Засновником роду Яворських є названий у Грамоті 1431 року (польського короля Владіслава II Ягайло (Wladyslaw Jagelo)) молодший син відомого стародавнього шляхетного лицаря Ванчі Волоха (Vancza Valachus) — Занко. Він заснував родинне гніздо в Яворі. Вже внуки Занка носили прізвисько (придомок) Занковичі. А рід з тих пір писався — Яворські (Jaworski). Граф Vancza Valachus передав кожному з синів — Ходку, Іванку, Занку свою кров (гени), мову, віру і чотири бойові лицарські герби “на щиті і в паперах”. Таким чином Турецькі (або Турські, Турчанські, Турчинські), Ільницькі, Яворські і всі роди, які від них походять, є найближчими, найріднішими кровно спорідненими родами. Наука, що займається дослідженням родинних зв’язків називається генеалогія, а та, що займається дослідженням гербів — геральдика. В плані генеалогії сучасним Яворським та Ільницьким і родам, що від них походять, дуже пощастило, оскільки наука знає про їх родоводи все. Майже все. До 14, чи до 18 — 24 коліна, тобто від спільного прапрадіда Ванчі Волха до наших днів. Однак це не означає, що кожна конкретна сім’я Яворських так добре знає свій родовід і пам’ятає про корінь роду, хоча кожний сучасник з Яворських має своє дерево (корінь) Єссея, себто Яворських. На жаль, дехто з наших кровних родичів не розуміє для чого потрібно знання родоводу і прапра дідових гербів. Каже, що ті часи давно минули.
Дуже складно коротко і дохідливо відповісти на просте питання — Для чого все це потрібно? В багатьох сучасних країнах світу (США, Ізраїль та інші) створено цілі державні інститути, які цими питаннями науково і системно займаються. Це факт, що воно у них набуло державної ваги. Проілюструємо відповідь на історії з Святого Письма про Давида і Голіафа. Там є одна маленька, але важлива деталь. Хлопчик пастух Давид, який вийшов на бій з воїном велетнем Голіафом у той час, як серед всього народу не знайшлося жодного хороброго воїна, який би взяв на себе відповідальність за долю всього народу, був не простим пастухом, а з роду Авраама. Тобто законним спадкоємцем царства Ізраїлю у сьомому поколінні. А сином Давида був мудрий цар Соломон. А ще через сім поколінь народився Ісус Христос. Як кажуть, без родоводу немає історії.
Таким чином, знання родоводу і гербів потрібно і тепер, бо так влаштовані люди, що бажають знати. Бажають знати, хто і що з тих хлопчиків-пастушків буде. Бо, як каже народна мудрість: “Яблуко від яблуні недалеко падає”. А в нашому роду Vancza Valachus гербу Sas, і серед Яворських зокрема, були, є і будуть горді князі і хоробрі воєводи (Драгош), і засновники нових незалежних князівств і держав (Богдан), і непереможні полководці (Стефан), а також лицарі духу — священники, митрополити, патріархи, епіскопи і кардинали (Ilnicki, Jaworski). А це не десятки, а сотні імен на які рівняються наступні покоління. Вже не кажу про відомих спортсменів, художників і поетів, науковців, медиків, вчителів, промисловців, бізнесменів, фінансистів, політиків, які залишили помітний слід у світовій історії людства. Ми не знаємо точно в якій саме сім’ї і яке буде його ім’я, але ми точно знаємо, що в роду Яворських та інших кровно споріднених родах народиться хлопчик, який має карму, долю (фатум), місію роду — повторити і перевершити досягнення своїх знаменитих предків у нових історичних умовах (див. Духи роду Drag-Sas). От для дітей і внуків потрібно розказувати не лише казки “Про курочку Рябу” та “Солом’яного бичка”, а й легенди роду, правдиві історії про досягнення наших знаменитих предків. Це потрібно, щоб нащадки славних лицарів не робили можливих історичних помилок, не пливли за течією, не крутились на місці, як квітка в ополонці, не борсались в бурхливому морі житейських стихій, а змалечку знали гарні приклади своїх рідних успішних предків, мали високу мету, знали своє призначення і усвідомлювали завдання, які перед ними поставлені, були свідомі свого вибору (див. Руни і герб САС). А для цього до генів батька, отриманих від Vancza Valachus, додаються мораль і виховання матері. Хлопчик з роду SAS (Яворські, Ільницькі, Комарницькі, Височанські, Матківські і так всі сорок наших родів) починає не з чистого аркушу, а з чотирьох дідівських корінних гербів та гербів, які дістались у спадок від бабусь. Саме для цього і потрібно знання родоводу та геральдики, щоб дізнатись про своїх предків за їх справами, за їх історією. Одним словом — який батько, такий син. Тому син має знати свій родовід, щоб розбиратись в людях. Щоб уміти відрізнити добро від зла. Так просто з родоводу і характеру дитини можна з легкістью передбачити його долю і шлях широкий, улюблену справу і покликання. А герби теж мають свій норов, вказують на вдачу лицаря, його чесноти — хоробрість і мужність, мудрість і хитрість, обов’язок і справедливість, доброту і гуманізм.
Є ще одна омана, в яку інколи потрапляють Яворські. Наприклад, Яворські в Україні помилково думають, що вони етнічні поляки на тій підставі, що колись дід і бабка ходили не в церкву, а в костел, тобто були католиками. Тут треба пояснити, що історичні факти свідчать, що прапрадід Ванчі Волоха Іоан, як і сам Ванча, був християнином східного обряду і розмовляв давньоукраїнською мовою. Це при тому, що проживали наші предки багато віків далеко за межами Київської Русі (України) так і Польщі до того, як прийти в Галіцію. Причому в різних країнах. Тому варто починати з етнічної приналежності роду (див. Про походження Drag-SAS ). Це те, що закладено в крові, в генах і є стабільним, не залежним ні від мови, ні від віри, ні від країни проживання. Тому всі представники роду - Яворські, Ільницькі та інші, які від них походять, є абсолютно однаковісінькими за етнічним походженням. Рідними. Тобто (окрім Vancza Valachus та його прапрадіда Іоана) мають єдиного стародавнього спільного предка. Він і визначає їх приналежність до одного певного первісного народу, що існував за 4-5 тис. років до нашої ери, себто гаплогрупу.
А ось національність Яворських поняття більш нове. Воно визначається країною проживання (належності) і відповідно громадянством. Тому є Яворські за національністю — українці, поляки, австрійці, росіяни, аргентинці, американці тощо. За визначенням Гімн, Прапор, мова об’єднує громадян в одну національність, один народ (наприклад, американський, радянський, індійський), який складається з різних етнічних спільнот. Всі вони (Яворські) патріоти своїх країн, які виступають під національним Прапором і Гімном. В цивілізаційному масштабі їх об’єднує рід і всі вони однакові за етнічним походженням, бо походять від спільного предка Vancza Valachus. Відповідно мають його етнічне походження. Можна сказати і так, країни в яких проживають Яворські змінюються, а етнічна приналежність, рід ні. Як би то кому можливо не хотілося, але мова, віра, країна, переливання крові не змінює гени шляхетного графа Ванчі Волоха і його нащадків Яворських. Тому по всьому світу Яворські та Ільницькі рідні брати по крові. Якщо національність і етнічне походження співпадають, то маємо справу з корінним народом, якщо ні, то існує термін історична батьківщина.
З цієї самої причини, якщо мати на увазі етнічне походження і рід (кров, ДНК) немає Яворських гербу Білина, Гриф, Еліта, Костеша, Наленч, Окша, Яніна, Ястржембець, бо кровними гербами з прапрадідом Ванчею Волохом у всіх справжніх Яворських (а не самозванців) є чотири герби графа Vancza Valachus (Сас, Вукри і два інші див.Cztery herby Vancza Valachus). Натомість є Яворські (в Російській імперії), які взяли собі і інші герби, тобто крім корінних дідівських послуговувались (використовували) гербами Білина, Гриф, Еліта, Костеша, Наленч, Окша, Яніна, Ястржембець. Це запозичені герби, які дістались у спадок по материнській лінії, або до яких Яворські були просто приписані впливовими родичами за заслуги. У Яворських є і новостворені герби (щоб виділитись від інших Яворських) які не лише відрізняються графічно, але і мають власну назву. Наприклад, герб роду Яворських та герб кардинала Яворського. Звісно, що вони значно новіші за чотири герби Ванчі Волоха і родоначальника роду Яворських — Занка. Ці герби витримують шляхетну родову лінію і підтримують спадковість генетичної ідентичності власників з чотирма корінними гербами Яворських, Турецьких, Ільницьких та інших галузок роду безпосередньо від Яворських (ті ж Яворські, але під прізвиськами (придомками), які згодом стали родовими — Александрович, Бобрович, Бальович, Горошкевич, Голдич, Дубик, Зубович, Ігнацевич, Косачевич (патріарх), Котарбович, Леневич, Лискович. Лютославич, Мартич, Мирьович, Осташевич, Петрашевич, Пиркевич, Перкович, Пішкович, Романович, Саріюш, Федькович, Цибович, Червакович, Шустейович, Шустийович, Юсипович).
Тепер перейдемо до карти розселення власне Яворських в Україні, яка склалась на початок ХХI сторіччя. За статистичними матеріалами 2017-2019 років, беручи до уваги прізвища чоловіків/жінок (ч/ж+ схожих) та не враховуючи дітей, маємо, в загальних рисах, таку картину:
АРК – 158/220 (404)
Вінницька обл. – 506/643 (1150)
Волинська обл. – 191/219 (410)
Дніпропетровська обл. – 279/309 (606)
Донецька обл. – 328/426 (527)
Житомирська обл. – 291/349 (641)
Закарпатська обл. – 163/216 (387)
Запорізька обл. – 94/136 (232)
Івано-Франківська обл. – 599/784 (1452)
Київська обл. – 228/275 (504)
Кіровоградська обл. – 144/166 (314)
Луганська обл. – 135/170 (317)
Львівська обл. – 1718/1979 (3772)
Миколаївська обл. – 268/325 (598)
Одеська обл. – 515/648 (1173)
Полтавська обл. – 81/109 (190)
Рівненська обл. – 98/120 (219)
Сумська обл. – 28/35 (63)
Тернопільська обл. – 452/526 (987)
Харківська обл. – 108/129 (255)
Херсонська обл. – 183/228 (412)
Хмельницька обл. – 614/740 (1357)
Черкаська обл. – 165/215 (380)
Чернівецька обл. – 167/198 (365)
Чернігівська обл. – 34/39 (76)
м.Київ – 298/438 (742)
м.Севастополь – 21/41 (64).
До схожих попали, як правдиво схожі прізвища — Яварські, Явірські, так і записані з явними допущеними граматичними помилками — Яворская, Яворськая, Яворский (русизми) тощо.
Дуже цікава динаміка роду Яворських по Львівській області. Рід показує стійку і стабільну тенденцію чисельності, яка прослідковується від 1945 до 2001 року. Причому на неї не вплинули ні роки розвиненого соціалізму, ні перебудова, ні часи незалежної Української держави. Кожну п’ятирічку, в цей період, рід поповнювався на приблизно однакову кількість молодих Яворських.
На жаль, не всі Яворські сьогодні знають про своє походження. Не знають, що в Російську імперію першим потрапив Стефан Яворський в часи Петра I, як митрополит. Багато Яворських появились в імперії, як професійні військові. Цілком можливо, що вони нічого не знали один про одного, не здогадувались, що вони кровні брати в буремні часи війн і революцій, як і до тепер про це ще не знають всі їх нащадки, але займали державницьку позицію — протистояли свавіллю і анархії, не вбивали, не грабували, не палили і не знищували народ, користуючись непевними часами, а навпаки – стали на захист людей. Навіть не можна порівняти вплив на життя Яворських в Австрії, в Польщі і Росії. На Західній Україні і на Сході. Рід поніс величезних втрат не тільки фізичних, а й духовних. Повторюся ще раз. Репресії і винищення цілих родин особливо практикувалось відомими кривавими особами за більшовицьких часів. До азіатського духу добавився людиноненависницький запал. Тому важко порахувати всі втрати роду Яворських та Ільницьких. Тих ненароджених дітей, того цвіту роду, який не з’явився на світ. Ці негативні впливи на демографічну ситуацію, вочевидь, стосуються і всіх інших кровноспоріднених родів в Україні. Ще жорсткіші умови виживання роду, і це підтверджує статистика втрат, подекуди, були лише в східній країні з «Сибіром та пустелями Казахстану», суворими навіть до кримських татар. По Сибірах і Казахстанах порозкидали більшовики сім’ї шляхетних лицарів Ільницьких, Яворських, Височанських, Комарницьких, яких пошепки в сімейному колі інколи “в серцях” рідні називали — шляхтою. Не здогадуючись про значення самого слова, вказували на шляхетне, лицарське походження і породу. Оскільки Яворських та Ільницьких було більше ніж інших кровно споріднених родів за межами Галичини, то і постраждали, як свідчить статистика, вони значно більше. По мукам, втратам, жертвам (безпідставним і необґрунтованим) Ільницькі, як рід, в часи СРСР поступаються лише Яворським.
Тут не враховувались також жінки роду Яворських, які вийшли заміж і зараз мають у спадку герб предка графа Vancza Valachus, але інші прізвища. Прізвища своїх чоловіків. За іншими, вище названими, гілками роду, які походять від Яворських, треба робити свою демографічну карту. В цілому, сподіваємось, що карта розселення Яворських в Україні – миттєвий знімок динамічного процесу, близька до істинної в межах статистичної похибки.
Wolodymyr de Weryha-Wysoczański-Dmyrykowicz,
Galicia wysoczanski_v@ukr.net