На зламі історичних епох, коли більшість людей користується не життєвим досвідом, а власними духовними задатками, творчо пізнає навколишній світ, з’являються яскраві особистості, що вписують свої імена золотими літерами на скижадях історії людства. Саме в такий історичний момент настає золотий вік для творчості і всплеск появи геніїв в суспільстві. В цей момент генії проявляють свої таланти у різних сферах суспільства, зокрема і в поезії, музиці, малярстві тощо. До таких геніальних митців можна віднести музиканта Шопена, поета Адама Міцкевича, поета і музиканта Тимка Падуру, поета і маляра (художника) Тараса Шевченка, та ще добрий десяток чи два не менш талановитих їх сучасників, які представляють, репрезентують цілі школи, цілі суспільства і нації, які їх породили і надихнули на творчість (Гей, соколе гербу Sas). Як зазначає Роман Кухаренко: “У 1886 році побачила світ збірка віршів найвідоміших поетів, до якої, поряд з творами Й-Ф. Шіллера, Й-В. Ґете, Г. Гейне, О. Пушкіна чи М. Лєрмонтова, увійшло і дванадцять дум Томаша Падури.”
З родоводом одного з таких геніїв, який претендує на власне місце в світовій історії, в історії України, Польщі, Російської імперії, яскравого представника романтизму, поета-торбаніста Тимка Падури спробуємо ознайомитись через діалог на ваш розсуд.
Шановні Вадим та Марія.
В передачі про українські старовинні інструменти, зокрема торбан, Ви згадували про українського і польського поета та торбаніста Тимка Падуру, як "поляка з українським серцем". Однак це не зовсім відповідає історичній дійсності. Тому прошу ознайомитись з авторським матеріалом "Гей соколе гербу Sas", для уникнення непорозумінь стосовно лицаря гербу Сас - поета і торбаніста Тимка Падури.
Шановний пане Wolodymyr!
Ознайомилися зі статтею. Десять років тому про Падору знали тільки деякі історики – краєзнавці. Гарно, що його ім’я зараз голосно звучить. Усі імена родини Падор польські: прадід Теодор, батько Ян, мати Анеля - Мазурка з Плоцька ( Мазури – польські пруси) брат Йозеф, сестри Дорота та Цецилія. Навіть свій шлюб з Франчішкою Баранською він 24 червня 1841 року зареєстрував в костелі Кармелітів босих (Ксьонж Кармеліт Романський). Сас (пол. Sas, Drag) - польський дворянський герб. Польська геральдика має ряд особливостей, які кардинальним чином відрізняють її від інших геральдичних систем в гербознавстві. Та й саме прізвище Падура з польської перекладається як вилохвістка, маленька комашка. Може саме тому Тарас Шевченко, який зовсім не був товаришем Падурі, писав про нього: «Цей мізерний Падура».
Усі свої пісні Томаш писав староукраїнською мовою, але спеціально розробленою абеткою, польською граматикою. Його вірші вирізняються особливою вишуканістю, яскравими образами, грою слів, мелодійністю. Українською мовою його вірші римовані, а польською вони перекладені у прозі. Мелодії його пісень написані у вишуканій бароковій стилістиці. Виходячи з цього, пісня «Hej, sokoły» не була написана Т. Падорою. А український варіант, написаний сучасною українською мовою з недотриманням ритмічного малюнку, взагалі не можна віднести до творчості тих часів.
Вислів «Поляк з українською душею» належить його сучасникам.
До листа додаємо фото книги «Стежками Тимка Падури» падорознавця Миколи Купчика, який, разом з іншими дослідниками життя та творчості Томаша Падори, на згаданому у Вашій статті фестивалі в Махнівці, назвав нашу родину – «Падороносцями», які несуть пісні Падори у світ. Також додаємо скан пісні з книги Т.Падори «Українські з нотою», де можна побачити різницю українського та польського текстів.
З повагою, Марія та Вадим фон Фрейберг.
Шановний пане Вадим та Марія фон Фрейберг.
Дякую Вам, що взяли до уваги мою замітку. Що популяризуєте і доносите до широкого загалу нашу музику і культуру. Ваші зауваги та посилання слушні, проте є ряд фактів і причин все ж таки вважати Падуру (Падору) не етнічним поляком, а більше українцем, або, принаймі, ставити питання про його етнічне походження. Те що його рідня і поляки вважали Тимка поляком, ще не підтверджує його етнічне походження, бо довгий час 350 років землі на яких проживали Падури з Закарпаття у Великій Україні (як кажуть закарпатці) входили до польської держави (Польщі та згодом Речі Посполитої) і природно, що всі намагалися бути поляками. Дійсно поляки приписали прадіда Тимка Падури до гербової спільноти гербу Сас (з православних слов’ян, що розмовляли давньоукраїнською мовою). Але це вони зробили тому, що прадід (якій перейшов Карпати і поступив на службу до польського короля) походив з землі гербу Сас - Тячівського району Закарпатської обл. Ці землі належали в ті часи нашим предкам Драго-Сасам замку Нелаб - Драгу і Балку гербу Сас (Драгфі угорською). Тобто там (Україна, Закарпаття, Тятівщина) знаходиться родове гніздо Падур (Падор), а це зовсім не Польща і ніколи в ній не була. До речі його родичі (ті що зостались в Угорському королівстві) і досі проживають в сучасному Тячівському районі. Це точні і перевірені дані, які можете глянути по переписах населення. Так буває, що і сам Тимко Падура, який ймовірно вважав себе чистокровним поляком, повністю не усвідомлював свого походження. Але гени і походження все ж таки впливали підсвідомо і на творчість, і на відношення до України, козацтва, культури, мистецтва, життя і його творчого осмислення. Як Влад Дракула так і Тимко Падура підписувався (хоч інколи) українським іменем, а не польським - Томаш, Томась, Томек тощо. Одним словом, як громадянин Тимко Падура, можна сказати, що був поляком, але за етнічним походженням він не був поляком точно. Якщо цікаво про середовище звідки пішов прадід Тимка Падури - військовий лицар, що служив в українсько-волоському війську, яке 1391 року захищало Константинополь від турків, то ознайомтесь з авторським матеріалом "Драго-Саси замку Нелаб". Це українська срібна земля. Земля наших предків, які прийшли сюди з Саксонії давнішньої (річки Лаби-Ельби тепер Німеччина). Мене цікавила генеалогія та геральдика українських лицарів гербу Сас в Угорщині, Молдавії, Румунії, Польщі, Австрії, Україні і натрапив на земляка того ж гербу, але, ймовірно, іншого роду. Ви слушно зауважуєте, що поляки роздавали герби на право і на ліво - литовцям, білорусам, полякам, українцям, але в гербу Сас є теж своя українська специфіка, яка вирізняє його від суто польських гербів.
Дякую, що розкрили мені певні важливі і цікаві грані творчості Падори, бо він був сучасником дійсно великих творчих людей з різних, але слов’янських країн, про яких теж багато хто і не чув.
Бажаю Вам творчих успіхів і підтримки у непростій справі просвітительства народу.
Шановні Вадим та Марія фон Фрейберг!
Перепрошую за турботу, але Ваш лист спонукав до певних подальших пошуків. Але по порядку. У нашій музичній школі діє клас гри на бандурі, тому викладачі живо цікавляться вашими старовинними музичними інструментами та творчістю. Запитують про тембр звучання та інші тонкощі, які виникають при грі на торбані.
Повертаючись до Тимкка Падури і Тараса Шевченка, скажу, що не берусь судити хто кращий і геніальніший поет-художник, чи поет-музикант. Вони були геніальні, однак конкуренти, сходились на козаччині, але мали явно різні погляди на сучасність і майбутнє України. Відомі і погляди Тараса Шевченка на поляків. Проте зауважу, що є і інша (непольська) авторська версія розшифровки прізвища Падура. В сучасній Україні до тисячі людей носять прізвище Падура і схожі. Частина з них має молдавське походження. Певно, що не тільки в Закарпатті та Україні є Падури. Вони є і в Молдавії та Румунії. Версія розшифровки слова/прізвища Падура таким чином може мати і волоський слід. Так волоська(румунське і молдавське) "Padur" переводиться на українську як "Ліс". Таким чином, якщо взяти румунський (волоський в загальному випадку) корінь ліс, то слово перекладається на українську в розумінні - "людина з лісу", де "-а" закінчення, що відповідає українській мові. До речі, в уродженців Молдавії переважає закінчення "-і", тобто іменник в однині звучить і пишеться - Падурі (Іван, Марія тощо). Зустрічаються і інші закінчення та перекручення слова Падура. Таким чином, зважаючи на достовірні історичні дані, що прапрадід Тимка Падури прийшов на службу до польських королів з земель гербу Сас (русо-влахії чи угро-влахії) таке розшифрування прізвиська Падура видається, як на мене, більш історично правдоподібним, ніж від польського слова Падора - вилохвістка. Проте це, поки що, лиш одна з версій, яка потребує грунтовного вивчення і перевірки (верифікації) маститими фахівцями з цих питань - філологами та істориками. Зауважу, що і це загалом не рідкість. Серед родин гербу Сас є і прізвища Фагараш, що перекладаються як молодий ліс.
Таким чином залишається сподіватись, що такі відомі вчені як Норберт Товт з Угорщини, українські історики: Міговк Р.Ю., Прохненко І.А., Мойжес В.В., Гомоляк Е.М. Жиленко М., особливо дослідник історії лицарів, віри і замків - Володимир Фенич з Закарпаття, а також український мовознавець — В.Г.Таранець скажуть своє вагоме, остаточне слово на підставі достовірних наукових документів і фактів.
Wolodymyr de Vancza-Weryha-Wysoczański-Dmyrykowicz, Galicia Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.