Ільницький Василь – галицько–український педагог, і письменник (1823 – 1895рр.), священик, директор української гімназії у Львові, автор оповідань та низки науково–популярних розвідок на різні теми. Уживав псевдонім Денис, Денис з-над Серета, Денис з Покуття;

Ільницький Іван – священик, галицько–український діяч (1809 – 1883рр.), 1839–1869 віце-ректор української греко–католицької духовної семінарії у Львові, крилошанин і ректор духовної семінарії в Перемишлі;

Ільницький Лука – український громадський діяч 70 рр. ХІХ ст., член київської “Громади” (прозваний громадянами Лука Веселенький) та Південно–західного Географічного Товариства, для якого збирав етноґрафічні матеріали; мав у Києві свою друкарню і проводив під своїм ім’ям видавництво Громади.

Ільницький Володимир - (1887-1942), адвокат, спеціаліст у нафтових справах, громадський і освітній діяч на Дрогобиччині; засновник і голова товариства українських власників нафтових теренів і брутовців “Підойма”(1923-1939), організатор приватного шкільництва, діяч Фронту Національної Єдності; 1939 заарештований більшовиками, загинув на засланні.

Ільницький Олександр - (1889-1956), греко-католицький священик, прелат, церковний і політичний діяч на Закарпатті, представник автохтонного і мадярофільського напрямку в противагу до українського і русофільського; редактор журналу “Душпастирь” й інших релігійних видань; 1939-1944 головний радник угорського комісара на Закарпатті; 1956 засуджений більшовиками.

Ільницький Роман (* 1915), журналіст, громадський і політичний діяч (ОУН ), член Тимчасового Правління у Львові (1941), ув’язнений німцями. Видавець і редактор тижневика “Час” (1945-1949), голова Міжнародного Союзу Екзильної Преси та генеральний секретар Міжнародного Комітету переміщених осіб і політичних емігрантів у Німеччині ( 1947-1952), редактор журналу”Український Самостійник”(1955-1956), з 1957- голова Політичної Ради ОУН за кордоном. Автор праці “Deutschland und die Ukraine 1934-45” (2 тт. 1955-1959).

Ільницький – Занкович Іван (* 1894 ), уклав німецько-український і українсько-німецький словник військової термінології (1938), німецько-український і українсько-німецький словник летунської термінології (1939).