутности що найменше 25 членів Товариства, колиб мало однак рішати ся над зміною статута або над розв’язанєм Товариства, то треба присутности 2/3 всїх членів; при голосованю рішає абсолютна більшість, а вразї рівноваги голосів рішає голова. До важности ухвал Видїлу потреба присутности що найменше 5 членів Видїлу.

§ 16. Наколи при загальних зборах не явить ся

потрібне число членів, то Видїл Товариства має до 14 днїв скликати другі загальні збори, з тим самим порядком денним, а тогди кожде число членів вистарчає до важности ухвали, котра западає абсолютною більшостию голосів присутних членїв.

§ 17. Спори в Товаристві

рішає мировий Суд в склад котрого вибирають спорячі сторони по 2 судиїв, а тії вибирають собі предсїдателя. Від рішень суду мирового не ма жадного відклику.

§ 18. Розвязане Товариства.

В разї розвязаня Товариства переходить єго маєток на руску бурсу св. Володимира в Самборі, єсли загальні збори інакше не ухвалять.

 

о. Петро Погорецкій – парох Білини Великої

Йосифъ Кульчицкій – совътник судовий въ Самборъ

Александер Баранецкий – нотієр скарбу в Самборі

Франц Сїлецкий – емер. Учитель в Самборі

Альойзїй Добружелу – ц.к. совътникъ суду кр. въ Самборъ²

 

№ 3.

_{ВІДОЗВА.}

_{Високоповажані Панове Шляхта!}

В четвер дня 4. лютого 1909 відбудуть ся в Самборі в домі „РУСЬКОЇ БЕСІДИ”

дорічні загальні збори членів „Товариства руської Шляхти" одинокого руського шляхоцкого товариства на цілий наш край!

 

Товариство наше єсть чисто просьвітне, не політичне, не партійне і має тоту велику ціль, щоби нашу руську Шляхту, що розкинена по цілім краю, в собі злучити, ю піднести осьвідомити, та до добробуту і більшого значіня допровадити!

При тім маємо на цїли допомагати нашій шляхоцкій шкільній молодїжи в змаганю до
висшої науки і красшого вихованя та здвигнути для неї шляхоцкий інститут в Самборі. Таким
чином надїємо ся зберегти наші гарні шляхоцки традициї, в користь і славу нашого руського народу!

Тож прибувайте Панове Шляхта і Братя численно на депь 4. лютого 1909 до Самбора, вписуйте ся громадно до свого Товариства, та попирайте в той спосіб нашу вспільну ту шляхоцку руську справу!

О годині 9 рано відбуде ся Служба Божа в самбірскій Церкві, а потім о годині 10 1/2

загальні збори з слїдуючим порядком:

1). Створене зборів,

2). Справоздане уступаючого Видїлу,

3). Справоздане касове і удїленє абсолн)ториї,

4). Вибір нового Виділу,

5). Згадка про колишнїх руських шляхоцких героїв.

6). Вписи в члени Товариства,

7). Внески членів.

ЗА ВИДІЛ:

Франц Сїлецкий о. Петро Погорецкий

секретар. предсїдатель.

 

№4.

[Повідомлення про скликання Загальних зборів товариства 24 лютого 1910 р.]

 

Високоповажані Панове Братя!

 

Дайте знати далеко і широко: Дрібна руська шляхта жиє, хоче і буде жити таки своїм шляхотським житєм; бо могутним голосом сьвятого пророка загомоніло горі Дністром рікою, 6а заклекотіло громом, понад карпатськє Підгір’є:

„НЕ УМРУ но ЖИВЪ буду И ПОВЪМЪ ДЪла Господня”.

і збудило мов ходячих трупів – нащадків колишних боярів, та козацьких батьків.

О довго, предовго, Любий Пане Брате, спала наша дрібна руська шляхта! Вколисували еї до вікового сну незавидна доля руської неньки взагалі: приголомшували преріжні
обставини часу; солодонько приспівували хитро – схлібяючим голосочком могутні нещирі побратими, а вжеж межи ними найбільше може власні свої перевертні; морочили найбільше нас власна байдужність, непорадність, непостійність, нужда, пиха – нерозум! Всьо і всі разом добиралися до наших шляхотських бумаг, щоби в них заперти початок нашого роду, добувалися до серденька, щоби з него і з ним видерти память про рідну неньку – вітчину, про свою віру і церков, про свою народну честь!! Не дізнавши майже ніякого опору, стали живих краяти на пайки і безцеремонно голосити: „to nasi, bo tylko polska jest szlachta”, инші: „to chlop woloski”, ще инші перевертні гнали в адин народ – коротко в які хто хотів, чужі табори!!

Заболїло те... З болю і встиду прочуняла дрібна руська шляхта і грімко, крикнула:

„Проч з лапами ворогів від наших шляхотських бумаг, не поганїть і некалічте їх руської чистоти і сьвятости! Губу на колодку – не говоріть більше про зраду руської шляхти в народних справах, бо дрібна руська шляхта поганого слова „ЗРАДА” зовсім не розуміє „ЗАСЬ”! від нас провокатори та наші опікуни!

МИ СВОЇ ЗРІЛІ РУСЬКІ ДІТИ!

Дрібна руська шляхта хоче жити і мусить жити своїм таки шляхотським житєм руським, хоче заховувати свої хвальні обичаї і звичаї, хоче па рідній земли тільки з рідними поплакати і забавитись!

Але хоче також научити ся шанувати дорогу народну честь, хоче пізнати, що може дотепер з присоню деколи поступала хибно. Проте бажає і такої школи, в якій моглаби свобідно згадувати про свою бувальщину, научати ся своєї найгарнішої на сьвітї української-руської істориї а з неї і наших старих а гарних шляхотських чеснот і таким чином підносити не свій шляхотський рід, але своє шляхотське поводенє так в дома як і поза домом!

З огляду однак, що одиниця не в силї сповнити такої задачі, взиваєм Вас всїх

Панове Шляхта Братя на загальні ЗБОРИ ДНЯ 24, ЛЮТОГО 1910. і до громадного вступленя в члени ТОВАРИСТВА руської Шляхти

в Самборі,

щоб спільними силами розвинути і ширити свою програму (оперту на національно-демократичних основах) і живими учинками вирити на будучім нашім поколїню вірний образ красного русько-шляхотського житя.

Лаврентій Кульчицький Поливка секретар

О. Димитрий Гординський Антонович, містоголова

Виділові:

Александер Сас Баранецький скарбник

Франц Сїлецький Джурдж

о. Петро Сас Погорецький

Петро Городиський Мацейчак

Заступники виділових:

Йосиф Білинський Слотило

Николай Бандрівський де Новосєлець

№5.

Склад товариства на 1907 р. (коли створено)³

№	Імя і назвиско	Місце замешкання	Почта	Порти
1.	о. Петро Сас Погорецкий	Білина вели[ка]	Лука	3
2.	о. Гиполит Сас Погорецк [ий]	Брідках	Брідки	3
3.	Хв [альний] уряд громадский слехо[тський]	Білина вел[ика]	Лука	3
4.	Читальня Просьвіти	Білина вел[ика]	Лука	3
5.	Николай Білиньский Слотило	Білина вел[ика]	Лука	3
6.	Флоріянь Кульчицкий Тульок	Кружиках	Калинів	3
7.	Хвальний уряд гром[адський]	Лука	Лука	3
8.	Читальня Просьвіти	Лука	Лука	3
9.	Йосиф Луцкий Одинак	Лука	Лука	3
10.	Петро Білинський Слотило	Лука	Лука	3
11.	Хв [альний] уряд гром [адський] шляхоч [ський]	Гординя	Кранцберг	3
12.	Читаль[ня] Прось[віти]	Гординя	Гординя	3
13.	Петро Городиский Мацейчак	Гординя	Гординя	3
14.	Хв: уряд гром.шляхоч [ський]	Городища	Кранцберг	3
15.	Читальня Просьвіта	Городища	Кранцберг	3
16.	Антін Голембіовский Гвяздевич	Городища	Кранцберг
17.	о. Димитрий Гординский Антоневич	Кульчиці	Самбір	3
18.	Михайло Кульчицький	Кульчиці	Самбір	3
19.	Читаль[ня] Просьв[іти]	Кульчиці	Самбір	3
20.	о. Остап Нижанковск[ий] дирек[тор] каси	Стрию	Стрий	3
21.	Йосиф Сілецкий Джурджа учитель	Стрию	Стрий Ч.30 Трибунальська	3
22.	о. Іоан Татомир парох	Черхаві	Черхава	3
23.	Михаиль Кобилецкий цк. офіціал	Самборі	Самбір	3
24.	Николай Городиский Мацичак	Луці	Лука	3
25.	Хв[альний] уряд громад [ський]. слахоч [ський]	Ортиничах	Лука	3
26.	Читальня Просвіти	Ортиничах	Лука	3
27.	Голярий Ортинский Лебедь	Ортиничах	Лука	3
28.	Хв[альний] уряд громад [ський] слахоч [ський]	Чайковичах	Рудки	3
29.	Хв[альне] руске Кашно	Чайковичах	Рудки	3
30.	Василь Туранський Каганович	Чайковичах	Рудки	3
31.	Михаила Чайковский Шалко син Александр	Чайковичах	Рудки	3
32.	Василь Погорецкий Чапле	Колбисевичах	Рудки	3
33.	о. Омелян Погорецкий цк. катехит	Ярославі		3
34.	Василь Сас Яворский емер. радник скарбу	Новий Сонч	Новий Сонч	3
35.	Іван Гординский Антонович	Вербці	Комарівка	3
36.	Іван Виницкий	Чайковичі	Будки	3
37.	Володислав Федорович член Палати Панів	Вікні	Грималів	3
38.	Іван Попіль Петелич	Лозині	Янів	3
39.	Константин Целявич	Лозині	Янів	3
40.	Читальня Просвіти	Лозині	Янів	3
41.	Хв [альний] уряд гром [адський]	Лозині	Янів	3
42.	Стефан Яснинский Беренда Волосович	Лозині	Янів	3
43.	о. Семен Кульчицкий	Вошанцях	Рудки	3
44.	о. Стефан Білинський катехит	Яворові	Яворів	3
45.	Омелян Волошинский Тернава	Бережниця		3
46.	о. Дмитро Городиский	Сїлець	Самбір	3
47.	Іван Бачинский Лешкович	Львів	Дністер	3
48.	Омелян Подлуский	Добромиль		3
49.	о. Іван Стариборг Стояловский	Явора	Турка	3
50.	Станислав Яворский Мартинець	Явора	Турка	3
51.	о. Михайло Попіль парох	Камарники	Борислав	3
52.	Николай Виницкий	Криниця	Мединичі	3
53.	Йосиф Гординьский Федькович	Криниця	Мединичі	3
54.	Антін Криницкий Ілляшович	Криниця	Мединичі	3
55.	Петро Якубовский Топір	Криниця	Мединичі	3
56.	Олександер Жеребецкий Сас	Самбір	Самбір	3
57.	Лавро Кульчицкий	Кранцберг	Кранцберг	3
58.	Яков Білинський Тарасович емер [итований] учитель	Сільце	Самбір	3
59.	Читальня Просвіти	Сільце	Самбір	3
60.	Хв [альний] уряд громадск [ий] слях [отський]	Сільце	Самбір	3
61.	Олександер Тарнавский	Бикові	Дрогобич	3
62.	Николай Підгорорецкий Мазевич	Корниневичі	Тустанович	3
63.	Антін Попіль Кіщак вл [аститель] більшої пос [ілости]	Тустанавичах	Тустович	3
64.	Хв [альний] уряд громад [ський] слахоч [ський]	Комарниках	Бориня	3
65.	Володимир Федорович	Самбір	Самбір	3
66.	Олександер Баранецкий	Самбір	Самбір	3
67.	Яков Топольницкий Сас	Надиби	Надиби	3
68.	Франц Гординський академік політех [ніки]	Львів	Львів	3
69.	Михайло Чайковский Шанко Іван	Чайковичі	Рудки	3
70.	Лев Чайковский Беринда	Чайковичі	Рудки	3
71.	Михайло Виницкий Радзевич	Чайковичі	Рудки	3
72.	Михайло Попель Сулима Петра	Чайковичі	Рудки	3
73.	Михайло Городиский Мецейчак	Львові		3
74.	Іоан Бандрівский Новосільці	Гордини	Кранцберг	3
75.	Дмитро Гординьский Антоневич	Гордини	Кранцберг	3
76.	Григор Гординьский Антоневич	Гордини	Кранцберг	3
77.	Йосиф Гординьский Антоневич	Гордини	Кранцберг	3
78.	Іоан Гординьский Ядвищак	Гордини	Кранцберг	3
79.	Григорий Кульчицкий Дашинич	Гордини	Кранцберг	3
80.	Василь Чайківский Тимкович	Гордини	Кранцберг	3
81.	Омелян Гординьский Федькович	Гордини	Кранцберг	3
82.	Юліан Білиньский Тарасович	Гордини	Кранцберг	3
83.	Михайло Городиский Прокопчак	Гордини	Кранцберг	3
84.	Данило Городиский Прокопчак	Гордини	Кранцберг	3
85.	Григорий Гординьский Антоневич Стефан	Гордини	Кранцберг	3
86.	Грегорий Городиский Ядвіщак	Гордини	Кранцберг	3
87.	Іоан Гординьский Антоневич	Вербці	Комарівка	3
88.	Грегорий Ортиньский Куширак	Луці	Лука	3
89.	Іоан Чайківский Беренда	Луці	Лука	3
90.	Николай Луцкий Одинак	Луці	Лука	3
91.	Антін Чайківский Шатко	Луці	Лука	3
92.	Дмитро Городиский Мацейчак	Луці	Лука	3
93.	Лев Чайковский Лашов	Луці	Лука	3
94.	Лев Попіль Солович	Луці	Лука	3
95.	Йосиф Чайківский Мрунько	Луці	Лука	3
96.	Павло Луцкий Одинак	Луці	Лука	3
97.	Володимир Чайківский Перко	Луці	Лука	3
98.	Николай Бачиньский	Городищу	Самбір	3
99.	Дмитро Чоловский	Білині Великій	Лука	3
100.	Стефан Білиньский Тарасович	Білині Великій	Лука	3
101.	Францішок Мерл Симкович	Білині Великій	Лука	3
102.	Александер Білиньский Качканович	Білині Великій	Лука	3
103.	Теодор Білиньский Слотило Андре	Білині Великій	Лука	3
104.	Іоан Білиньский Ґроць с. Петра	Білині Великій	Лука	3
105.	Захарій Білиньский Тарасович	Білині Великій	Лука	3
106.	Михайло Білиньский Мількович	Білині Великій	Лука	3
107.	Александр Чайковский	Білині Великій	Лука	3
108	Василь Білиньский Долуґовский Ярошевич	Білині Великій	Лука	3
109.	Павлина Білиньска Долуґовский Ярошевич	Білині Великій	Лука	3
110.	Антін Білиньский Слотило с. Онофрія	Білині Великій	Лука	3
111.	Володимир Білиньский Тарасович	Білині Великій	Лука	3
112.	Іоан Білиньский Мількович	Білині Великій	Лука	3
113.	Михайло Білиньский Тарасович	Білині Великій	Лука	3
114.	Петро Білиньский Тарасович	Білині Великій	Лука	3
115.	Иля Білиньский Тарасович	Білині Великій	Лука	3
116.	Яков Топольницкий Сас	Надибах	Надиби	3
117.	Михайло Згалат Лозіньский	Лозині	Янів	3
118.	Порфир Яримович Лозіньский	Лозині	Янів	3
119.	Стефан Волосович ЯЄсьнїский	Лозині	Янів	3
120.	Стефан Задеберний Жеребецкий	Лозині	Янів	3
121.	Прокіп Закалужний	Лозині	Янів	3
122.	Теодор Задеберний	Лозині	Янів	3
123.	Василь Єфимович Лозіньский	Лозині	Янів	3
124.	Стефан Збагат Лозіньский	Лозині	Янів	3
125.	Николай Шумило Кульчицкий	Лозині	Янів	3
126.	Іоан Шумило Кульчицкий	Лозині	Янів	3
127.	Гринько де Турок Крилошаньский	Лозині	Янів	3
128.	Ілля Шумило Кульчицкий	Лозині	Янів	3
129.	Іоан де Турок Крилошаньский	Лозині	Янів	3
130.	Дмитро Задеберний Жеребецкий	Лозині	Янів	3
131.	Олекса де Турок Крилошаньский	Лозині	Янів	3
132.	Мирон Збагат Лозіньский	Лозині	Янів	3
133.	Єким Єфимович Лозіньский	Лозині	Янів	3
134.	Теодор Любка Жеребецкий	Лозині	Янів	3
135.	Йософ Зґалат Лозіньский	Лозині	Янів	3
136.	Стефан Яримович Лозіньский	Лозині	Янів	3
137.	Максим Сілецкий	Лозині	Янів	3
138.	Петро Яримович Лозіньский	Лозині	Янів	3
139.	Гринько де Турок Крилошанский	Лозині	Янів	3
140.	Іван Яримович Лозіньский	Лозині	Янів	3
141.	Іван Попіль Петелич	Лозині	Янів	3
142.	Володислав Федорович	Вікно коло Грималова		Член Палати Панів
143.	Александер Жеребецкий Сас	Самбір	Самбір	ц.к. про-фесор сем. учит.
144.	Володимир Федорович	Самбір	Самбір
145.	Антін Попіль Кіщак	Тустановичі	Волянка	властитель обшира двірсько-го

 

№6.

Список

членів „Товариства руської шляхти”⁴

 

Петро Погорецкий Сас

о. Гиполит Погорецкий Сас

Стефан Білїньский Качкенович

Антонина Білїнська Качкенович

Франц Сїлецкий

Николай Білїньский Слотило

Петро Білїньский Слотило

Иоан Білїньский Ярошевич

Николай Білїньский Міляшевич

Стеф. Білїньский Слотило

Мих[айло] Білїньский Слотило

Иоан Білїньский Милькович

Иоан Білїньский Милькович

Алексей Новсїльский

Петро Кобляньский

Иоан Білїньский Милькович Якова

Петро Білинський Ярошевич

Николай Лїниньский

Николай Новосїльский

Фльоріян Кульчицкий Туліок

Григорий Матковский Гаголович

Иоан Кульчицкий Дашинич

Петро Білиньский Слотило

Йосиф Луцкий Одинак

Петро Городиский Мацейчак

Стефан Городиский Камятак

Антін Голембйовский Гвяздович

Лука Манастерский Андрійко

Андрей Кульчицкий Вачинич

Теодор Кульчицкий Штокайло

Григорий Баранецкий Вачинич

Петро Білиньский Тарасович

Михаил Білиньский Миляшович

Иоан Білиньский Миляшович

Антін Кульчицкий Миляшович

Теодор Вовчко Кульчицкий

Алексей Бачиньский Тарасович

о. Иоан Лїниньский Пискоров

о. Дмитро Гординьский Антонович

Иоан Кульчицкий Густ

Николай Кульчицкий Густ

Иоан Чайковский Тимкович

Иоан Ортиньский

Теодор Городиский Мацейчак

Антін Білиньский Милянович

Теофіль Гординьский Антонович

Василь Кульчицкий Цмайло

Йосиф Попіль Олеськович

о. Михаил Ортиньский

о. Юліан Татомир

Иоан Новосїльский

о. Остап Нижаньковский

о. Яков Борковский

о. Иоан Татомир

Яков Кульчицкий Туліок

Йосиф Попіль Олеськович

Алексей Баранецкий Сас

Михаил Кобилецкий

Николай Підгорецкий Мадевич

Стефан Білиньский Тарасович

Володимир Городиский Ядвіщак

Иоан Гординьский Федькович

Франц Гординьский

Алексей Білиньский Тарасович

Володимир Городиский Прокопчак

Михаил Городинский Мацейчак

Лука Городинский Прокопчак

Данчин Городиский Прокопчак

Николай Городиский Мацейчак

Йосиф Білиньски й Слотило

Володимир Білиньский Слотило

Илия Луцкий Одинак

Станіслав Табачиньский

Антін Луцкий Одинак

Михайло Білиньский Слотило

Станислав Чайковский Трунько

Иоан Ортиньский Лебедь

Павло Ортиньский Лебедь

Иоан Терлецкий

Яков Луцкий Одинак

Михаил Луцкий Одинак

Иоан Білиньский Тарасович

Михайло Чайковский Трунько Иоан

Василь Чайковский Трунько

Онуфер Новосїльский

Онуфер Городиский Мацейчак

Андрей Попіль Салович

Мартин Попіль Салович

Иоан Білиньский Слотило

Иоан Городиский Мацейчак

Ігнатий Ортиньский Лебедь

Іларіон Ортиньский Лебедь

Дмитро Ортиньский Лебедь

Иоан Ортиньский Лебедь

Иоан Гординьский Антонович

Михаил Бандрівский де Новосїльце

Симеон Ортиньский Лебедь

Йосиф Ортиньский Лебедь

Стефан Чайковский Трунько

Симеон Чайковський Беренда

Алексей Яворский Червакович

Йосиф Бандрівський де Новосїльце

Михайло Унятицкий Дмитрович

Иоан Унятицкий Дмитрович

Лев Кульчицкий Колодчак

Иоан Яворский Червакович

Володимир Бандрівський де Новосієльце

Симеон Яайковський Беренда

Константин Бандрівський де Новосієльце

Иоан Чайковский Беренда

Стефан Бандрівский де Новосїльце

Василь Туряньский Келянович

Лев Гордиский Данути Михайла

Теодор Чайковский Кунько

Алексей Чайковский Тишкович

Михаил Чайковский Тишкович Иоана

Иоан Чайковский Дашкович Дмитро

Илия Чайковский Тишкович Дмитро

Онуфрий Чайковский Шалко

Григорий Чайковский Романович Иоана

Николай Винницкий Радзевич

Иоан Чайковский Дешкович Вавра

Антін Чайковский Солонинка

Иоан Туряньский Каланович

Михайло Чайковский Беренда Федора

Симеон Попіль Лицар

Алексей Чайковский Трунько Василя

Михаил Чайковский Шалко Алексея

Теодор Сороковський Яструб

Петро Чайковський Шалко

Василь Городиский Данута Михайла

Михаил Чайковский Тишкович Прокоп

Михаил Винницький Гуль Иоана

Василь Чайковский Шалко Алексея

Петро Попіль Сулима

Денис Попіль Сулима Петра

Иоан Чайковский Дашкович Михайла

Василь Баранецкий Дашкович

Василь Гординьский Антонович

Григорій Попіль Лицар

Михайло Погорецкий Чайнич

Андрей Чайковский Тишкович

Григорий Городиский Данута Алексея

Иоан Чайковский Шумко Алексея

Теодор Винницкий Гуль Иоана

Денис Чайковский Тишкович

Михаил Винницкий Гуль Иоана

Иоан Попіль Лицар

Василь Погорецкий Чайнич

Михайло Погорецкий Чайнич

Стефан Гординьский Антонович

Антін Чайковский Дашкович Михайла

Михаил Чайковский Шалко

Лев Чайковский Беренда

Михаил Винницкий Радзевич Григорія

Михаил Попіль Сулима Петра

Михайло Городиский Мацейчак

о. Омелян Погорецкий Сас

Василь Яворский Сас

Иоан Бандрівский ле Новосіельце

Дмитро Гординьский Антонович

Григорій Гординьский Антонович

Йосиф Гординьский Антонович

Иоан Гординьский Ядвіщак

Григорій Кульчицький Дашинич

Василь Чайковский Тишкович

Омелян Гординьский Федькович

Юліян Білиньский Тарасович

Михайло Городиский Прокопчак

Данило Городиский Прокопчак

Григорій Гординьский Антонович Стефана

Григорій Гординьский Ядвіщак

Иоан Гординьский Антонович

Григорій Ортиньский Куширак

Иоан Чайковский Беренда

Николай Луцкий Одинак

Антін Чайковский Шалко

Дмитро Городиский Мацейчак

Лев Чайковский Лашавич

Лев Попіль Солович

Йосиф Чайковский Трунько

Павло Луцкий Одинак

Володимир Чайковский Перко

Николай Бачиньский

Дмитро Чоловский

Стефан Білиньский Тарасович

Франц Терлецкий Симкович

Алексей Бачиньский Качкенович

Теодор Білиньский Слотило с. Андрея

Иоан Білиньский Ґроць с. Петра

Захарія Білиньский Тарасович

Михаил Білиньский Милькович

Алексей Чайковский Тешкович

Василь Білиньский Ярошевич Долуґовский

Павлїна Білїнська Тар. Долуґовска

Антін Білїньский Слотило Онуфрія

Володимир Білїньский Тарасович Иоана

Иоан Білиньский Милькович

Михаил Білиньский Тарасович

Петро Білиньский Тарасович

Илия Білиньский Тарасович

Яков Топольницкий Сас

Михаил Лозїньский з Ґалат

Парфир Лозїньский Яримович

Стефан Яснїский Волосович

Стефан Жеребецкий Задеберний

Дмитро Жеребецкий Задеберний

Прокіп Закалучужний

Теодор Задеберний

Василь Лозїньский Яримович

Стефан Лозїньский з Ґалат

Николай Кульчицкий Шумило

Иоан Кульчицкий Шумило

Григорій Крилошаньский Турок

Илия Кульчицкий Шумило

Олекса Крилошаньский Турок

Иоан Крилошаньский Турок

Мирон Лозїньский з Ґалат

Яким Лозїньский Яримович

Теодор Жеребецкий Любка

Йосиф Лозїньский з Ґалат

Стефан Лозїньский Яримович

Максим Сїлецкий

Петро Лозїньский Яримович

Григорій Крилошаньский Турок

Иоан Лозїньский Яримович

Иоан Попіль

Володислав Федорович

Алексей Жеребецкий Сас

Володимир Федорович

Антін Попіль Кіщак

Теофіль Манастерский Ватущак

Пр. о. Сотер Ортиньский Лебедь

Йосиф Ортиньский Лебедь

Николай Бандровский де Новосіелце

Подлуский

Кароль Рудольф Цибольский

о. Яміль Горнїцкий

Михаил Яворский Щербакович

Афтаназий Уруцкий Подчате

Петро Лозїньский Дзїча

Михаил Ортиньский Ферондович

Илия Ортиньский Ферондович

Василь Білиньский Тарасович

Лев Ортиньский Ферондович

Юрко Ортиньский Ферондович

Юрко Матковский Бобусевич

Николай Яворский Червакович

Иоан Яворский Червакович Корнил.

Антін Бориславский Сенькович

Андрей Лозїньский Дзїни

Антін Бориславский Сенькович

Михайл Зубрицкий Винива

Иоан Яворский Червакович Ігнатій

Иоан Ортиньский Ферондович

Адольф Бориславский Сенькович

Никодим Ортиньский Ферондович

Иоан Ортиньский Ферондович

Николай Винницкий Недоляш

Йосиф Гординьский Федькович

Казимир Ільнїцкий

Лев Городиский Мацейчак

Пилип Криницкий Гиятович

Василь Винницкий Недоляш

Николай Городиский Мацейчак

Йосиф Турянський Гриспело

Йосиф Городиский Мацейчак

Антін Криницкий Еляшович

Володимир Винницкий

Антін Криницкий Еляшович

Йосиф Чайковский Беренда

Николай Бандровский

Анна Городиска Мацейчак

Йосиф Терлецкий Тимкова

Антін Рожняловский Ляхович

Михаил Бандровский де Новосіел

Николай Мостицкий Захарїюш

Петро Кульчицкий Поливка

Лявро Кульчицкий Поливка

Александер Хлопецкий Недобанович

Юлїян Тустановский

Ігнатий Городиский Мацейчак

Николай Стріпецкий

Ігнатій Усятицкий Дмитрович

Стефан Рудницкий Вандимович

Иоан Усятицкий Дмитрович

Ігнатий Усятицкий Дмитрович

Ігнатий Дидиньский де Мартинович

Ігнатий Усятицкий Дмитрович

Иоан Усятицкий Дмитрович

Йосиф Городиский Мацейчак

Иоан Городиский Мацейчак

Антін Городиский Мацейчак

Михайло Городиский Мацейчак

Иоан Стрілецкий

Василий Бачиньский

Николай Городиский Мацейчак

Ігнатий Городиский Мацейчак

Юліян Городиский Мацейчак

Наталія Матковска Скетанович

Маняцкий

Стефан Сїлецкий

Емілїян Подлуский Тосорович

Антонина Кульчицка Волчко

 

№Видй7.

цСправозданє увидїлу Тов. „Руської шляхти в Галичині”

з своєй дїяльности⁵

 

Выбраный въ р. 1907 першій нашъ выдhлъ занимался пильно справами Товариства и отбувъ в часh свого урядованя 8 повных своихъ засідань, окроми численныхъ довірочныхъ сходинъ, на котрыхъ оражено надь справами біжучими.

Головну увагу звернувъ выдhлъ на освідомленє нашихъ громадъ шляхоцкихъ и на придбанє каснôвъ Товариству. В той ціли уряжовано віча просьвітнû по селахъ шляхоцкихъ, на котрыхъ выголошували члени выдhлу реферати на теперішнhмъ стані нашой руской шляхты въ Галичині – почôмъ слідовали розмови на ту тему – и вписи членôвъ. Такі відбули ся доходомъ виділу въ селахъ: Гордині шляхоцкой 2 разы, въ Билині великой 2 рази, въ []⁶ шляхоцкой 2 рази, въ Кульчицахъ, Ортиничахъ 2 рази, въ Лозинh коло Львова. До инныхъ и дальшихъ селъ шляхоцких не мав выдhл жадней - що спроможности съ вічами удати ся. Працю тую пôдойме безперечно новый выдhл рухати єю буде дальше як основу розвою цілого Товариства.

Що до успіхôвъ, якû относили нашûй загаломъ взявши, успіхû тû були хорошû. Було велике заинтересованє може шляхти нашим Товариствомъ и радôсть отъ его заложеня, єжъ справдh - отъ початку нашой еры Конституційной – ничъ зъ руской сторони не зроблено для []⁷ то першû крокû въ тôм напрямh, є початок – хоть трудный и повôльный – всегда тішить и до дальшихъ трудôвъ заохочує.

Яко выдимый знакъ – успіхъ нашоû акцїû пресвhтной – служитъ дальше та обставина, що придбалисьмо въ тôм роцh нашому Товариству 248 членôвъ, зъ которыхъ бôльша половина зложила своû вкладкû членьскû. Головна сила нашихъ членôвъ складаєсь зъ нашихъ господарôвъ шляхоцкихъ о котрыхъ можемо съ признанєм пôднести, що радо горнутъ ся до просьвіты и дїяльно пôддержуютъ своє Товариство та не можемо – на жаль – сказати єще сего о нашой шляхоцкой интелиґенцїû руской, котра мало интересовала ся нашими справами и мало вступала въ члени. Тратимо однакож надїû, що съ часомъ, коли Товариство наше розвине ся – не тілько меже нами и тыхъ – которû выйшовши зъ помеже нашой шляхти та засhявши видно въ нашой суспільности становиско – в першій мірі обовязаний суть причинити ся до пôднесеня, розвою и поступу свого рôдного шляхоцкого стану. Тутъ пôднести належитъ що и молодіжъ наша мало горне ся до нашого Товариства, черезъ що бракъ намъ молодихъ силъ агітаційныхъ. С тоû причины не можна було больше вічъ шляхоцких урядити, хоть були громады, що самû запрашали нас на такû віча до себе.

Тожъ отчуваючи дôткливо брак свідомого охочого до праці – молодого покоління шляхоцкого пôднесли мы прилюдно гадку здвигненя рус []⁸ шляхоцкой въ Самборh, щобы въ том и помочи родичамъ, давати имъ діти своû до шкôлъ висшихъ – и дати добру опіку и вихованє нашимъ насьлідникамъ, щобы съ бôльшою любовїю до своихъ традицій шляхоцкихъ – и съ бôльшим завзятїємъ несли нашû идеh въ будуччину нашого народа.

А хотяû справа тая и трудна, з причини браку жондôвъ – и далека є ще до зреалізованя – все такой справа тая вже поднесена, вже жиє, истнує и развивати ся буде!

Кромі тыхъ справъ, чисто просвітныхъ – занимавъ ся выдhлъ и справами бôльше економічными, дотичачими нашой шляхти. Отже приготованє до заложеня руской „Касы шляхоцкой” в однôû зъ бôльщихъ и меншихъ громад шляхоцьких – въ ціли легкого кредиту и ширеня здоровой ощадности. Обговорювали ми []⁹ на разh приватну справу поправы пасовискъ громадскихъ нашой шляхти, въ чôмъ першій крокъ зробила громада Кульчичі на свôй хосенъ и пожитокъ – а на добрый примhръ для громадъ другихъ. Такі то права пасовискъ причинила бы дуже до пôднесеня хову худобы, де збôльшеня скеликости и доброи нашû – а тимъ самымъ пôднісъ бы ся значно добробутъ нашихъ господарôвъ шляхоцькихъ.

Щодо до товариского житя нашихъ членôвъ предложує статути нашого Товариства – закладанє читалень пôдъ назвою “Касина шляхоцкі”. А в ціли вспôльной розривкû читанє и наукû. Маю отже повідомити Світлû зборы що и въ тôмъ напрямh зробивъ выдhлъ вже добрый початокъ въ тôмъ роцh - бо заложивъ вже одне таке касино. А честь тая и честь першенства громади въ []¹⁰ громади Чайковичû въ []¹¹ найбôльше осьвідомлена и найрухливіша зъ нашихъ громадъ шляхоцкихъ! Въ самôмъ нашôмъ Тов. єсть больше як 50 членôвъ зъ Чайковичъ а до касина шляхоцкого, що тамъ въ дни 07 січня т.р. отворено. Вписало ся заразъ около соткû членôв! Тожъ честь! Той нашой мужной, мудрой шляхтh въ Чайковичохъ – що такимъ добримъ иде приміромъ.

Въ кôньци надмітити належится, що и репрезентаційнû своû обовязкû сповняв выдhлъ по можности – совістно, бо брав діяльну участь въ ювилею 40⁰-лhтного истнованя Слав. “Просьвіти” – складавъ гратуляціû найяснішому Пану въ дни 60 лhтного панованя – на рукû п. Старости и висилавъ деякі письма привhтнû, яко приміромъ до Преосв. Єписк. Киръ Сотера Ортиньского въ Америці Літільского в Міяві. Лишь до Его Ексцел. Митрополита Шептицкого – не висилано єще свч. депутацїû отъ нашого Тов. а то з причины, що Его Ексцел. часто выhздивъ зъ Львова и довше перебувавъ за границею – але въ роцh біжучôмъ обовязокъ той выкона єсь напевно. Буде се подекуди и лудих – бо представляти буде можна при той нагодh нашъ розвôй и дїяльность въ першôмъ роцh истнованя нашого Товариства.

На тôмъ и коньчимо нашь звітъ за рôкъ минувшій – предкладаючи его ласкавой увазh Свhтлыхъ зборôвъ.

В Самборі дня 4¹²

№8.

 

Квестионар

Товариства руської шляхти в Галичині

 

Самбір ул. Тиха¹³

 

1) Чи є у Вашім повітї які шляхотські села? Кілько їх? Як звуться? Число душ шляхти в кождім селї?	1) Кійданів, 2) Доброполе, 3) Курдибанівка аd 1 – 1500 шляхти а 500 хлопів аd 2 – 800 шляхти руської 800 польскої аd 3 – кількасот русинів – дрібка поляків – Бачусь є троха шляхти в Опеші и Слобідці долішній
2) Кілько і котрі з них є мішані? Шлях-хлопські? Україньско-польскі? Та яка часть в них шляхти?	Кійданів, Доброполе, Курдибанівка не мішают ся з хлопами - українці
3) Відношення шляхти до хлопів в житю громадськім і буденнім	Сторонять від хлопів
4) Яка в тих селах рада громадська? шлях., хлоп., укр., поль., русофіль	Кійданів – шляхта україн. Доброполе – українці и поляки Курдибанівка – українці
5) Який політичний напрям в кождім з сїл та свідомість национальна	В Кайданові і Доброполи сильна свідомість. В Курдибінівці слаба
6) Який маєтковий стан сих сїл? (еміґрация)	В Кійданові дуже багаті В Курдибанівці бідаки В Доброполи мают много ґрунту але за те дуже обдовжені
7) Чи є які в сих селах просьвітні або політичні товариства. Хто їх веде? Интеліґенция чи шляхта	Суть читальні Просьвіти. Сільський господар і Січи веде шляхта. Се говорю про Кійданів та Доброполе. В Курдибанівці бачусь нема нич
8) Чи і котре село за чиїми впливами змінило обряд або народність?	Обряду свого тримают ся
9) Чи є в повітї яка шляхотська інтеліґенция, хто і на якім становиску?	Не ма
10) Котрі села і кілько висилають молодежи до шкіл?	Оскільки мені відомо вийшли з Кійданова інтеліґенти як Чайківский проф. гімн., Чайківский парох в Мишкові. Більше не знаю
11) Чи нема якої стипендиї з тих сїл?	Не знаю
12) В котрих селах є сьвідомі одиниці між шляхтою? Їх назвиска	В Кійданові – Йосиф Монастирский, Монастирский Володимир В Доброполи: Іван Яворский В Курдибанівці не знаю
13) Чи на Ваш погляд розі йшла бись між шляхтою История України увзглядняюча історию шляхти?	На певно, тільки треба підбити їх думку шляхотску
14) Ваші замітки в справах орґанїзациї шляхти	Прошу написати в справах шляхотских по докладнійші інформациї до Йосифа Монастирского в Кійданові почта Оссівці, а також до его жени дуже сьвідомої українки, котра фактично проводить селом, она зовесь Климентина Від мене ті села далеко бо 5 миль. Яко орґанізатора они мене добре знают, я до них радо заїжджаю. Та тепер я … до них не поїду, бо за для нетакту Народного Комітету, цілковити хочу вицофатись з арени політичної – з поважаням.
	В. Носковский Сороки п. Бучач

 

№9.

[Чернетка анкети, заповненої в Старосамбірському повіті]

 

1.	1. Бачина, москвофіли 395 душ, село чисто шляхотське 2. Росохи, українці, 800 душ, село чисто шляхотське 3. Лїбухова, українці, 500 душ, село чисто шляхотське 4. Терло шляхотське, 500 осібна громада шляхотська, має свого префекта (Друга половина села „Терло рустикальне” має свого війта)
2.	5. Топільниця шляхотська, українці, около 400 (друга половина села є Топільниця рустикальна). Громада шляхотська має свого префекта. Помішана з хлопами шляхта є ще: в Лопушанці, Турю, Волошинові і Біличах але все раз більше тратять свою відрубність
3.	В селах чисто шляхотських з своїми самоуправами шляхта держить ся осторонь від хлопів. В селах шляхотских мало відмінно є і прибирає чим раз більше характер хлопский
4.	Подано висше
5.	Подано висше
6.	Громади: Бачина, Росохи, Терло шляхотське і Топільниця шляхотська мають свої маєтки громадські
7.	В Бачині читальня ім. Качковского і дружина. В Терлї є Читальня Просьвіти. В других громадах нічого нема. В селах хлопських шляхта належить до читалень спільних (всюди Просьвіта)
8.
9.
10.
11.	У Топільниці ім. Дубравского
12.
13.
14.

Списано у Стрільбичах 27/4 914 р.

 

№10.

[Чернетка анкети з Богородчанського повіту]

 

1.   2.	1) Грабовець, 2) Жураки, 3) Старуня ad 1.) ⅓ часть шляхти ad 2.) 1/6 часть шляхти ad 3.) 1/20 часть шляхти
3.	ad 1) шляхта держить ся осторонь, - дружить ся між собою, є заможнійшою від хлопів ad 2) ad 3) змішані в часті латинники
4.	всюди хлопськї з домішкою шляхти
5.	Сьвідомість национальна у всїх селах досить висока, - напрям партійний в перевазі радикальний, в меншій части нац. демокр.
6.	Села дуже бідні, - але шляхта від селян визначує ся певною вищою заможністю
7.	Всюди є чит. Просьвіти, кружки сільс. Господаря, - ведуть селяне. В Жураках добре з’орґанізована «Січ» - ведуть селяне.
8.	Жадне
9.	Учитель Осип Гошовський в Хмілївці п. Росільна син Антона Гошовського, господаря в Грабівці Антін Книгилицький закінчений ґімназист, тепер маєтковий властитель Грабівця
10.	Не посилають дітей до вищих і серед. шкіл
11.
12.	Антін Книгиницький Франц Гошовський Грабовец Павло Матковський через Богородчани Антін Гошовський Петро Матковський
13.
14.	Кожда орґанїзация спричиняє ріст нац. сьвідомости і відпорности на ворожі впливи

 

№11.

[Підготовчі записи до анкети з Долинського повіту]

 

Проблисші учені з житя шляхти прошу віднести ся слідуючо:

Струтиш вижний п.п. Рожнітів о. Дурбак місцевий парох.

О. Теофіль Горникевич парох і декан в Гошові п.п. Болехів може подати докладні дати про Гошів, Витвицю, Розточки і Ґериню, бо був парох в Витвиці, понадто можуть заподати про Витвицю місцевий парох о. Никола Дермицга, а про Розточки парох о. Константин Целевич в Кальній п.п. Витвиця.

 

[]¹⁴ Долина званім „Підлівче” мешкає в до 30 домах шляхта. В році 1898 і 1899 хотіли всї перейти на латиньске, їм обіцяно утворити школу за се, діти бо мусять ходити []¹⁵ 6 кл. Я тогди зробив там віче, ударив до їх амбіциї, що діти їх можуть бути міністрами, так всі відказались від переходу на латиньский, захожено чит. Просьвіти, головою єсть Креховецкий. Членів всїх 25 як Никола і Ян Височаньскі, Ян Креховецкі, Александер Струтиньскі, Іван Креховецкі. Креховецкі уживають придомку „Букатка”, синів своїх не мають, анальфабети, більша половина дуже бідні, дурні, але страшно зарозумілі, бо має бмахи з документамии шляхотскими. Сусідують з кольонією німецкою „Дуброва”, []¹⁶ вспільної школи з бундом німецким. Рідна школа не хотіла дати нічого. Помаки випередили і отримали 1 клясу Т. І. L. Почувають себе русинами українцями, за 1 корону купують їх при виборах. Імена уживають Ян, Александер, кобіти „Мариянна”.

Долина 22.VІІ 914