Спадкові матеріали

Ukrainian English French German Italian Polish Portuguese Russian Spanish

Село Яворабуло засноване в 13 столітті (1298р.). Заклали його на місці непрохідних яворових лісів відважні люди , котрі героїчно боронили свою землю від ворога.У цьому нас переконують зображення мучеників-воїнів (початок 13 ст.) на звороті ікони Івана Златоуста з села Явори. Колись тут була фортеця Собань, яка захищала від розбійницьких нападів торговий шлях з Угорщини на Самбір і Львів.

Як уже зазначалося, більшість місцевих поселенців взяли собі прізвища Яворські. Пізніше до цього родинного прізвища долучилися придомки: Бальович, Бобрович, Цібович, Червакович, Дубик, Фаєвич, Голдич, Горошкевич, Юсипович, Ігнацевич, Косачевич, Котарбович, Леневич, Ліскович, Мартич, Острашевич, Петрусевич, Перкевич, Пішкович, Романович, Зубович, Шустійович та інші.

Найзнатнішою родиною в Яворі були Яворські, що мали баронський та графський титули. Так, Йозеф Яворський у 1762 році був мазерським меченосцем. В 1772 році він став перемишльським земським комірником, з 1785 року - таємним австрійським радником і кавалером ордена св. Станіслава. 1782 року його обрано членом Галицьких Станів і призначено камергером австрійським.

Відома також постать графа Габрієля Яворського, котрий ще за Речі Посполитої був членом Галицьких Станів і камергером короля Станіслава Августа.

_____________________________________

І.Юсипович. Турківщина за завісою століть., Видавниче підприємство "Край", Львів, 1993


 

Явора Дольна і Гурна (по руськи Явора Нижня і Верхня), села в Турківському повіті, 4 км на північний схід від пошти і суду повіту в Турці. На північний схід від села лежать Ісаї, на схід Ясенка Стецьова, на південний захід Турка і Шум’яч, на північний захід Розлуч і Волосянка Мала.

Майже через середину села тече Стрий. Входить він з боку Турки і протікає від півдня на північ утворюючи кілька пповоротів, приймаючи кілька приток з правого і лівого боку. В долині найбільшої з цих приток, яка тече з північного заходу, лежать забудови сільські Явори Верхньої над верхньою течією і Явори Нижньої над нижньою течією і на лівому березі Стрия. На лівому березі Стрия в долинах кількох потічків лежить присілок Стодівка. На правому березі Стрия в західній стороні лежить ліс Султанів, а вздовж границі східної тягнеться лісисте пасмо з горами: від півдня на північ – Гріб (908 м), Студена Гора (530 м), Зимна Гора (765 м). На захід це пасмо знижується в долину Стрия (539 м). На лівому березі Стрия піднімається Петриків на висоту 732 м, слабо заліснений, на північний захід від нього тягнеться вздовж границі лісисте пасмо висотою 893 м, яке знижується на північний схід лісом Цереня (646 м) і Кічуркою (620 м) в долину найбільшої притоки Стрия. Вздовж лівого берегу цієї притоки тягнеться паралельно з нею голе гірське пасмо. Починається воно в північному закутку села горою Закопанець (747 м), далі йде Кійовець (685 м) і знижується в долину Стрия. На північному схилі пасма північніше від Кійовця лежить малий ліс Гошовський.

Через південно-західну територію села проходить Староміський Турківський гостинець з північного заходу на південний схід через гору Петриків, з якої відкривається чудовий вид на круту долину Стрия і Слободу, присілок Турки, розміщений ніби на півострові утвореному поворотами ріки.

Великі землевласники мали: ріллі орної 294 морга, луків і городів 111 морга, пасовиськ 269 моргів, лісу 1236 моргів; дрібні господарі: ріллі орної 1901 морг, луків і городів 307 моргів,пасовиськ 804 морга, лісу 571 морг.

Згідно перепису 1880 року в селі мешкало 1163 чоловіка і 10 на території двору. За записами 1881 року римо-католиків було 21 чоловік, а греко-католиків 1220. Парохія римо-католицька знаходилась в Турці, греко-католицька в селі і належала до старосамбірського деканату пшемисльської дієцезії. В селі є дві церкви.

З цього села походять Яворські гербу Сас. Дунчевський пише, що Владислав Ягелло в 1431 році надав графові Ванчалухові з Угорщини ( з 1918 року Румунія, Семигородщина ) маєтки на Русі, над рікою Стрий на три милі в довжину: Явора, Ільник і Турка. Його спольщені нащадки, поділившись добром, дали початок трьом родинам: Яворських, Ільницьких і Турських, тепер Захаровських.

________________________

Słownik geograficzny Królestwa Polskiego innych krajósłowiańskich. – Warszawa: nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914.

Атрибутика роду Драго-Сас

© 2015 - 2018 Vysochanskiy-SAS | Всі права захищені

Joomla template created with Artisteer.