(Рідним Височанським, героям, які не повернулись з кривавих полів ХХ ст., присвячується цей меморіал)
Історія роду Височанських тісно переплітається з історією рідного краю. Не ставимо собі за мету дати тут детальний опис подій та доль шляхетних лицарів. Це потрібно зробити окремо, бо кожний Височанський - неозорий світ честі, моралі, духу, всього того, що ми називаємо шляхетством. В короткому описі можем лиш згадати для пам’яті імена героїв, яким випала нелегка доля. Маємо справу скоріше з епітафією, ніж розповіддю про діяння представників шляхетного роду.
1941 рік. 22 червня, рівно в чотири години, Київ бомбили, нам повідомили, що почалася війна. За даними Міністерства оборони СРСР під час військових дій загинуло 111 Височанських, які проходили військову службу червоноармійцями в радянській армії. Це зараз, через 70 років, нам легко порівняти, спів ставити, проаналізувати долі героїв, а тоді в 40-х був наказ один – До зброї! Всі на захист Вітчизни!
Перший удар долі випав на Височанських з Київської та Одеської областей. Великі військові втрати роду Височанських розпочинаються вже в 1941 році. В перший місяць війни в липні 1941р пропав безвісти рядовий червоноармієць Василь Демидович Височанський(1904) жінка Ірина Петрівна Одеська обл. Пісчанський р-н с.Ухожани та убитий 29.07.1941р рядовий Кирило Іванович Височанський (1916) жінка Наталія Микитівна з Київської обл. Мокро-Калігорський р-н с.Вікнене. Один з перших Височанських, записаний без імені, зник безвісти у бою між 20.07.1941 і 07.08.1941р. ст.Сокол. Горфо Курської обл. Така ж доля ще одного з безіменних Височанських, зниклих там же в бою 30.11.1941-01.12.1941р. У серпні 1941 року Одеська обл. втратила ще двох шляхетних воїнів Височанських - молодшого лейтенанта командира танкової роти Олександра Євстаховича Височанського (1910) Ново-Архангельський р-н с.Андріївка та командира мінометної роти Білоруського фронту лейтенанта Миколу Івановича Височанського (1913) з с.Сєдовце. В грудні 1941р зник безвісти Пилип Ількович Височанський(1906), 14.09.1941 потрапив у полон та звільнений рядовий Височанський Петро Феодосійович(1919) - обоє Одеська обл. Пісчанський р-н с.Ухожани.
02.10.1941р потрапив у штрафбат начальник гарнізону ЖД молодший лейтенант Савелій Антонович Височанський.
У грудні 1941р потрапив у полон та звільнений Омелян Єфимович Височанський(1915) мати Фекла Платонівна з Київської обл. Мокро-Калігорський р-н с.Вікнене. Його родич та односельчанин Іван Федорович Височанський(1898) жінка Марія Антонівна пропав безвісти в 1941р. Тоді ж зник на війні Олександр Андрійович Височанський (1915) з Казахстану Кокчетавська обл. с.Обухівка. Потрапив в полон і звільнений 01.07.1941 Білосток Височанський Володимир Олекс. (1919) мати Ксеня Миколаївна м.Каменець-Подільський.
З 1942р нелегка доля спіткала Височанських з Вінницької, Кіровоградської та інших центральних областей України. Вермахт розвернув напрям головного удару на Україну.
У бою 18.09.1942р. вбитий командир кулеметної роти 229 окремої стрілецької бригади молодший лейтенант Олександр Іванович Височанський (1916) батько Іван Федорович з с.Довжка Кам’янець-Подільський р-н.
Оборонець Ленінграда - м.Колпіно, 19.03.1942р. убитий в бою в районі Ям-Іжора кулеметник Терентій Силкович Височанський (1918) з Вінницької обл. Томашпільського р-ну с.Рожнятівка. Під Ленінградом помер від хвороби 25.01.1942 стрілець Василь Гнатович Височанський (1920) Вінницька обл., Уланівський р-н с.Гатка. Під Харковом 19.02.1942 загинув санінструктор 975 стрілецького полку Микола Нестерович Височайський з м.Одеса Іллічівський р-н, який похований в братській могилі смт. Панютіно Лозівський р-н Харківська обл. Весною 18.05.1942 зник безвісти в Криму на Керченському півострові безіменний Височанський з дорожньо-експлуатаційного батальйону. Зник безвісти у 1942р молодший лейтенант зам командира саперної роти Василь Леонтійович Височанський(1914) з с.Качківки Томашпільський р-н Вінницької обл. В травні 1942р потрапив у полон і звільнений член ВЛКСМ з м.Харкова рядовий В’ячеслав Миколайович Височанський (1924) мати Ярошевська Любов Дмитрівна.
Далеко від родового гнізда, від синіх гір в продуваємих Калмицьких степах, Астраханська обл. Камізякський р-н с.Тузунлей народився шляхетний Костянтин Миколайович Височанський(1922). Курсант полкової школи 905 стрілецького полку розпочав військову службу від Сталінграду і в липні 1942 року зник безвісти в тих безкраїх просторах війни. І не знайшла його Височанська Анна Андріївна з м.Астрахані.
30.03.1942р помер від ран, отриманих в боях з німцями, молодший лейтенант 1066 стрілецького полку Степан Микитович Височанський (1922). Повною мірою підтвердили в середині ХХ століття Височанські давню польську приказку: «Пізнай сідло, шаблю, жбан - щоб усі бачили, який ти пан». Тільки в тому жбані не мед-вино, а він виявився по вінця наповнений молодою шляхетною кров’ю.
В самий розгар війни 17.01.1943р убитий в бою у Краснодарському краї військовий лікар 3 рангу Микола Федорович Височанський(1917), який народився в Каменець-Подільській обл., а проживав у Рубіжанському р-ні Ворошиловоградської обл.
З бойового донесення дізнаємось, що майже у себе вдома при визволені Житомирської обл., Радомишлянський р-н с.Кучерів 17.11.1943р разом з бойовим конем і шаблею зник в снігах безвісти кавалерист гвардійської дивізії Михайло Лук’янович Височанський(1924) з Бородянського р-ну Київської обл. В боях за с.Бородаївку Верхнє-Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. 12.10.1943р вбитий стрілець Михайло Миколайович Височанський(1912) з жінкою Марією Сидорівною, проживали в с.Мицьківка Довжоцького р-ну Каменець-Подільської обл. В Новосибірських полках, які спасли Москву, служив і загинув 27.09.1943р в бою за д.Осєльє Смоленської обл. Височанський Карпо Макарович(1896), який народився в с.Алєксєєвка Красноярського краю, жінка Пелагея Єфремівна. Зник безвісти в грудні 1943р під час наступу під Смоленськом стрілець Іван Іванович Височанський(1899) з Кам’янець-Подільського.
В ході наступальних операцій по всьому фронту рід Височанських не переставав нести тяжкі втрати. 30.09.1944р в бою вбитий артилерист арт батареї Григорій Олександрович Височанський(1904) з Шаргородського р-ну Вінницької обл., якого призвали в березні 1944р. В Угорщині с.Тупдерхеди зник безвісти автоматник Дмитро Онисимович Височанський(1924) Чкаловська обл. Кувандикський р-н с.Галяо, мати Височанська Марія Петрівна.
Появляються втрати у Височанських з Молдови. 24.06 1944р убитий Микита Пилипович Височанський(1920) Рибницький р-н с.Белоги. В Румунії 19.09.1944 загинув Дмитро Олександрович Височанський(1902) з Шаргородського р-ну Вінницької обл. В листопаді 1944р в горах Румунії також пропав безвісти Володимир Дем’янович Височанський(1910) с.Сказинці Муровано-Куриловецький р-н Вінницької обл. Перед цим пропав в серпні 1944р його старший брат Петро Дем’янович Височанський(1906) жінка Килина Павлівна і найстарший рядовий стрілець Микола Дем’янович Височанський(1898) з 1941р самого початку війни. Майстер по зброї Антон Дем’янович Височанський(1903) вбитий в бою 03.11.1944 в Угорщині ст.Тисабод жінка Євдокія Захарівна Муровані-Курилівці.
А 03.08.1944 пропав безвісти досвідчений розвідник сержант Олексій Іванович Височанський(1914) з Вінниці с.Сокиренці, мати Височанська Марія Федорівна.
Під час наступу Ленінградського фронту поблизу ст.Лахта трагічно загинув у бою командир батальйонну майор Петро Олександрович Височанський(1918) Каменець-Подільська обл. с.Теклівка. В грудні 1944р зник безвісти відважний сержант Іван Євтихович Височанський(1907) з с.Андріївки Тишківського р-ну Кіровоградської обл. Як сказано в донесені, можна вважати зникши безвісти в серпні 1944р Височанського Степана Андрійовича(1907) з Івано-Франківської обл. Бурштинського р-ну.
В травні 1944р отримали повідомлення, що ще 12.07.1941р зник безвісти Микола Іванович Височанський(1920) батько Іван Федорович с.Млаки Каменець-Подільського р-ну. З вересня 1944р вважається зниклим безвісти Сава Григорович Височанський (1905) мати Пелагея Федорівна з с.Мар’янівки Крижопільський р-н Вінницької обл. Мобілізований в липні 1941р і зарахований в червні 1944р пропалим безвісти Федір Никифорович Височанський(1902) с.Ухожани Пісчанський р-н Одеської обл. жінка Соломія Василівна. Така ж доля спідкала його рідного молодшого брата Василя Никифоровича Височанського(1916) їхня мати Килина Дементівна с.Ухожани та їх земляка з с.Ухожан Ісака Сафоновича Височанського(1895) жінка Височанська Тетьяна Матвіївна.
Звільнений з німецького полону 20.01.1944р військовополонений Іван Іванович Височанський(1924) Київська обл. Мокро-Калігорський р-н с.Вікнене. З червня 1944 зник безвісти його старший брат сержант Кирило Іванович Височанський(1916) жінка Наталія Филимонівна та батько Іван Федорович Височанський(1898) його жінка і мати цих дітей Марія Антонівна.
З травня 1944 не повернувся з кровавих полів Микола Тимофійович Височанський(1903) Одеська обл. Акбузинський р-н с.Садове жінка Єфросина Іванівна. Рядовий мінометник Височанський Гаврило Корнійович(1910) з 1942р пройшов від Тобольска Курганської обл. до Європи і пропав безвісти з 1944р. Мати Височанська Анастасія Максимівна с.Кібік Шушенського р-ну. Не багато відомо і про Абрама Соломоновича Височанського(1920) м.Новогеоргіївськ Кіровоградської обл.
Старший повар з м. Новосибірськ молодший сержант Олександр Васильович Височанський(1910) вбитий 26.06.1944р жінка Валентина Іванівна.
Ось історія зі щасливим кінцем. 25.12.1944р пропав безвісти, а через півтора місяця 15-16.02.1945р повернувся в свій полк живим і здоровим сержант 108 гвардійської дивізії Дмитро Онисимович Височанський, який продовжив в ньому службу. Як кажуть руські: «Там где пехота не пройдёт и кавалерия не мчится, там Высочанский проползёт и ничего с ним не случится».
Не так щасливо склалась доля у командира батальйону 1076 стрілецького полку 314 Кінгісепської дивізії майора Височанського Петра Олександровича(1918). «Чоло шляхетне, крові борозенка …» – убитий при штурмі 17.01.1944р. Жінка Ксеня Василівна з с.Довжка Каменець-Подільського р-ну.
Не менш болючі, але ще більш трагічні удари доля завдала Височанським під кінець Другої світової війни. Для того, щоб оцінити масштаб втрат роду, звернемось до історичних передумов тих драматичних подій. В своїй історії Галичина, яка є колискою роду Drag-SAS, мала як свою державність так і перебувала у складі різних держав, серед них Галицьке князівство (1084—1199), Галицько-Волинське князівство (1199—1349), Королівство Польське (1385—1569), Річ Посполита (1569—1772), Королівство Галичини та Володимирії — коронний край, складова частина Габсбурзької монархії (1772—1804), Австрійської імперії (1804—1867) і Австро-Угорщини у 1772–1918 роках, Західноукраїнська Народна Республіка (1918—1919), Українська Народна Республіка (1919), Польська Республіка (1919—1939). Після Першої світової війни розпалась Австро-Угорщина, яка 146 років опікувалась Галичиною, Буковиною та Закарпаттям. Рівно на 20 років на Львівщину повернулась Польська Республіка, але з початком Другої світової війни ці землі за пактом Молотова-Рібентропа анексував СРСР. За два роки по тому на чотири роки родове гніздо Височанських в Турківському районі потрапило до складу німецької держави – III Рейху. Отже можна сказати, що перша половина XX століття це час перманентних воєн та збройного протистояння. Але важкі часи не минулися. Війна продовжувалась для всіх. У 1944 році на землю Галичини повернулась Червона армія Радянського Союзу і почались найважчі випробування роду SAS.
З приходом совітів у 1944 році протягом тижня другого були розгорнуті польові військкомати і практично все чоловіче населення в умовах війни в короткий термін було примусово мобілізовано до лав Червоної армії. Всього мобілізовано в цей час більше 30 юних Височанських. Їх декілька неділь навчали військової справи. Навчили шикуватись, ходити строєм. Склали присягу на вірність новій державі. Дали зброю і можливість вистрелити з рушниці. Як згадував вцілілий учасник тих подій, в майбутньому, великий воїн роду і захисник родини, спадкоємець трьох гербів – старшина Мирон Миколайович Височанський (1928), не вміли ще користуватись прицілом, а вже приймали участь у бойових операціях. Ось як він описує перший бій. Рано-вранці озброєна колона з більше ста новобранців вийшла з м.Дрогобича і направилась в гори. В тилу, далеко від лінії фронту. Мирон, як найдужчий, хоч 14 жовтня йому щойно виповнилось 16 років, ніс ручного кулемета. Командував колоною фронтовик. Рухались гірською дорогою. Після кілька годинного маршу в горах, щоб підняти бойовий дух молодих солдат, командир скомандував(рус): «Давайте споём, чтобы бандеровцы услышали». Тільки заспівали, як по колоні з гір ударили вояки УПА. Всі в розсипну, як горобчики. Та куди сховаєшся на дорозі затисненій між горами. Мирон у відповідь застрочив з кулемета. Досвідчений фронтовик кричить, перекрикуючи міцними словами шум одностороннього бою, – «Приціл!!!»… За декілька хвилин з колони нічого не зосталось. Офіцера нема. Новобранці розбіглись. На вечір стежками, виросли ж у горах, добрались додому. Зокрема, у с.Верхнє Висоцьке та інші села. Переночували. А на ранок малий Мирон пішов пішки назад, до Дрогобича, у свою військову частину. Лише після цього зробили правильні висновки і тих, хто вцілів та повернувся з того першого бою, взялися інтенсивно, по-справжньому, навчати військової справи. Підготовлені солдати мали більше шансів вижити в бою. Однак, повезло не всім.
За декілька місяців почались непоправні втрати роду Височанських. В той час, коли Червона армія наступала на Берлін сильне німецьке військове угрупування утворилося в Угорщині та Чехословаччині. На його розгром кинуті свіжо поповнені сили Червоної армії до складу яких входили щойно мобілізовані SAS.
Вже 21.11.1944р загинув в Чехословаччині р-н Михайловіце поблизу х.Препош Височанський Нестор Йосифович(1922) син Йосифа Вікторовича з Верхнього Висоцька. 25.12.1944р в Угорщині с.Діошене помер від ран його брат Височанський Леон Йосифович(1918). Новобранець Ян Йосифович Височанський(1916) син Йосифа Миколайовича з с.Верхнє Висоцьке загинув у бою в Німеччині, Верхній Сілезії в околицях м.Нейсе 24.04.1945 року.
28.12.1944р в Угорщині вбитий Михайло Йосифович Височанський(1926) син Йосифа Семеновича з с.Мохнатого.
08.01.1945р у Чехословаччині Кошицький р-н с.Шамоди пропав безвісти Рудольф Андрійович Височанський (1909) син Сабіни Йосифівни з Висоцька.
В Польші Краківське воєводство, повіт Лимановський с-ще Бяла Поль 06.02.1945р помер від ран Юліан Іванович Височанський(1920) мати Юлія Височанська.
Убитий 30.03.1945р в Чехословаччині р-н Тростена с.Устьє Мирон Васильович Височанський(1920) син Василя Івановича з с.Комарників.
Повернувся у Верхне Висоцьке в домовині Базьо Іванович Височанський(1922) син Івана Вікторовича, який помер 29.10.1944р у військовому госпіталі від хвороби.
Убиті 14.01.1945р в Чехословаччині р-н Кошіце с.Янск братська могила Антон Йосифович Височанський(1913) жінка Гузеля Михайлівна, Омелян Степанович Височанський(1925) жінка Марія Йосифівна з с.Мохнатого та 04.03.1945 Чехословаччині м.Св. Микулаш Микола Йосифович Височанський(1926) батько Йосиф Іванович. У квітні 1945р пропав безвісти рядовий стрілець Володимир Йосифович Височанський(1944) жінка Юлія Іванівна. Всі з Верхнього Висоцька. Поряд в Чехословаччині р-н Кошіце с.Бодоли 06.01.1945 пропав безвісти Федір Михайлович Височанський(1915) жінка Юзефа Іоанівна з Верхнього Висоцька, а 11.01.1945 Омелян Йосифович Височанський(1921) син Йосифа Михайловича з с.Мохнатого та в лютому 1945р Йосиф Іоаннович Височанський(1914) з Матькова.
За військовими донесеннями у вересні 1944р пропав безвісти Йосиф Іоаннович Височанський(1924) батько Іоан А., 1944р потрапив у полон та звільнений Мирон Михайлович Височанський(1919) брат Євгенія Михайловича з с.Матькова, 04.03.1945 Микола Йосифович Височанський (1925) син Йосифа Іоанновича з Верхнього Висоцька. Та ж доля з полоном і звільненням 20.01.1945 у Івана Івановича Височанського(1924) мати Марія Антонівна з Київської обл. Мокро-Калігорського(Катиринопільський) р-ну с.Вікнене. У лютому 1945р пропали безвісти Любомир Емільович (1923) та Мар’ян Емільович Височанський(1925) сини Емілія Йосифовича з Верхнього Висоцького. В січні (за уточненням в квітні) 1945р після кровопролитного бою пропав безвісти солдат Станіслав Миколайович Височанський(1921) з с.Верхнього Висоцького син Миколи Євстаховича. Також пропав у лютому 1945р Височанський Микола Іванович(1909) с.Бориня жінка Ольга Михайлівна, а перед цим у січні Височанський Йордан Іванович(1908) с.Верхня Ботолка Боринського р-ну жінка Євгенія. Пропав безвісти Михайло Іванович Височанський с.Верхнє Висоцьке мати Марія.
У жовтні 1944р призваний Мирон Гнатович Височанський(1925) син Гната Федоровича з с.Верхнє Висоцьке, а вже 16.01.1945 вбитий і похований на братському кладовищі Чехословакія, м.Кошіце с.Янок.
В Польщі Опольське воєводство м.Рацибуж 22.04.1945 помер від ран дев’ятнадцятирічний боєць Василь Іванович Височанський(1926) з Молдови. Він народився в с.Петропавлівка Бельцького р-ну, а на війну потрапив аж з Казахстану м.Петропавловськ в 1944р батько Іван Омельянович.
Помер від ран 11.12.1944 у військовому госпіталі Східна Словаччина м.Требішов Зеновій Іванович Височанський.
В Тернопільській обл. 27.07.1941 потрапив у румунський табір для військовополонених 6 Дорнешти рядовий Височанський Петро Т.(1911) родом з Кіровоградської обл. Добровеличківського р-ну. А Павло Височанський(07.01.1912) загинув у полоні в німецькому таборі Зентфельберг Німеччина Senftenberg 13.07.1943 і похований у братській могилі. Під Одесою 12.09.1941р потрапив в полон солдат з с.Довжка Каменець-Подільський р-н - рядовий Микола Дмитрович Височанський(1903) жінка Ольга, який перебував в румунському таборі 2 Хомород. Також в румунському таборі для військовополонених з 06.11.1941 перебував Петро Височанський(1910-1911) з Кіровоградської обл.
Звільнений з полону Віктор Миколайович Височанський (1934) з м.Харкова.
Чи то потрапив у полон, чи якось інакше вийшло, однак документи підтверджують, що числився німецьким стрільцем Височанський Стефан(13.12.1909) з Тернополя, Ob. Gefr. Височанський Павло(31.05.1924) з Самбора. Німецькими стрільцями Височанський Андрій(15.08.1927) та Височанський Михайло(10.07.1928) з Рогатина Івано-Франківської обл.
Не переставали гинути славні Височанські і в 1945р, в остані місяці та дні війни. Як відомо, останні бої були дуже запеклі, жорстокі та криваві. В Угорщині 10.03.1945 пропав безвісти Григорій Євстахович Височанський (1908) з м.Первомайська Одеської обл. В Польщі Краківське воєводство повіт Пщинський біля х.Людвиківка 24.03.1945 вбитий в бою стрілець Дмитро Павлович Височанський(1907) з с.Бабулів Борщівського р-ну Івано-Франківської обл. жінка Катерина. В Нижній Австрії, окр. Санкт-Пельтен с.Шпротцен 28-30.04.1945 убитий гвардії рядовий Степан Іванович Височанський(1902) з с.Узютиче Волинська обл. жінка Євдокія Микитівна. Він зостався в ьратській могилі с.Міхельбах.
Окропив бруківку шляхетною кров’ю на вулиці Вассер Спорт Алле, Німеччина, Бранденбург, Гросс Берлін крайс, м.Берлін Гренау 24.04.1945 стрілець, який призваний 18.11.1944 з Боринського р-ну с.Івашківці, Микола Михайлович Височанський (1902). Помер від наскрізного поранення голови 09.01.1945 Угорщина, варм. Пешт-Піліс-Шолт-Кішкун м.Ракошкерестур стрілець Височанський Василь Федорович(1909) Вінницька обл. Томашпільський р-н жінка Яна Семенівна. В січні 1945р пропав безвісти Северин Степанович Височанський (1909) теж з Томашпільського р-ну с.Ізобіляни жінка Анна Григорівна.
Височанський І. 10.07.1945 - висічено на пам’ятнику кладовища м.Мішкольц Боршод-Абауй-Земплен Угорщина.
Височанський Ж.І (1924) з 11.12.1944 спочиває на цивільному кладовищі в р-ні Михайловіце Східна Словаччина.
Навіть по завершенню бойових дій Друга світова війна забрала 15.03.1946 з палати військового госпіталю в м.Штрігау Вроцлавське в-во Польща ще одного солдата Миколу Івановича Височанського (1909). Загинув від ран.
Повернувся живим після війни, але без ноги, солдат Мар’ян Миколайович Височанський (1924) та з німецьких примусових робіт його рідна сестра остарбайтер Наталія Миколаївна Височанська(1926) з Верхнього Висоцька. Їхали фірою (на підводі) з райцентру Борині додому. Їхали без зброї. Але не доїхали. Лише через декілька місяців пастушки знайшли в яру біліші кості, зв’язані колючим дротом. Протез та дівочу косу. Все, що залишилось матері Емілії від двадцятирічних - солдата Другої світової та його сестри.
Ніхто не забутий!
Вічна пам’ять героям!
За матеріалами сайту Богдана Яворського.
Володимир Височанский, Галичина
wysozcanski_v@ukr.net